Справа № 602/1099/24
Провадження № 1-кп/602/40/2025
"22" травня 2025 р. м. Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
адвоката ОСОБА_10 ,
перекладача ОСОБА_11
під час судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024210000000201 від 26.04.2024,
за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.289 КК України, -
Лановецьким районним судом Тернопільської області здійснюється судовий розгляд вказаного вище кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні заявив окремо по кожному обвинуваченому клопотання про продовження дії обов'язків, передбачених запобіжним заходом у вигляді застави, в яких просив продовжити строк дії покладених на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, на 60 днів.
Клопотання мотивовані тим, що стосовно кожного обвинуваченого продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинення інших кримінальних правопорушень. Строк дії обов'язків, покладених на обвинувачених, закінчується 23.05.2025, проте на даний час ризики, враховані під час обрання ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 продовжують існувати, а тому прокурор продовжити строк дії процесуальних обов'язків, покладених на обвинувачених при застосуванні запобіжного заходу.
Потерпілий ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії раніше визначених процесуальних обов'язків.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 вцілому не заперечували проти задоволення заявлених прокурором клопотань. При цьому ОСОБА_7 просив суд змінити процесуальний обов'язок в частині не відлучення із Тернопільської області без дозволу прокурора або суду, дозволивши йому без окремого дозволу прокурора та суду виїжджати за межі області, зокрема у м. Ямпіль Хмельницької області, мотивуючи це тим, що йому зручніше там купувати товари в магазинах, зокрема, будматеріали.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення клопотань прокурора.
Захисник ОСОБА_10 заперечувала проти продовження покладених на її підзахисних, обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , строку дії раніше визначених процесуальних обов'язків. Свої заперечення мотивувала тим, що ризики, на які вказує прокурор, є необґрунтованими. Зазначила про те, що обвинувачені і так не мають можливості виїхати за кордон під час дії воєнного стану в Україні, оскільки військовозобов'язаним чоловікам обмежений виїзд з території України. Також вважає необґрунтованим ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки жодних фактів такого впливу у цьому кримінальному провадженні зі сторони обвинувачених зафіксовано не було. Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, то він теж на думку захисника ОСОБА_10 нічим не обгрунтований, адже ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше не притягалися до кримінальної відповідальності.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши пояснення учасників судового провадження, оцінивши їхні доводи та аргументи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Так, 14.06.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у цьому кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.08.2024 з визначенням розміру застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 гривень та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з підозрюваними, потерпілим та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України. 24.06.2024 заставодавцем внесена визначена застава та ОСОБА_7 звільнено з під варти. Ухвалами слідчого судді та суду строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_7 при застосуванні запобіжного заходу, неодноразово продовжувався, зокрема ухвалою Лановецького районного суду Тернопільського області від 25.03.2025 строк дії таких обов'язків продовжено до 23.05.2025.
Також 19.06.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у цьому кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.08.2024 з визначенням розміру застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 гривень та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає/перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з підозрюваними, потерпілим та свідками; здати на зберігання до УДМС України в Тернопільській області влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України; носити електронний засіб контролю. 17.06.2024 заставодавцем внесена визначена застава та ОСОБА_5 звільнено з під варти. Ухвалами слідчого судді та суду строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_5 при застосуванні запобіжного заходу, неодноразово продовжувався, зокрема ухвалою Лановецького районного суду Тернопільського області від 25.03.2025 строк дії таких обов'язків продовжено до 23.05.2025.
Також 14.06.2024 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у цьому кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.08.2024 з визначенням розміру застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 гривень та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає/перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з підозрюваними, потерпілим та свідками; здати на зберігання до УДМС України в Тернопільській області влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України. 17.06.2024 заставодавцем внесена визначена застава та ОСОБА_6 звільнено з під варти. Ухвалами слідчого судді та суду строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_6 при застосуванні запобіжного заходу, неодноразово продовжувався, зокрема ухвалою Лановецького районного суду Тернопільського області від 25.03.2025 строк дії таких обов'язків продовжено до 23.05.2025.
Відповідно до частин першої-третьої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Частиною сьомою статті 194 КПК України встановлено, що обов'язки, передбачені у т.ч. частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені цією нормою, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України).
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.289 КК України, тобто у вимаганні, вчиненому організованою групою з погрозою вбивства в умовах воєнного стану, та незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому організованою групою, поєднаному з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
За вчинення згаданих злочинів передбачена кримінальна відповідальність: за ч.4 ст.189 КК України - позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна і за ч.3 ст.289 КК України - позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими згаданих вище кримінальних правопорушень суд зазначає наступне.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 раніше була предметом розгляду у цьому кримінальному провадженні і знайшла своє підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, покладення на обвинувачених відповідних обов'язків та неодноразового продовження строку їх дії під час досудового розслідування.
Наразі ж судом розглядається пред'явлене вищезгаданим особам обвинувачення, яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України є твердженням сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а не лише обґрунтованим припущенням про те, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, котре мало місце коли останні перебували у процесуальному статусі підозрюваного.
На підтвердження обґрунтованості такого твердження стороною обвинувачення надано суду докази, зокрема, документи, частина з яких досліджена судом під час судового розгляду.
На час розгляду цього клопотання суд ще не завершив судовий розгляд, проте докази, які уже досліджені судом у цьому кримінальному провадженні, наразі не вказують на спростування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , могли вчинити інкриміновані їм правопорушення.
Таким чином, обґрунтована підозра (обвинувачення) продовжує існувати.
Стосовно ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, то на думку суду, стороною обвинувачення наведено достатні підстави вважати, що обвинувачені, кожен окремо, можуть здійснити відповідні дії, та наведено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
Зокрема, ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, обґрунтований суворістю покарання, передбаченого законом за інкриміновані їм злочини, у зв'язку з чим ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожен окремо або спільно, усвідомлюючи суворість покарання можуть вдатися до відповідних активних дій.
