справа № 461/7194/18
26 травня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12018140040000710 від 14.03.2018 про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця реєстрації, в порядку ст. 89 КК України не судимого ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України не судимого ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України,
ОСОБА_6 в період березня-квітня 2018 року організував вчинення за попередньою змовою групою осіб, взявши на себе роль організатора злочину та залучивши за матеріальну винагороду ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , які виконували роль організатора та виконавця відповідно, умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вчинене за наступних обставин.
Так, на початку березня 2018 року в м. Києві (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 за грошову винагороду організувати умисне пошкодження чужого майна - вчинення підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши при цьому на місці злочину листівки, розфарбовані чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України, з метою залякування населення, у першу чергу іноземних громадян, викликання паніки, страху з приводу відвідування України, а також з метою провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща.
Отримавши згоду ОСОБА_7 на вчинення злочину, ОСОБА_6 забезпечив останнього грошовими коштами та агітаційними матеріалами для реалізації злочинного умислу на вчинення умисного пошкодження чужого майна.
Приблизно в період з 14 березня 2018 року по 20 березня 2018 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) в м. Києві ОСОБА_7 , на виконання злочинної вказівки ОСОБА_6 , зустрівся із ОСОБА_14 , засудженого за даним фактом вироком Галицького районного суду міста Львова від 21.05.2018, з яким знайомий з 2016 року, та запропонував останньому за грошову винагороду вчинити у період з 21 березня по 23 березня 2018 року у м. Львові підпал пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши на місці злочину листівки із зображенням червоного і чорного кольорів для справляння враження здійснення вказаних протиправних дій представниками націоналістичних сил України, на що ОСОБА_14 погодився.
Отримавши згоду ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_14 про необхідність виїхати у м. Львів, де ОСОБА_7 йому буде надано заздалегідь підготовлену запалювальну суміш та вказано на підшуканий у даному місті об'єкт терористичного акту - пасажирський автобус з реєстраційними номерами Республіки Польща, а також необхідність здійснити його підпал та приклеїти на видному місці або на самому автобусі листівки із зображенням червоно-чорного прапора. За вчинення вказаних дій ОСОБА_7 пообіцяв ОСОБА_14 в якості винагороди попередньо придбаний ОСОБА_14 в місті Львові за грошові кошти ОСОБА_6 в розмірі 400 доларів США, передані йому через ОСОБА_7 , автомобіль марки «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Для забезпечення виконання ОСОБА_14 відведеної йому ролі, ОСОБА_7 , виконуючи надані ОСОБА_6 вказівки щодо вчинення злочину, надав ОСОБА_14 грошові кошти, мобільний телефон та сім-картку оператора мобільного зв'язку для повідомлення про вчинення терористичного акту.
При цьому, ОСОБА_7 наголосив ОСОБА_14 про необхідність дотримання правил конспірації як під час готування до умисного пошкодження чужого майна, так і після його вчинення, а також у визначені ОСОБА_6 спосіб та формі інформувати ОСОБА_7 про вчинення підпалу.
21 березня 2018 року ОСОБА_14 , на виконання відведеної йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ролі виконавця умисного пошкодження чужого майна шляхом вчинення у м. Львові підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, виїхав з міста Києва залізничним транспортом до міста Львова, прибувши до місця призначення того ж дня.
Діючи згідно вказівок ОСОБА_6 та з метою забезпечення виконання ОСОБА_14 відведеної йому ролі у вчиненні підпалу, ОСОБА_7 22 березня 2018 року зустрівся з ОСОБА_14 у місті Львові та надав йому чорний поліетиленовий пакет із заздалегідь підготовленою ним ємністю із запалювальною речовиною для використання під час умисного пошкодження чужого майна та декілька листівок на аркуші паперу формату А4, розфарбованих чорним та червоним кольорами, а також вказав на місце вчинення умисного пошкодження чужого майна, що знаходиться на місці паркування туристичних автобусів, що розташоване навпроти будівель під №1 на вулиці Кривоноса та під №34 на вулиці Винниченка у м.Львові.
Крім того, ОСОБА_7 надано ОСОБА_14 придбаний за гроші та за вказівкою ОСОБА_6 автомобіль марки «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , для конспіративного пересування по місту Львову і залишення місця вчинення злочину.
23 березня 2018 року, прибувши на місце паркування туристичних автобусів, що розташоване навпроти будівель під №1 на вулиці Кривоноса та під №34 на вулиці Винниченка у м. Львові, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_14 на виконання спільного злочинного умислу і безпосередніх вказівок ОСОБА_7 , який, у свою чергу, виконував вказівки ОСОБА_6 , з метою вчинення умисного пошкодження чужого майна вилив на задню ліву пару коліс пасажирського автобуса марки «Scania-Irizar», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_2 , номер кузова (VIN-код) № НОМЕР_44, 2010 року випуску, отриману від ОСОБА_7 запалювальну суміш, яка складалась із суміші бензину та мастила, та наклеїв на корпус вказаного автобуса декілька листівок на аркушах паперу формату А4, розфарбованих чорним та червоним кольорами.
