Справа № 462/725/25
27 травня 2025 року, суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Львівська обласна організація Товариство Червоного хреста України про визнання дій протиправними, зобов'язання відновлення членства, стягнення моральної шкоди,-
позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання відновлення членства, стягнення моральної шкоди. Вимоги позову мотивовано тим, що 26 вересня 2024 року, на засіданні Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України за результатами відкритого голосування, Правлінням Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 із членів Товариства Червоного Хреста України. Рішення прийнято на підставі вчинення позивачем дій (бездіяльності), що є несумісними з основоположними принципами Міжнародного червонохресного руху, нормами Статуту Товариства Червоного Хреста України та Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України, вимогами Кодексу поведінки членів, волонтерів та працівників Товариства Червоного Хреста України, що негативно позначились на діяльності Товариства Червоного Хреста України відповідно до п. 11.17. Розділу V Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України. Однак, дії ГО «ЛОО ТЧХУ» позивач вважає неправомірними, а рішення про його виключення із членів ТЧХУ безпідставним, з огляду на те, що такою слугували не підтверджені факти ніби-то триваючих дій з боку позивача щодо приховування фактів зловживань видачнею гуманітарної допомоги, вчинених його дружиною. На переконання позивача, такі звинувачення очевидно мали б мати відповідне підтвердження, натомість цьому підтвердження немає. Позивач розцінює дії щодо позбавлення його членства у ТЧХУ нічим іншим, як помстою відповідача у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Львівській області щодо можливих порушень трудового законодавства весною 2024 року та подальшого звернення за захистом своїх прав до суду. Враховуючи усе вищенаведене, вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволення, а тому, просить суд: визнати дії Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» щодо скасування членства в Товаристві протиправними; зобов'язати Громадську організацію «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» відновити членство ОСОБА_1 у Товаристві Червоного Хреста України з врученням йому членського квитка; стягнути з Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн; стягнути з Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» на користь позивача завдану моральну шкоду у розмірі 3 200 грн.
Відповідачем було подано до суду відзив, з якого вбачається, що акт службового розслідування від 28 вересня 2023 року, в якому зазначена недостачі гуманітарної допомоги, складений за результатами службового розслідування комісією з 8 членів. Підставою для службового розслідування стала розмова голови Шевченківського районної організації з ОСОБА_1 , про приховування залишків гуманітарної допомоги, записана на онлайн-нараді 28 серпня 2023 року. Таким чином в цій розмові викрито приховування ОСОБА_1 , фактів зловживань щодо залишків гуманітарної допомоги. Крім того, даному службовому розслідуванню передувало засідання Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, проведене 29 серпня 2023 року, на якому було розглянуто питання фактів зловживання щодо видачі гуманітарної допомоги в Шевченківській РО міста Львова. Зокрема, на ньому ОСОБА_2 , голова Шевченківського РО, підтвердила свою розмову про необліковані залишки з ОСОБА_1 на онлайн-нараді 28 серпня 2023 року, і надала інформацію, що необлікований залишок зберігається ще з 2022 року і був передбачений для надзвичайних ситуацій. Додатково зазначив, що акт службового розслідування від 28 вересня 2023 року заслуханий та затверджений на засіданні Президії Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, відповідно до Витяг з протоколу №7 засідання Президії Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України від 29 вересня 2023 року. Вказане підтверджує той факт, що результати службового розслідування не були сфальсифіковані, як стверджує сторона позивача. Тоді як посилання позивача на результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей Шевченківської РО ТЧХУ, що відбулась 12 лютого 2024 року, не можуть братись до уваги, оскільки така інвентаризація мала місце пізніше у 2024 році та не має відношення до вище зазначеного періоду. Звернення дружини позивача від 27 лютого 2024 року, на яке посилається позивач не стосується предмету оскарження, оскільки в ньому ОСОБА_2 (дружина Позивача) посилається на інвентаризацію проведену в 2024 року, яка не стосується фактів зловживань та відбулась набагато пізніше. Додатково зазначив, що твердження сторони позивача щодо дострокового розірвання із ініціативи відповідача з ним договору цивільно-правового характеру має місце як таке що дійсно відбулось. Проте, таке розірвання відбулось через незадовільне надання послуг зі сторони позивача. Окремо зазначив, що 27 жовтня 2023 року відбулось засідання Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, на якому прийнято рішення про виведення зі складу Президії Правління та Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України дружину позивача ОСОБА_2 . При чому у приміщенні, де відбувалось засідання Правління був присутній позивач ОСОБА_1 , який не зареєструвався і не був запрошений на засідання. Крім того, на вимогу Головуючого засідання Правління, ОСОБА_1 відмовився реєструватись та не мав наміру покидати приміщення, продемонструвавши при цьому членський квиток ТЧХУ. Такими діями він ще раз продемонстрував не дотримання основоположними принципами Міжнародного червонохресного руху, Статуту Товариства Червоного Хреста України та Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України, вимогами Кодексу поведінки членів, волонтерів та працівників Товариства Червоного Хреста України. З приводу аргументів зі сторони позивача про те, що виключення із членства відбулось лише 26 вересня 2024 року, звернув увагу суду на те, що відповідно до п.11.10 Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України в новій редакції, засідання Правління Організації проводяться не рідше 1 (одного) разу на рік. Правління є колегіальним органом та прийняття рішення відбувається шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Правління, Отож, дії Громадської організації «Львівська обласна організація Товариство Червоного Хреста України» є правомірними, а рішення Правління обгрунтованим та законним. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог просив відмовити за безпідставністю.
