Дата документу 26.05.2025
Справа № 334/2353/25
Провадження № 3/334/1045/25
26 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,
за ч. 3 ст. 156 КУпАП,
06 березня 2025 року о 10 годині 51 хвилині громадянка ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснила продаж з рук алкогольних виробів, а саме: горілки у пластиковій пляшці без марок акцизного податку, чим п.7 ч.2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Своїми діями ОСОБА_2 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст.156 КУпАП.
Дане правопорушення зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 004341 від 06.03.2025 року.
05.05.2025 року від ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. 08.05.2025 року ОСОБА_2 ознайомилась з матеріалами справи в приміщенні суду, про що зроблено відповідну розписку на клопотанні.
У судове засідання 26.05.2025 року ОСОБА_2 не з'явилася. Була повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи згідно з вимогами чинного КУпАП, про що свідчить довідка про доставку СМС та розписка про отримання судової повістки наручно в приміщенні суду, причини неявки суду не повідомила. З заявами по суті адміністративного правопорушення та про відкладення розгляду справи не зверталася.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний самостійно з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито всіх необхідних та достатніх заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь, зокрема, права на захист.
Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 156 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 156 КУпАП торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 004341 від 06.03.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.03.2025 року; рапортом про реєстрацію ЄО №6583 від 06.03.2025 року; рапортом ст. ДОП СДОП відділу превенції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції М. Яковенко; фототаблицею до протоколу про адміністративне правопорушення; квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №62; відеозаписом правопорушення.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотирьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800,00 гривень, із конфіскацією предметів торгівлі, які вилучені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 004341 від 06.03.2025 року, а саме: 9,5 літрів алкогольних напоїв без марок акцизного податку в пластикових пляшках.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день прийняття постанови складає 605,60 гривні.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.3 ст. 156, 245, 251, 252, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800,00 гривень (шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.), із конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять грн. 60 коп).
9,5 літрів алкогольних напоїв, а саме горілки у пластикових пляшках без марок акцизного податку, які вилучені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 004341 від 06.03.2025 року, - знищити.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Коломаренко К. А.