Виконавши дані дії та бажаючи виконати відведену йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 роль виконавця злочину, ОСОБА_14 вчинив підпал даного пасажирського автобусу шляхом запалювання вилитої ним суміші, після чого покинув місце вчинення злочину.
Того ж дня, ОСОБА_14 за допомогою мобільного телефону, використовуючи наперед узгоджені умовні слова, здійснив доповідь ОСОБА_7 , а останній
ОСОБА_6 , про вчинення умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща
Окрім цього, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб в період березня-квітня 2018 року організували вчинення, взявши на себе роль організатора злочину та залучивши за матеріальну винагороду ОСОБА_14 , які виконували роль організатора та виконавця відповідно, закінчений замах на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вчинене за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Києві, на початку березня 2018 року, за попередньою змовою групою осіб, взявши на себе роль організатора злочину та залучивши за грошову винагороду ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , які виконували роль організатора та виконавця відповідно, керуючи діями останніх, організував вчинення 23.03.2018, приблизно о 14 год., на місці паркування туристичних автобусів, що розташоване навпроти будівель під № 1 на вулиці Кривоноса та під №34 на вулиці Винниченка у м. Львові, умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу із використанням запалювальної речовини, яка складалась із суміші бензину і мастила, пасажирського автобуса марки «Scania-Irizar», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_2 , номер кузова (VIN-код) № НОМЕР_44, 2010 року випуску, з метою залякування населення, у першу чергу іноземних громадян, викликання паніки, страху з приводу відвідування України, а також з метою провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща.
Разом з тим, вважаючи, що вчиненим злочином не досягнуто його мети, оскільки даний злочин не набув широкого розголосу, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Києві, у проміжку часу з 24 по 28 березня 2018 року, прийняв рішення повторно організувати вчинення умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу у м. Львові пасажирського автобуса з реєстраційними номерними знаками Республіки Польща, з метою залякування населення, у першу чергу іноземних громадян, викликання паніки, страху з приводу відвідування України, а також з метою провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща.
З метою реалізації свого злочинного задуму, спрямованого на вчинення терористичного акту, ОСОБА_6 у проміжку часу з 24 по 28 березня 2018 року зустрівся у м.Києві із ОСОБА_7 та, мотивуючи недосягненням мети вчинення попереднього злочину, запропонував останньому за грошову винагороду організувати вчинення умисного пошкодження чужого майна в м. Львові шляхом вчинення підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши при цьому на місці злочину листівки, розфарбовані чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України, з метою залякування населення, у першу чергу іноземних громадян, викликання паніки, страху з приводу відвідування України, а також з метою провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща.
Отримавши згоду ОСОБА_7 на вчинення злочину, ОСОБА_6 забезпечив останнього грошовими коштами та агітаційними матеріалами для реалізації злочинного умислу на вчинення умисного пошкодження чужого майна, дав вказівку повідомляти про хід підготовки до умисного пошкодження чужого майна та результати його вчинення через засоби зв'язку, використовуючи елементи конспірації з метою запобігання викриття їх протиправної діяльності.
При цьому, ОСОБА_6 організовуючи вчинення умисного пошкодження чужого майна та залучаючи до його вчинення ОСОБА_7 , обов'язковою умовою вчинення умисного пошкодження чужого майна визначив підпал у м. Львові пасажирського автобуса з реєстраційними номерними знаками Республіки Польща та залишення на місці злочину листівок, розфарбованих чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України, не конкретизуючи безпосереднє місце вчинення злочину у м. Львові та не обираючи об'єкт злочину із конкретними ідентифікаційними ознаками.
28 березня 2018 року в м. Вишгород Київської області ОСОБА_7 , на виконання злочинної вказівки ОСОБА_6 та керуючись інструкціями останнього, зустрівся із ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з яким знайомий з 2016 року, та запропонував останньому за грошову винагороду вчинити у період з 30 березня по 2 квітня 2018 року у м. Львові підпал пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши на місці злочину листівки із зображенням червоного і чорного кольорів для справляння враження здійснення вказаних протиправних дій представниками націоналістичних сил України, на що ОСОБА_14 погодився.
Отримавши згоду ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_14 про необхідність виїхати у м. Львів, підготувати запалювальну суміш, підшукати у даному місті об'єкт умисного пошкодження чужого майна - пасажирський автобус з реєстраційними номерами Республіки Польща, здійснити його підпал та приклеїти на видному місці або на самому автобусі листівки, розфарбовані у червоний та чорний кольори.