25 лютого 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що залишки гуманітарної допомоги не приховувались, як це зазначає відповідач. Залишки зберігались в Шевченківській РО ще з 2022 року для надзвичайних ситуацій. Це ж підтверджує і сам відповідач у відзиві, вказуючи те, що ОСОБА_2 надала інформацію, що необлікований залишок зберігаються ще з 2022 року і був передбачений для надзвичайних ситуацій. З приводу засідання Правління, що відбулось 29 серпня 2023 року, позивач звернув увагу суду на те, що у протоколі (і у відзиві) озвучений не весь відрізок розмови ОСОБА_1 з головою Шевченківської РО. Під час цієї розмови була присутня директор школи Струк Р.В., якій голова Шевченківської РО запропонувала взяти залишки консервованих паштетів для укриття школи. Наголосили, що фактів зловживань з ГД з боку організації виявлено не було, жодних зауважень висловлено не було. Крім цього, згідно відзиву, службовому розслідуванню, яке проводилось у вересні 2023 року, передувало засідання Правління обласної організації 29.08.2023, на якому було вже розглянуто питання фактів зловживання щодо видачі ГД в Шевченківській РО. Звідси випливає, що висновок про «зловживання» передував самому розслідуванню. Сторона позивача просить суд взяти до уваги і те, що Голова Шевченківської РО не була включена у склад комісії для службового розслідування і до роботи комісії у вересні 2023 року також не була допущена. Натомість, за своєю посадою ОСОБА_2 , була матеріально-відповідальною особою організації. На засіданні Президії Правління ЛОО ТЧХУ Семочко Н.І. заперечувала факт недостачі ГД на суму 162 тис. грн. і просила направити матеріали розслідування до правоохоронних органів для незалежної перевірки. Також просила направити матеріали і в Національний Комітет ТЧХУ для проведення аудиту. Враховуючи вищевикладене, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Представником відповідача було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, з якого вбачається, що сторона позивача у відповіді на відзив підтверджує той факт, що необліковані залишок гуманітарної допомоги зберігались в Шевченківській РО. Тобто підтверджується факт наявності необлікованих залишків, в чому і вбачається порушення обліку гуманітарної допомоги. Таке порушення полягало у приховуванні наявності залишків, що потягло їх не відображення у бухгалтерському обліку. Так, твердження сторони позивача про не виявлення фактів зловживань з гуманітарною допомогою та відсутності зауважень спростовуються результатами службового розслідування, як закріплені в акті службового розслідування від 28 вересня 2023 року. Крім того, звернув увагу на те, що під час службового розслідування отримано від бенефіціарів Шевченківської РО, які одержували там гуманітарну допомогу, 22 письмових звернень про не отримання гуманітарної допомоги, яка по відомостях видачі гуманітарної допомоги значиться як видана цим особам. Вказаний факт зафіксовано у акті службового розслідування від 28 вересня 2023 року. Таким чином спростовується твердження сторони позивача про «сфальсифіковане» службове розслідування. Факти зловживань з гуманітарною допомогою зі сторони Шевченківської РО були виявлені та зафіксовані в акті службового розслідування від 28 вересня 2023 року. Факт розмови з директором школи № 86 ОСОБА_3 , дійсно був на записі онлайн-наради 28.08.2023 та слідував за розмовою ОСОБА_1 з головою Шевченківської РО. Сторона позивача підтверджує те, що голова Шевченківської РО в присутності позивача та можливо за його сприяння запропонувала необліковані залишки гуманітарної допомоги - консервовані паштети директору школи для укриття (можливо в обмін на отримання певної вигоди). Щодо копій відомостей видачі гуманітарної допомоги, які були виявленні 20.02.2024 року при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей Шевченківської РО ТЧХУ, про що складено акт про долучення відомостей видачі допомоги та обліку бенефіціарів, звернув увагу суду на те, що виявлені ксерокопії відомостей. Оскільки оригіналів цих документів відповідачу не передано, то не можна встановити достовірність таких документів. Крім того, на засіданні Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, проведеного 29 серпня 2023 року, членами Правління заслухана розмова голови Шевченківської РО Семочко Н.