ЄУНСС: 453/660/25
НП: 2-а/453/14/25
іменем України
26 травня 2025 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Микитина В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач 1 - інспектор Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший сержант поліції Дидів Ярослав Іванович;
відповідач 2 - Головне управління Національної поліції у Львівській області;
зміст позовних вимог - про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
розглянувши дану адміністративну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) її сторін, за участі позивача ОСОБА_1 , -
Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 30.04.2025 року, через систему «Електронний суд» скерував у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 01.05.2025 року, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у котрій, однак, просив визнати свої дії, а саме щодо накладення на нього штрафу за порушення Правил дорожнього руху, незаконними, та скасувати штраф серія ББА № 599625 від 25.04.2025 року у розмірі 429 грн. 25 коп., а також просив зобов'язати інспектора СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Джуса А.П. скасувати складений ним протокол про порушення Правил дорожнього ружу за ч. 1 ст. 126 КУпАП та усунути усі наслідки, пов'язані з накладенням цього штрафу.
07.05.2025 року позивач ОСОБА_1 уточнив зміст позовних вимог, відповідно до нової редакції позовної заяви, просить скасувати винесену щодо нього інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Дидівим Я.І. 25.04.2025 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА № 599625, котрою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та котрою на нього накладено остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн..
Позовні вимоги у новій редакції позовної заяви обґрунтовано тим, що 25.04.2025 року позивач ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу, тому не міг порушити Правила дорожнього руху, як про це йдеться у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Так, позивач ОСОБА_1 не мав при собі жодних документів на право керування транспортним засобом, оскільки не керував ним і не був зобов'язаний мати такі документи. ОСОБА_1 на момент складання постанови не був водієм транспортного засобу, а тому не міг порушити жодне правило, пов'язане із зупинкою транспортного засобу. Як пішохід, позивач ОСОБА_1 не міг порушити вимоги ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 Правил дорожнього руху, оскільки ці норми застосовуються до водіїв транспортних засобів. Позивач ОСОБА_1 06.05.2025 року поштовим листом дізнався про те, що він 25.04.25 року порушив Правила дорожнього руху, згідно оскаржуваної постанови, котра була винесена без його присутності та без повідомлення йому про винесення цієї постанови, - підсумовує свій позов у новій редакції ОСОБА_1 ..
Відповідач 1 - інспектор СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старший сержант поліції Дидів Я.І.у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до нього та до ГУ НП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не подав, свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
Відповідач 2 - ГУ НП у Львівській області у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Дидіва Я.І.та до нього про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не подав, свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
У той же час, в силу вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, про що обом відповідачам було роз'яснено в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі від 08.05.2025 року, яку було доставлено до електронного кабінету відповідача 2 ГУ НП у Львівській області в системі «Електронний суд» - 08.05.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою Сколівського районного суду Львівської області про доставку електронного документу.
Заяви та клопотання сторін та інших учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 07.05.2025 року, через систему «Електронний суд» скерував у Сколівський районний суд Львівської області заяву про усунення недоліків, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 08.05.2025 року, котрою частково усунув недоліки вищевказаної позовної заяви, до котрої долучив належно оформлену позовну заяву, разом із доказом на підтвердження звільнення від справляння судового збору, а також примірник оскаржуваної постанови. У новій редакції позовної заяви, як це належиться, просить скасувати винесену щодо нього інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Дидівим Я.І. 25.04.2025 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА № 599625, котрою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та котрою на нього накладено остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн..
Позивач ОСОБА_1 09.05.2025 року, через систему «Електронний суд», скерував у Сколівський районний суд Львівської області клопотання про витребування доказів, за змістом якого ставить питання про надання йому відеодоказів для ознайомлення з ними.
Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від сторін цієї справи, у визначені чинним КАС України й судом строки та порядку, до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 02.05.2025 року позовну заяву у первинній редакції залишено без руху та надано позивачеві ОСОБА_1 строк для виправлення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснено позивачеві ОСОБА_1 , що якщо він відповідно до ухвали судді у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою у день первісного її подання до суду. Інакше, заява вважатиметься неподаною і буде повернута цьому позивачеві.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 08.05.2025 року, опісля усунення недоліків позовної заяви, з-поміж іншого, прийнято до розгляду позовну заяву у новій редакції та відкрито провадження у цій справі. Залучено другого відповідача - ГУ НП у Львівській області. Постановлено розглянути і вирішити цю адміністративну справу у порядку, передбаченому параграфом 2 глави 11 КАС України. Призначено розгляд цієї справи на 26.05.2025 року о 11:00 год. в залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, із повідомленням обох відповідачів та інших учасників справи про розгляд цієї справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Роз'яснено учасникам справи, що у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Роз'яснено обом відповідачам, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Роз'яснено обом відповідачам про їх право у строк до 26.05.2025 року подати відзив із викладенням заперечень проти позову або ж повного чи часткового визнання позовних вимог, котрі повинні відповідати вимогам КАС України.
Сторони належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі, про що у матеріалах справи містяться відповідні докази, проте у таке судове засідання з'явився лише позивач ОСОБА_1 ..
У призначеному судовому засіданні позивач ОСОБА_1 прохальну частину своєї позовної заяви у новій редакції повністю підтримав, просив позов задовольнити з наведених у ньому підстав.
