Справа № 944/423/25
Провадження №3/944/594/25
26.05.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КпАП України,
18 січня 2025 року о 06 год. 15 хв. ОСОБА_1 в м.Яворові Львівської області по вул.Маковея, керував автомобілем марки "PEUGEOT 308", номерний знак НОМЕР_1 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із дозволу водія на місці зупинки із застосування алкотестеру «Драгер 6820» під відеозапис на бодікамеру, тест 1982, результат 0.91 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засіданні ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
26.05.2025 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначає, що 18 січня 2025 року на вимогу працівника поліції, він пройшов огляд та продув алкотестер «Драгер» два рази. Результат огляду 0,91 проміле. З таким результатом не погодився та хотів пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. У зв'язку з тим, що поліцейські на його вимогу не забезпечили проходження такого в медичному закладі, відтак процедура проведена з порушення Інструкції. Просить клопотання задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та подане клопотання, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.130 КУпАП, передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223875 від 18.01.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3880772 від 18.01.2025, тестом №1982 від 18.01.2025, який підписаний ОСОБА_1 , актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 з результатом огляду погодився, що підтверджується його підписом, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З оглянутого відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2025 року о 06 год. 15 хв. ОСОБА_1 в м.Яворові керував автомобілем марки "PEUGEOT 308", номерний знак НОМЕР_1 , та в подальшому його було зупинено. Причиною зупинки слугувало те, що у автомобілі під його керуванням була несправна ліва фара в режимі ближнього світла, у зв'язку з чим по даному факту поліцейським було винесено постанову. Також, під час спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився, результат огляду становив 0,91 проміле. Жодних заперечень, зауважень, незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 не висловлював.
Відповідно до п.3 ст. 266 КУпА у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що він був не згідний з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та просив пройти такий у закладі охорони здоров'я, оскільки такі не узгоджуються з матеріалами справи та відеозаписом долученим до матеріалів справи з місця події.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 є водієм, а тому повинен знати ПДР України та сумлінно виконувати їх.
Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є, серед іншого, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.
Тобто доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп'яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп'яніння.
У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд не вбачає.
В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на визначений строк.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
Суддя М.О. Білецька