І. з ОСОБА_1 про необліковані залишки гуманітарної допомоги на Шевченківській РО. Після чого ОСОБА_2 підтвердила таку розмову і визнала наявність необлікованих залишків. Тому були явні підстави для проведення службового розслідування. Голова Шевченківської РО не була включена у склад комісії службового розслідування і не могла бути в її складі, оскільки вона була зацікавленою і упередженою особою у даній ситуації. Проте, в акті службового розслідування від 28 вересня 2023 року зазначено про те, що «в ході розслідування було отримано пояснення від голови Шевченківської РО Семочко Н.І., т.в.о. голови Галицької РО Кучми І.О., волонтера ОСОБА_4 інші волонтери організації не з?явились». Твердження сторони позивача про те, що на засіданні Президії Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Семочко Н.І. заперечувала факти недостачі гуманітарної допомоги на суму 162000 грн і просила направити матеріали розслідування до правоохоронних органів для незалежної перевірки не відповідає дійсності і нічим не підтверджено. Акт службового розслідування від 28 вересня 2023 року підтвердив наявність порушень в обліку гуманітарної допомоги у Шевченківській РО.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05 березня 2025 року, в задоволенні клопотання представника позивача адвоката про залишення відзиву без розгляду, - відмовлено за безпідставністю.
11 березня 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів. В поданому клопотанні зазначено лише про те, що долучення таких документів спрямоване на повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи.
17 березня 2025 року, до суду надійшло заперечення на клопотання про долучення доказів, яке мотивовано тим, що представником позивача не обгрунтовано причини неподання доказів у встановлений ст. 83 ЦПК України строк. Відтак, в задоволенні клопотання представника позивача просив відмовити.
Дослідивши подане клопотання та заперечення до нього, суд приходить до наступного переконання.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Судом було встановлено, що представником позивача подано вказані докази з порушення строків, зазначених у ст. 83 ЦПК України та представник не наводить жодних причин їх неподання раніше та ним не заявлено обґрунтоване клопотання про встановлення додаткового строку для подання цих доказів.
Крім цього, представником позивача не доведено яке значення подані докази мають для вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні поданого клопотання про долучення доказів за безпідставністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом було встановлено, що згідно заяви від 15 жовтня 2024 року, позивач дізнався про те, що 26 вересня 2024 року на засіданні Правління Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» на голосування була винесена пропозиція щодо позбавлення ОСОБА_1 членства в Товаристві Червоного Хреста України. Крім того, просив у Голови ГО надіслати на його поштову адресу належним чином завірений витяг з протоколу засідання Правління про результат голосування щодо виключення ОСОБА_1 з членів Товариства Червоного Хреста України /а.с.16/.
16 листопада 2024 року ОСОБА_1 , звертався до зв Голови ГО «ЛОО ТЧХУ» І. Семерака із заявою, в якій просив надати копії матеріалів службового розслідування або вказати конкретні дії, на підставі яких прийнято рішення про його виключення з членів ТЧХУ /а.с.15/.
Як вбачається з відповідей №213 від 08 листопада 2024 року та №268 від 18 грудня 2024 року, голови Товариства Червоного Хреста України, 26 вересня 2024 року, на засіданні Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України за результатами відкритого голосування, Правлінням Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 із членів Товариства Червоного Хреста України. Таке рішення було прийнято на підставі вчинення позивачем дій (бездіяльності), що є несумісними з основоположними принципами Міжнародного червонохресного руху, нормами Статуту Товариства Червоного Хреста України та Положення про Львівську бласну організацію Товариства Червоного Хреста України, вимогами Кодексу поведінки членів, волонтерів та працівників Товариства Червоного Хреста України, що негативно позначились на діяльності Товариства Червоного Хреста України відповідно до п. 11.17. Розділу V Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України (у новій редакції). Відтак, ГО «ЛОО ТЧХУ» повідомило цією відповіддю про те, що позивача виключено з членів Товариства Червоного Хреста України і відповідно станом на дату звернення та на теперішній час останній не є членом Товариства Червоного Хреста України /а.с.17,20/.