Інші процесуальні дії у цій справі Сколівським районним судом Львівської області не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи , і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред'явленими позовними вимогами, пов'язаними із притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням на нього адміністративного стягнення, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням відповідних доказів.
Так, за змістом оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 599625, винесеної - інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Дидівим Я.І. 25.04.2025 року відносно позивача ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, останній 25.04.2025 року о 23:50 год., в м. Сколе Стрийського району Львівської області по вул. Героя О. Ушневича - І. Котляревського керував транспортним засобом марки ВАЗ моделі 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якого не горів у темну пору доби лівий задній габаритний ліхтар, чим порушив вимоги підпункту «б» пункту 31.6. Правил дорожнього руху, а також водій не пред?явив відповідні документи на право керування транспортним засобом, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.4. Правил дорожнього руху.
Будь-яких інших доказів, котрі мають значення для правильного вирішення цієї справи та котрі б відповідали критеріям їх належності й допустимості, як і матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 в цілому, для їх безпосереднього дослідження, ані відповідачем 1, ані відповідачем 2, суду не надано, а судом не здобуто.
Релевантні джерела та норми права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).
У свою чергу, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до пункту 1.1. Правил дорожнього руху - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 11 ч. 1 ст. 23, пункту 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Диспозицією ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В свою чергу, за змістом пункту 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В силу положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Заразом суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.07.2020 року у справі за єдиним унікальним номером 463/1352/16-а, згідно з котрою, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Щодо належності відповідачів.
Згідно з положеннями ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 213 КУпАП. справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст. 222 КУпАП).
При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року у справі за єдиним унікальним номером 724/716/16-а та номером провадження К/9901/12750/18.
Слід зазначити, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Висновки суду за результатами розгляду і вирішення справи.
Підсумовуючи, суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку, якщо оскаржується постанова інспектора СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Дидіва Я.І., є відповідач 2 - ГУ НП у Львівській області, тобто суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки відповідач 1 - інспектор СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старший сержант поліції Дидів Я.І. є працівником підрозділу Національної поліції, проте у даному випадку, не може вважатися саме тим, від імені якого винесена оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. З огляду на наведене, оскільки адміністративний позов заявлено також до відповідача 1 - інспектора СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Дидіва Я.І., який є неналежним відповідачем, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог саме до цього відповідача, в означеній частині.
Резюмуючи, в іншій частині, належить підкреслити, що відповідачем 2 ГУ НП у Львівській області, як юридичною особою публічного права, у порушення зазначених вище вимог ст. 77 КАС України щодо обов'язку доказування правомірності дій її посадової особи з приводу складення відносно позивача ОСОБА_1 оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, не надано суду жодних доказів, котрі б доводили наявність у діях цього позивача складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 або ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Отже, як свідчать матеріали цієї адміністративної справи, при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Дидівим Я.І. не були з'ясовані усі обставини, визначені наведеною вище статтею 280 КУпАП, а відповідачем 2 ГУ НП у Львівській області як суб'єктом владних повноважень та юридичною особою публічного права, рішення працівника одного з структурних підрозділів якого оскаржується позивачем ОСОБА_1 , суду не надано будь-яких доказів правомірності такого рішення про притягнення цього позивача до адміністративної відповідальності та правомірності накладення на нього остаточного адміністративного стягнення.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, який притягується до відповідальності, тлумачаться на його користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При таких обставинах та відсутності у справі бодай одного доказу, котрий би відповідав критеріям його належності й допустимості, як і ненадання відповідачем 2 ГУ НП у Львівській області матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 та/чи за ч. 1 ст. 126 КУпАП, для її безпосереднього дослідження у судовому засіданні, слід дійти висновку, що у діях цього позивача відсутні склади зазначених адміністративних правопорушень, і, як наслідок, про необхідність скасування оскаржуваної постанови із подальшим закриттям провадження у справі на виконання вимог пункту 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, що є обов'язком суду.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
В силу того, що позивач ОСОБА_1 звільнений від справляння судового збору на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із наявністю у нього пільг, встановлених законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, бланк серії НОМЕР_3 від 29.03.2021 року (безтермінове і дійсне на всій території України), судові витрати належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї адміністративної справи не містять.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 257-258, 262, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого сержанта поліції Дидіва Ярослава Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.
Скасувати постанову серії ББА № 599625, винесену 26.04.2025 року інспектором Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Дидівим Ярославом Івановичем, котрою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 та за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточного адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн., і закрити справу про адміністративні правопорушення.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено скорочене (лише вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення рішення у повному обсязі.
Учасник справи, якому рішення у повному обсязі не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; електронний кабінет: наявний.
Відповідач 1: інспектор Сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старший сержант поліції Дидів Ярослав Іванович: місце здійснення професійної діяльності: вул. І. Франка, 3, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 82600; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; електронний кабінет: відсутній.
Відповідач 2: Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ: 40108833; місцезнаходження юридичної особи: пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007; адреса електронної пошти: gupolice@lv.npu.gov.ua; електронний кабінет: наявний.
Рішення у повному обсязі складене: 27 травня 2025 року.
Суддя Володимир МИКИТИН