Для забезпечення виконання ОСОБА_14 відведеної йому ролі, ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_6 , надав ОСОБА_14 2000 грн., сім-картку оператора мобільного зв'язку для повідомлення про вчинення умисного пошкодження чужого майна, а також три листівки на аркуші паперу формату А4, розфарбовані чорним та червоним кольорами.
При цьому, ОСОБА_7 наголосив ОСОБА_14 про необхідність дотримання правил конспірації як під час готування до умисного пошкодження чужого майна, так і після його вчинення, а також у вказані ОСОБА_7 спосіб та формі, що доведена йому до відома ОСОБА_6 , інформувати його про вчинення підпалу.
31 березня 2018 року ОСОБА_14 , на виконання відведеної йому ОСОБА_7 , згідно досягнутої із ОСОБА_6 злочинної домовленості, ролі виконавця умисного пошкодження чужого майна шляхом вчинення у м. Львові підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, виїхав на попутному невстановленому автомобілі у м. Львів.
Одночасно, ОСОБА_6 отримував інформацію від ОСОБА_7 про хід готування до вчинення умисного пошкодження чужого майна ОСОБА_14 .
Того ж дня, прибувши у м. Львів у вечірній час, ОСОБА_14 з метою попередження нанесення шкоди життю чи здоров'ю людей або заподіяння значної майнової шкоди звернувся в Управління СБ України у Львівській області та повідомив про протиправну діяльність ОСОБА_7 .
В той же час, 01 квітня 2018 року ОСОБА_6 за допомогою мобільного телефону, використовуючи наперед узгоджені умовні слова, отримав від ОСОБА_7 доповідь про нібито вчинення ОСОБА_14 умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща у м. Львові на вул. Стрийській.
Окрім цього, ОСОБА_15 , у невстановлені органом досудового розслідування час, місці та спосіб, умисно, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, всупереч передбаченого законом порядку придбав 46 (сорок шість) пістолетних патронів кал. 9мм Р.А., які відносяться до бойових припасів до вогнепальної зброї, після чого перемістив їх за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де зберігав до 01.04.2018 без передбаченого законом дозволу, помістивши на полицю зі своїми особистими речами в гардеробі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України, при вищезазначених обставинах визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень. У вчиненому щиро розкаюється та просив суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 27- ч. 2 ст. 194, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст.263 КК України, при вищезазначених обставинах визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень. У вчиненому щиро розкаюється та просив суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім судом було роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За викладених вище обставин суд, допитавши обвинувачених та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст.263 КК України, та винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України, за обставин, встановлених судом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 194 КК України, оскільки він організував вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України, так як він організував вчинення за попередньою змовою групою осіб закінченого замаху на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вчиненого повторно; за ч.1 ст.263 КК України, бо він придбав та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України, оскільки він організував вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу; ч. 2 ст. 15 ,ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України, так як він організував вчинення за попередньою змовою групою осіб закінченого замаху на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вчиненого повторно.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, призначене особі покарання має бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
У відповідності до позиції, висловленої у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № № 205/7091/16-к (№ 51 - 1532 км 19), поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який в порядку ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає рядом хронічних захворювань, на спеціальних обліках не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Крім того, суд звертає увагу, що щире каяття обвинуваченого полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладені дані про особу винного ОСОБА_6 , конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання, критичне ставлення обвинуваченого до вчинених ним діянь та його щире каяття, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 194 та ч.1 ст.263 КК України, із застосуванням при призначенні покарання за сукупністю злочинів принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, врахувавши правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зокрема викладену в постанові від 09 квітня 2020 року (провадження № 51-4494км19).
Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, викладені дані про особу винного ОСОБА_6 , який згідно ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, стан його здоров'я, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві, та позицію прокурора щодо призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на спеціальних обліках не перебуває,
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладені дані про особу винного ОСОБА_7 , конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання, критичне ставлення обвинуваченого до вчинених ним діянь та його щире каяття, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід призначити покарання за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 194 КК України, із застосуванням при призначенні покарання за сукупністю злочинів принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, врахувавши правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зокрема викладену в постанові від 09 квітня 2020 року (провадження № 51-4494км19).
Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, викладені дані про особу винного ОСОБА_7 , який згідно ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві, та позицію прокурора щодо призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, суд приходить до виснов ку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , буде достатнім для його виправлення та приятиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
Підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більш м'якого покарання ніж передбачено ч.2 ст. 194 КК України судом не встановлено.
Підлягають відшкодуванню обвинуваченими процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі по 35542 гривень 10 копійок з кожного.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, тому на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_6 слід зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04.04.2018 по 20.08.2019, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, тому на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_7 слід зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04.04.2018 по 28.08.2019, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі викладеного та керуючсь ст.373, 374 КПК України, суд-
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
за ч. 1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04.04.2018 по 20.08.2019, на підставі ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04.04.2018 по 28.08.2019, на підставі ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі по 35542 гривень 10 копійок з кожного.