Згідно протоколу №11 засідання Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України 16 членів ГО «ЛОО ТЧХУ» проголосували «ЗА» виключення ОСОБА_1 із членів Товариства Червоного Хреста України /а.с.17/.
Суду було також надано скаргу від 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 , на ім'я президента ТЧХУ ОСОБА_5 . Вказана скарга мотивована тим, що Голова ГО «ЛОО ТЧХУ» не надав відповідь на його звернення /а.с.18/.
В матеріалах справи також міститься членський квиток №18-0009112 ОСОБА_1 /а.с.19/, інвентаризаційний опис на 20 лютого 2024 року товарно-матеріальних цінностей що знаходяться в Шевченківській РО на відповідальному зберіганні ОСОБА_2 , /а.с.21-24/ заява ОСОБА_2 від 27 лютого 2024 року /яка не містить даних про її направлення чи отримання Голові ГО /а.с.27/.
Матеріали справи також містять копію акту про долучення відомостей видачі допомоги та обліку бенефіціарів, згідно якого комісією складено акт про те, що під час проведення інвентаризації, було виявлено та від…/фотокопія обрізана/. Відомостей видачі допомоги та обліку бенефіціарів …/фотокопія обрізана/ які відсутні в ЛО ТЧХУ а саме …/фотокопія обрізана/. Відомість від 04 травня 2023 року, від 05 травня 2023 року, 09 травня 2023 року, 11 травня 2023 року, 12 травня 2023 року, 16 травня 2023 року, 18 травня 2023 року, 19 травня 2023 року, 23травня 2023 року/ а.с.25/.
Згідно акту службового розслідування від 28 вересня 2023 року, на підставі наказів №7 від 30 серпня 2023 року про проведення службового розслідування та наказу№9 від 12 грудня 2023 року про продовження терміну службового розслідування встановлено, що 28 серпня 2023 року на онлайн нараді голів та координаторів ЛООТЧХУ виявлено відрізок розмови голови та фахівця Шевченківської РО про приховування гуманітарної допомоги. 29 серпня 2023 року на правлінні ЛООТЧХУ було розглянуто можливе зловживання головою Шевченківської РО ОСОБА_2 , щодо гуманітарної допомоги та створено робочу групу. Робочою групою в присутності ОСОБА_2 , складено акт вибіркової інвентаризації Шевченківської РО. На підставі вищезазначеного було розпочате службове розслідування. Вартість недостачі становить 113489,32 грн. На підставі зазначених фактів встановлено системні порушення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 /а.с.26/.
Крім того, суду було надано статут Товариства Червоного Хреста в новій редакції /ідентифікаційний код 00016797/ а.с.28-62/ та положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України в новій редакції /а.с.84-99/.
В матеріалах справи також містяться витяги з протоколу №7,11,8, засідання Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України та витяг з протоколу №7 засідання Президії Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України.
Так, як вбачається з витягу з протоколу № 7 Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, Семерак І.Я. звернувся до голови Шевченківської РО Семочко Н.І., щодо інформації про необліковані залишки на Шевченківській РО, про які вона розмовляє з ОСОБА_1 (фахівець Шевченквської РО) на онлайн-нараді 28 серпня 2023 року Для інформування членів Правління був наданий запис онлайн-наради. Виступила: ОСОБА_2 , підтвердила таку розмову і надала інформацію, що необлікований залишок зберігається ще з 2022 року і був передбачений для надзвичайних ситуацій /а.с.80/.
Так, як вбачається з витягу з протоколу № 7 засідання Президії Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, слухали: ОСОБА_7 , яка ознайомила присутніх із змістом та висновками Акту службового розслідування. Слухали: ОСОБА_2 , яка пояснила що зазначена недостача гуманітарної допомоги зі складу ЛООТЧХУ їй не надходила і що вона за видану допомогу вчасно відзвітувалась. ОСОБА_8 звернув увагу що ОСОБА_2 веде аудіозапис на свій мобільний телефон засідання Президії без погодження на це інших членів Президії. ОСОБА_2 , повідомила що вимкнула телефон і видалила запис. ОСОБА_9 зазначила, чи відомо як буде недостача гуманітарної допомоги, яка була на складі Шевченківської РО компенсована. ОСОБА_10 виступила з пропозицією затвердити Акт службового розслідування.
