Справа № 462/3636/25
26 травня 2025 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості занадані послуги з розподілу природного газу,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» через свого.представника за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) «Електронний суд» 23.05.2025 року подало до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 2199,33 грн. за період з вересня 2023 року по квітень 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Статтею 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Згідно з ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються:1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Частиною 4 ст. 163 ЦПК України визначено, що якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
Тобто, заяву про видачу судового наказу може бути подано, також, і в електронній формі, проте виключно у випадку, якщо боржник має електронний кабінет.
Частиною 2 ст. 169 ЦПК України передбачено, що одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Положення абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, заявник зобов'язаний додати до заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Однак у заяві про видачу судового наказу відсутні відомості про наявність у боржника електронного кабінету та не додано доказів надсилання боржникові заяви про видачу судового наказу з додатками - опису вкладення відправленої поштової кореспонденції з переліком доданих до заяви документів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу слід відмовити.
Керуючись ст. 163, 165 ЦПК України,
постановив:
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя:
Оригінал ухвали.