Доводи захисника ОСОБА_10 про відсутність можливості в обвинувачених, які є військовозобов'язаними, виїхати за кордон у зв'язку з дією воєнного стану в Україні, суд відхиляє через те, що, по-перше, чинним законодавством передбачена можливість виїзду за кордон чоловікам у віці від 25 до 60 років за певних умов та за певних обставин навіть під час дії правового режиму воєнного стану, а по-друге, як свідчать повідомлення у ЗМІ, непоодинокими є випадки незаконного перетину державного кордону військовозобов'язаними чоловіками. З огляду на це, непродовження строку дії покладеного на обвинувачених обов'язку не відлучатися із населених пунктів, у яких вони проживають/перебувають, без дозволу прокурора або суду, значно підвищить, на думку суду, ймовірність ризику переховування обвинувачених від суду та полегшить їм можливість вчинення відповідних дій, якщо вони вирішать вдатися до них.
З підстави суворості передбаченого покарання за інкриміновані їм злочини також є ймовірними ризики, що кожен з обвинувачених може незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При оцінці ступеня ризику впливу на інших обвинувачених, потерпілого та свідків суд враховує ту обставину, що останні ще не допитані по цьому кримінальному провадженню у суді, відтак обвинувачені, кожен окремо або спільно, можуть чинити на них відповідний тиск шляхом погроз, залякувань чи умовлянь схиляючи їх до надання неправдивих показань на свою користь чи відмови від участі у кримінальному провадженні.
Відхиляючи аргументи захисника ОСОБА_10 про те, що обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 раніше не притягалися до кримінальної відповідальності і у цьому кримінальному провадженні не вчиняли жодних спроб ухилитися від слідства та суду, а також спроб незаконного впливу на потерпілих та свідків, суд зауважує, що оцінюючи наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, під час вирішення питання щодо застосування (продовження строку) запобіжного заходу слідчий суддя, суд у більшості випадків, має зробити висновки прогнозованого характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення обставин, які дозволять стверджувати про подію, котра може статися з достатньо високим ступенем ймовірності у майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного чи обвинуваченого кримінальному провадженню у відповідних формах.
При цьому суд, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, бере до уваги не лише «тяжкість обвинувачень», яка хоча і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від правосуддя та незаконного впливу на інших учасників процесу, але й ураховує інші фактори такі як: дані про особу обвинувачених, рід їх занять, міцність соціальних зв'язків, інші обставини конкретного кримінального провадження (див. рішення ЄСПЛ у справах «Ідалов проти росії» (Idalov v. russia) [ВП], 2012, п. 145; «Гарицький проти Польщі» (Garycki v. Poland), 2007, п. 47; «Храїді проти Німеччини» (Chraidi v. Germany), 2006, п. 40; «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria), 2001, п. 80-81, «Панченко проти росії» (Panchenko v. russia), 2005, п. 106).
Розглядаючи питання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку дії раніше визначених обов'язків, суд, окрім наявності підстав, встановлених ст. 177 КПК України, враховує у сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, у тому числі те, що: за вчинення злочинів, у яких вони обвинувачуються, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна; молодий вік кожного з обвинувачених (до 45 років) і відсутність даних про наявність будь-яких тяжких хронічних захворювань; відсутність у кожного з обвинувачених постійного місця роботи або навчання та постійного джерела доходів.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновків, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу і покладення на обвинувачених відповідних обов'язків, тому наявні достатні підстави вважати, що без продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обвинувачені, кожен окремо або спільно, з високим ступенем ймовірності можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стосовно доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про необхідність зміни обсягу і змісту обов'язку, покладеного на нього в частині зміни меж території, з якої обвинувачений не може відлучатися без дозволу прокурора або суду, суд зазначає наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України слідує, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких зокрема відносяться запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Та обставина, що обвинуваченому зручніше з логістичних міркувань закуповувати непродовольчі товари, в т.ч. будматеріали, у населеному пункті, розташованому за межами Тернопільської області, а також, що ціна на зазначені товари там є дещо нижчою, ніж у населених пунктах Тернопільської області, не є, на думку суду, вагомим аргументом для зміни відповідного процесуального обов'язку, покладеного на ОСОБА_7 з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, у якому йому пред'явлене обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Окрім того, наведені вище доводи ОСОБА_7 не підкріплені у судовому засіданні жодними належними доказами, які б свідчили про ті обставини, на які він посилається, зокрема, що закупівля будматеріалів йому необхідна у зв'язку з його роботою, і що він на постійній основі виконує роботи, пов'язані з будівництвом, ремонтами тощо.
Ураховуючи наведене вище, а також те, що завершити судовий розгляд до закінчення строку дії покладених на обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не видається можливим, клопотання прокурора слід задовольнити повністю.
Додатково, суд роз'яснює обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що у разі якщо будучи належним чином повідомленими, вони не з'являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлять суд про причини свого неприбуття, або якщо порушать покладені на них обов'язки, застава може бути звернена в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 177, 178, 194-196, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, які покладені на обвинувачених, - задовольнити.
2. Продовжити до 20 липня 2025 року включно строк дії покладених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із Тернопільської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілим та свідками, які є учасниками цього кримінального провадження;
- здати на зберігання (продовжувати зберігати) до УДМС України у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3. Продовжити до 20 липня 2025 року включно строк дії покладених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає/перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання (продовжувати зберігати) до УДМС України у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
4. Продовжити до 20 липня 2025 року включно строк дії покладених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає/перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання (продовжувати зберігати) до УДМС України у Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5. Строк дії цієї ухвали встановити до 20.07.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 27 травня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1