26.05.2025 Справа №607/854/25 Провадження №1-кп/607/1061/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
під час судового розгляду в приміщенні суду в м. Тернополі у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12024211040002250 від 22 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за № 12024211040002250 від 22 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримала подане нею клопотання про продовження застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Зазначила, що метою продовження застосованого запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжувати злочину діяльність, оскільки ОСОБА_4 раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності та належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, продовжив вчиняти нові умисні злочини, в тому числі під час дії іспитового строку, що свідчить про стійку протиправну поведінку обвинуваченого, підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів; переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, у якому останній обвинувачується на даний час, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення від відповідальності у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину; незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їхні особисті дані та він може схиляти їх до зміни наданих раніше показів чи відмови давати покази. Також з урахуванням вищезазначених ризиків, тяжкості злочину, санкції, яка загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, даних про особу, розмір застави, яка забезпечить його належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК, повинен становити не менше 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 181 680 гривень.
Представник потерпілого у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні щодо клопотання про продовження застосованого стосовно її підзахисного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність ризиків. Натомість просила замінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, яка вважає за необхідне продовжити строк застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку представника потерпілого, який не заперечує щодо продовження строку тримання під вартою, а також думку обвинуваченого та його захисника, які просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора, натомість просять змінити запобіжний захід на домашній арешт, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому до шістдесяти днів з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому строк застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено ухвалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2025, 31.03.2025, востаннє до 23:59 год 29 травня 2025 року.
При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зазначає, що не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки будь-яких даних про відсутність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.
Суд вважає, що раніше застосований стосовно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Водночас суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та за яке у разі доведеності його вини передбачено покарання на строк від п'яти до восьми років.
Окрім того, ризики, визначені в ухвалах суду про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема те, що обвинувачений зможе переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність.
Зокрема ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення воді на строк від п'яти до восьми років. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_4 може умисно переховуватись від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні є те, що на даній стадії розгляду справи ще не всі свідки були допитані безпосередньо в судовому засіданні та не надавали покази. Відтак обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, та не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з певними особами, матиме змогу чинити на них тиск з метою примушування їх до зміни наданих раніше показань або відмови давати показання, що негативно вплине на судовий розгляд кримінального провадження.
Ризик того, що обвинувачений буде продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність стверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, неодноразово судимий, в тому числі за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, а також на шлях виправлення не став, оскільки вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в період іспитового строку.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що тимчасова ізоляція обвинуваченого ОСОБА_4 від суспільства є цілком виправданою мірою, насамперед превентивною, оскільки, окрім захисту прав і інтересів обвинувачених, суд повинен брати до уваги захист інтересів суспільства в цілому і запобігти можливій злочинній діяльності особи, якій пред'явлено підозру та висунуто обвинувачення у вчиненні злочину проти власності, а тому дійшов висновку про необхідність продовжити відносно останнього винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить їхню належну процесуальну поведінку, а також не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Крім того, беручи до уваги, що в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2024 року визначено заставу із врахуванням обсягу встановлених у даному провадженні ризиків, майнового і сімейного стану обвинуваченого, а також в межах передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд дійшов висновку, що на даний час визначений розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також з огляду на відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт, слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до двох місяців.
Розмір застави визначений ОСОБА_4 в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2024 року в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч. 1, 2 ст. 376 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23:59 год 24 липня 2025 року.
Розмір застави, визначений ОСОБА_4 в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2024 року в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят), з покладенням обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, залишити без змін.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1