Справа № 676/3420/25
Номер провадження 3/676/1243/25
26 травня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Мантуляк Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань матеріали справи, що надійшли від Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, РНОКПП НОМЕР_1 ,
ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №273023 від 13 травня 2025 року, складеного інспектором СПДНВВзГ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Казмірчуком В.В., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема в тому, що 13 травня 2025 року близько 18 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , вчинила конфлікт зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , під час якого висловлювалася в адресу останнього нецензурними словами, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, що завдало шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом надсилання судової повістки на адресу місця проживання, а також смс- повідомленням на номер мобільного телефону, зазначеного при оформленні адміністративних матеріалів.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи, будь-яких доказів поважності неприбуття в судове засідання суду не надав, те, що приписами ст.268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи при розгляді справи за ст.173-2 ч.1 КУпАП, а також ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з'явився, про розгляд справи повідомлено, про причину неявки не повідомив.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зважаючи на наступне.
Так, підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст.ст. 8, 9 цього Кодексу).
Положеннями ст.9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного проступку підлягають особи за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В даній конкретній справі обов'язок щодо збирання доказів був на інспектору СПДНВВзГ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Казмірчуку В.В., оскільки він порушив провадження в справі за ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Поряд з цим, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором СПДНВВзГ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Казмірчуком В.В до провадження не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував ті обставини, що ОСОБА_1 13 травня 2025 року близько18 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , вчинила умисні дії психологічного характеру стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 , а саме виражалася в його сторону нецензурними словами, внаслідок чого завдала потерпілому психічної шкоди здоров'ю.
Із письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що він не зазначав, що внаслідок дій його співмешканки його психічному здоров'ю була завдана шкода.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Таким чином, у ході судового розгляду суддею окрім пояснень потерпілого щодо конфлікту із співмешканкою не встановлено жодного належного, допустимого та достовірного доказу вчинення домашнього насильства, який з достатністю вказував би на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За приписами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.173-2, 247, 278, 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду
Хмельницької області Ю.В.Мантуляк