Так, як вбачається з витягу з протоколу № 8 Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, ОСОБА_11 , ознайомив присутніх з протоколом №7 Президії ЛООТЧХУ від 29.09.2023р. про пропозицію внести в порядок денний засідання Правління питання про вивід з Президії та Правління ЛООТЧХУ ОСОБА_2 , на підставі висловленої недовіри. ОСОБА_7 , зачитала Акт службового розслідування від 28.09.2023р. ОСОБА_2 ознайомила з текстом свого звернення, яке вона вручила членам Правління та висловила свою незгоду із такою пропозицією. ОСОБА_12 , виступила з пропозицією перевірити копії відомостей по видачі гуманітарної допомоги в Шевченківській РО, на відповідність з оригіналом. ОСОБА_11 , виступив з пропозицією зважити на усі обставини та визначитись для голосування. ОСОБА_13 , повідомила що в приміщені коридору знаходиться ОСОБА_1 , який не зареєструвався і не є запрошений на засідання Правління. ОСОБА_11 проінформував присутніх, що ОСОБА_1 відмовляється реєструватися та не має наміру покидати приміщення, продемонструвавши при цьому членський квиток ТЧХУ. ОСОБА_10 , повідомив, що таким зухвалим діям потрібно надати належну оцінку.
Згідно з ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про громадські об'єднання» зазначено, що кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об'єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об'єднання. Членство в громадському об'єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена громадського об'єднання на будь-яких виборних посадах у громадському об'єднанні.
Порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників) відповідно до Закону має міститись у Статуті громадського об'єднання. Так, відповідно до п. 5.12. Статуту ТЧХУ, Правління може припинити повноваження Патрона Товариства Червоного Хреста України в разі наявності підстав, передбачених п. 5.14. цього Статуту, а також у разі недостатньо ефективного представництва інтересів Товариства.
Пунктом 5.13. передбачено, що припинення членства в Товаристві відбувається: 1) шляхом подачі членом Товариства письмової заяви про вихід з Товариства на ім'я голови обласної організації Товариства через відповідну Організацію Товариства за його зареєстрованим місцем проживання або шляхом направлення такої заяви поштою на адресу місцезнаходження Товариства.
Членство в Товаристві припиняється з дня подання (направлення) такої заяви та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена Товариства на будь-яких виборних посадах у Товаристві; Дія абзацу першого пп. 1) п. 5.13. цього Статуту не поширюється на члена Товариства, призначеного на посаду Генерального директора, та інших осіб, які мають трудові відносини з Товариством. Членство таких осіб у Товаристві припиняється з дня, наступного за днем обрання нового Генерального директора чи його заступника, припинення трудових відносин; 2) автоматично в разі несплати членом Товариства щорічного членського внеску в розмірі та в строки, встановлені Правлінням Товариства; у такому випадку членство в Товаристві вважається припиненим без необхідності прийняття будь-яких додаткових рішень на наступний день після завершення встановленого строку для сплати внеску; 3) автоматично з дня смерті особи; 4) шляхом виключення члена з Товариства відповідно до п. 5.14 цього Статуту.
Згідно з п. 5.14 Статуту, особа може бути виключена з членів Товариства за рішенням Правління Товариства в разі вчинення нею дій (бездіяльності), що є несумісними з основоположними принципами Міжнародного червонохресного руху, положеннями цього Статуту або вимогами Кодексу поведінки та негативно позначаються на діяльності й репутації Товариства.
Так, в ході розгляду справи, було встановлено, що позивача було виключено із членів Товариства Червоного Хреста України. Таке рішення було прийнято на підставі вчинення позивачем дій (бездіяльності), що є несумісними з основоположними принципами Міжнародного червонохресного руху, нормами Статуту Товариства Червоного Хреста України та Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України, вимогами Кодексу поведінки членів, волонтерів та працівників Товариства Червоного Хреста України, що негативно позначились на діяльності Товариства Червоного Хреста України відповідно до п. 11.17. Розділу V Положення про Львівську обласну організацію Товариства Червоного Хреста України. Вказана підстава також зазначена і в витягу з протоколу №11 засідання Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України.
Відтак, суд наголошує на тому, що витяг з протоколу №11 засідання Правління Львівської обласної організації ТЧХУ не містить конкретного, визначеного та обґрунтованого опису дій чи бездіяльності позивача, які могли б бути належною підставою для його виключення зі складу Товариства. Формулювання «вчинення дій (бездіяльності)» саме по собі є юридично неконкретним, суперечливим і не відповідає мінімальним стандартам обґрунтованості рішень, які породжують суттєві правові наслідки для особи. З такого зазначення не зрозуміло чи були вчинені позивачем дії чи все ж бездіяльність, яка слугувала підставою його виключення з членства. Відтак, таке формулювання виключає можливість встановлення предмета оцінки дій позивача, що є неприпустимим.
В той же час, як вбачається з пояснень представника відповідача, позивача було виключено з членів Товариства Червоного Хреста України, з огляду на те, що актом службового розслідування від 28 вересня 2023 року, встановлено недостачу гуманітарної допомоги, складений за результатами службового розслідування комісією з 8 членів. Підставою для службового розслідування стала розмова голови Шевченківського районної організації з ОСОБА_1 , про приховування залишків гуманітарної допомоги, записана на онлайн-нараді 28 серпня 2023 року. Таким чином в цій розмові викрито приховування ОСОБА_1 , фактів зловживань щодо залишків гуманітарної допомоги.
Посилання представника відповідача на акт службового розслідування від 28 вересня 2023 року є юридично неспроможним аргументом, оскільки акт стосується виключно дій ОСОБА_2 , яка, як безпосередньо вказано в матеріалах справи, не є членом Товариства. Жодних доказів причетності ОСОБА_1 до обставин, викладених у вказаному акті, відповідачем не надано. Суд зауважує, що зв'язок між діями третьої особи та негативними наслідками для позивача є не лише необґрунтованим, але й прямо суперечить принципам індивідуальної відповідальності.
Окрему увагу суд звертає на те, що на обгрунтування та підтвердження своєї позиції представником відповідача ні до відзиву, ні до заперечень на відповідь на відзив, ні до додаткових пояснень, - не надано жодного доказу /крім витягів з протоколу засідання Правління Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, які фактично не підтвердили та не спростували жодних даних/.
Так, в своїх письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що під час службового розслідування отримано від бенефіціарів Шевченківської РО, які одержували там гуманітарну допомогу, 22 письмових звернень про не отримання гуманітарної допомоги, яка по відомостях видачі гуманітарної допомоги значиться як видана цим особам. Проте, такі заяви не були долучені представником до матеріалів справи, а відтак, встановити причетність до вказаних подій саме ОСОБА_1 , - суд позбавлений можливості. Крім того, представник відповідача зазначив, що вказаний факт зафіксовано у акті службового розслідування від 28 вересня 2023 року, однак, зміст акту, що міститься в матеріалах справи та долучений позивачем, не містить інформації про вищевказане, що унеможливлює його оцінку судом. Суд не може сприймати за доказ те, що фактично не існує як доказ у справі, а існує лише в письмових твердженнях однієї зі сторін. Вказана обставина, на переконання суду засвідчує системну недбалість відповідача у процесі доведення своєї правової позиції.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження представника відповідача про факт розмови з директора школи № 86 ОСОБА_3 , на записі онлайн-наради 28 серпня 2023 року, з якого вбачається, що голова Шевченківської РО в присутності позивача та можливо за його сприяння запропонувала необліковані залишки гуманітарної допомоги - консервовані паштети директору школи для укриття (можливо в обмін на отримання певної вигоди), - не може бути прийнято судом до уваги, адже такий запис не було надано суду для дослідження. Крім того, сам представник відповідача зазначає, що вказані дії могли бути здійснені можливо в обмін на отримання певної вигоди. Доказів того, що вказане твердження є не лише припущенням а достеменно встановленим фактом матеріали справи не містять, та представником відповідача надано не було.
Суд наголошує, що припущення не можуть замінити факти, встановлені у законний спосіб. Відсутність запису в матеріалах справи позбавляє суд можливості перевірити його достовірність, зміст і взагалі факт його існування. До того ж, сам представник відповідача використовує формулювання на кшталт: «можливо за його сприяння» та «можливо в обмін на вигоду», що прямо вказує на домінування припущень над фактами в правовій позиції відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 12 та частин 1,6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що виключення позивача з членства, за відсутності належних та допустимих доказів вчинення ним дій (бездіяльності), що є несумісними з основоположними принципами товариства, з використанням припущень, -суперечать принципам правової визначеності, добросовісності, а також порушують фундаментальні гарантії належної юридичної процедури, а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Щодо завданої моральної шкоди суд зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких зазнав позивач, як потерпілий, внаслідок протиправної поведінки відповідача. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з п. 9 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, судом встановлено, що позивача дійсно було виключено з членів Товариства Червоного Хреста України без належного юридичного обґрунтування. Проте, сам по собі факт порушення внутрішнього порядку прийняття рішень не є автоматичною підставою для визнання наявності моральної шкоди, як такої, що підлягає компенсації відповідно до ст. 23 ЦК України.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не довів, що таке виключення мало будь-які реальні наслідки для його честі, гідності або ділової репутації. Заявлене припущення, що виключення з членства негативно вплинуло на сприйняття позивача як «гідного та достойного члена Товариства», є суто оціночним і не підтверджено жодним об'єктивним свідченням з боку інших членів Товариства, громадськості, роботодавців чи інших осіб. Відсутні будь-які докази, які б свідчили про дискредитацію позивача в очах третіх осіб, ані жодного звернення чи навіть загального свідчення щодо змін у ставленні до нього після виключення.
Так, посилання позивача на помсту з боку відповідача також на переконання суду є голослівним, не підкріпленим жодним доказом, що дав би суду підстави визнати факт зловживання правом або наявність упередженого ставлення з боку відповідача до позивача. Окреме тлумачення позивачем внутрішньоорганізаційного рішення як способу тиску чи репресії за подання позовної заяви є виключно його власною інтерпретацією подій, яка не має фактичного підтвердження. Суд не має повноважень ґрунтувати висновки на суб'єктивному емоційному сприйнятті.
Крім того, суд не може прийняти до уваги твердження позивача про наявність душевних страждань чи потребу у прийомі заспокійливих засобів, оскільки жодного медичного підтвердження, рецепту, призначення чи квитанцій на відповідні препарати надано не було.
Окремо суд звертає увагу на те, що абсолютно неприйнятною з правової точки зору є методика розрахунку позивачем розміру моральної шкоди, яка зводиться до множення номінальної вартості членського квитка (200 грн) на кількість осіб, які голосували за виключення (16 осіб), що нібито утворює загальну суму шкоди - 3200 грн. Суд категорично відкидає таку арифметичну конструкцію як логічно-абсурдну та юридично безпідставну. Компенсація моральної шкоди не має жодного прямого чи непрямого зв'язку з кількістю голосів або фінансовою вартістю участі в організації. Такий розрахунок не відповідає ані практиці Верховного Суду, ані положенням чинного цивільного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що право на компенсацію моральної шкоди не є інструментом символічного покарання опонента, і його застосування вимагає доведеності факту страждань, їх причинного зв'язку з діями відповідача та належного обґрунтування розміру шкоди. Відсутність таких доказів позбавляє суд правових підстав для задоволення цієї частини позовних вимог.
Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне. Позивач зазначає, що йому було надано правову допомогу в розмірі 7 000 грн. На підтвердження вказаного суду було надано ордер на надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 7 000 грн., є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, що суперечить принципу розподілу витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі №910/15944/17 від 24.01.2019 року.
Відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн.
Крім того, частиною 6 ст. 142 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року /категорія 1/, а відтак звільнений від сплати судового збору.
В той же час, як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру та 1 вимога майнового характеру, а відтак, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3633,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 23, 81, 83, 1167 ЦПК України, суд,-
позовні вимоги задовільнити частково.
Визнати дії Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» щодо скасування членства в Товаристві протиправними.
Зобов'язати Громадську організацію «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» відновити членство ОСОБА_1 у Товаристві Червоного Хреста України з врученням йому членського квитка.
Стягнути з Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» /код ЄДРПОУ 02940262, 79052, місто Львів, вулиця Широка, будинок 81а/ на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 / понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 /чотири тисячі/ гривень.
В задоволенні вимог про стягнення витрат на моральну шкоду відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» /код ЄДРПОУ 02940262, місто Львів, вулиця Широка, будинок 81а/ на користь держави судовий збір в розмірі 3633 /три тисячі шістсот тридцять три/ гривнi 60 копійок
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А.І. Ліуш