Речові докази по справі:
-речовину зелено-коричневого кольору рослинного походження із запахом схожим на канабіс; пакет від кави «Окай», в середині якого знаходиться речовина зеленого кольору рослинного походження із запахом схожим на канабіс, вагою близько 100 грам, набої для відстрілу із вогнепального пристрою травматичної дії калібру 9 мм в кількості 19 штук в поліетиленовому пакеті; набої для відстрілу із вогнепального пристрою травматичної дії калібру 9 мм в кількості 27 штук у білому конверті із написом «Кравченко», комплект двох автомобільних реєстраційних номерних знаків Республіки Польща серії НОМЕР_3 ; записник червоного кольору з рукописними записами: 42 аркуші самоклеючого паперу формату А-4- знищити.
-кепку чорного кольору; кепку темно синього кольору; кепку чорного кольору з жовтим логотипом «Ferrari»; дві пари штанів чорного кольору; куртку бежево-кавового кольору; зимову куртка чорного кольору з написом на бирці «VORGE», мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , фрагмент паперу із записом « НОМЕР_6 ОСОБА_16 , 7 12 тис», 5 купюр номіналом по 500 гривень, кожна з номерами: ВХ9098893, УД1449486, ЗБ7420115, БН3005719, БН1837571- повернути ОСОБА_7 ;
- мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_7 , мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_11 із сім карткою № НОМЕР_12 оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_13 із сім карткою № НОМЕР_14 оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung Duos», ІМЕІ № НОМЕР_15 із сім карткою № НОМЕР_16 оператора «Київстар»; мобільний телефон марки «Ксіомі», ІМЕІ № НОМЕР_17 із сім карткою оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung Duos Galaxy», ІМЕІ № НОМЕР_18 та НОМЕР_19 ; мобільний телефон марки «Кенексі», ІМЕІ № НОМЕР_20 та НОМЕР_21 із сім карткою оператора «Life»; мобільний телефон марки «Р9522», ІМЕІ № НОМЕР_22 із сім карткою оператора «Діджус» НОМЕР_23 та карткою пам'яті мікро SD об'ємом 2 Gb, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «Блекбері», серійний № НОМЕР_24 із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «Canino Lamborghini», ІМЕІ № НОМЕР_25 , упакований в металічну коробку, в якій знаходиться гарнітура до нього; мобільний телефон марки «Samsung Duos», ІМЕІ № НОМЕР_26 та НОМЕР_27 із сім карткою оператора «Life» № НОМЕР_28 ; диктофон марки «Samsung Voice Yepp» в чохлі червоного кольору із мікрофоном в комплекті; комплект реєстраційних номерних знаків серії НОМЕР_29 ; печатка ТзОВ «Тарсін Груп»; записна книжка в коричневій шкіряній обкладинці; зошит в клітинку в обкладинці синьо-фіолетового кольору з рукописними написами; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_17 серії НОМЕР_30 ; мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_31 та НОМЕР_32 , мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_33 , мобільний телефон марки «Samsung» IMEI 1 НОМЕР_34 ІМЕІ 2 НОМЕР_35 із двома сім-картами НОМЕР_36 і НОМЕР_37 , 8 купюр гривень України номіналом по 500 грн кожна з номерами: ХА7549673, ВД5845288, ЗД4622296, ФБ2453323, УД5598131, ЛЗ5393005, ВЖ9182399, СГ5764228, дві скетч-карти на поповнення рахунку мобільного оператора «Vodafone», банківська карта «Приватбанк» № НОМЕР_38 , банківська карта «Приватбанк» № НОМЕР_39 , конверт на картку «Універсальна Gold» «Приватбанк» із написом «1803» та « ОСОБА_18 » із довідником користувача картки, квитанція № TS209372 від 30.03.2018 20.37 год. про поповнення рахунку на 4000 грн., тримач до сім-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_40 , сім-карта IMSI НОМЕР_41 , сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» IMSI НОМЕР_42 - повернути ОСОБА_6 ;
-паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_19 серії НОМЕР_43 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалами Залізничного районного суду м. Львова від 03 квітня 2018 року - скасувати.
Заставу, визначену ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.08.2019, у розмірі 307 360 /триста сім тисяч триста шістдесят/ гривень, внесену за обвинуваченого ОСОБА_6 заставодавцем ОСОБА_20 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, (р/р 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742), відповідно до ст.182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_20 .
Заставу, визначену ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.08.2019, у розмірі 307 360 /триста сім тисяч триста шістдесят/ гривень, внесену за обвинуваченого ОСОБА_7 заставодавцем ОСОБА_21 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, (р/р 37315022000757, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742), відповідно до ст.182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_21 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст.349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя:
Судді: