Справа № 308/7104/25
1-кс/308/3090/25
23 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42024072210000483 від 06.11.2024 року, про надання дозволу на затримання:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який займає посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні «сержант», підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України -
з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
З внесеного слідчим клопотання, погодженого з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024072210000483 від 06.11.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.10.2024 №1098-ОС старшого сержанта ОСОБА_4 зараховано у списки особового складу та призначено на посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник 3 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонної застави відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип С).
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 15.10.2024 № 515-ВВ старшому сержанту ОСОБА_4 інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник 3 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонної застави відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип С) надано частину щорічної відпустки, терміном 15 календарних днів, з 15 жовтня по 29 листопада 2024 року із врахуванням часу для проїзду до місця проведення відпустки та назад за адресою: АДРЕСА_1 .
По завершенню частини щорічної відпустки до підрозділу не прибув.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 у порушення вказаних вимог законодавства, вирішив стати на злочинний шлях та вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби.
Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем НОМЕР_1 прикордонного загону, який призваний на військову службу за контрактом, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип С), у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, 30.10.2024 по завершенню другої частини основної щорічної відпустки умисно не з'явився вчасно на службу без поважних причин до НОМЕР_1 прикордонного загону, що розташований в АДРЕСА_2 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
07.05.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовця, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово викликався повісткою для проведення процесуальних дій у якості підозрюваного. Проте, за викликом не з'являється. Мобільний телефон ОСОБА_4 перебуває поза зоною досяжності.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: - показання свідків; - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; - актом службового розслідування; - іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на вірогідну причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
За таких обставин, ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, в ході досудового розслідування 16.05.2025 року підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук, здійснення якого доручено оперативним співробітникам Ужгородському районному відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.
Беручи до уваги, що підозрюваний, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від органу досудового розслідування, та те, що у матеріалах наявні достатні підстави вважати, що одержавши відомості про звернення слідчого до суду із клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не прибуде до суду за судовим викликом, до нього необхідно застосувати затримання з метою приводу для обрання йому вказаного запобіжного заходу.
У судове засідання прокурор подав заяву про розгляд внесеного слідчим клопотання у його відсутності. Вимоги клопотання підтримує повністю.
Дослідивши клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Положеннями ст.189 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України, злочин за ч.5 ст. 407 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Слідчим суддею встановлено, що 07.05.2025 року, ОСОБА_4 в порядку ст. 278 КПК України повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 ККУ. (вручено у спосіб передбачений КПК України).
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 на даний час переховується від органу досудового розслідування.
16.05.2025 року слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 в розшук та зупинення досудового розслідування у зв'язку із невідомим місцем знаходженням підозрюваного та переховуванням підозрюваного від органу досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: показання свідків; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; актом службового розслідування; іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Послідовність вчинених слідчим дій, у зв'язку з неможливістю подальшого розслідування по справі, стали наслідком оголошення ОСОБА_4 у розшук, що стверджується наявною в матеріалах справи постановою від 16.05.2025 року та звернення до суду з даним клопотанням та з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, рішення по якому ухвалено окремим процесуальним документом.
З урахуванням наведених вище обставин та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_4 злочину, який йому інкримінується органом досудового розслідування, з врахуванням наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також того, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення зазначеного клопотання та надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 188, -190, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задоволити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який займає посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник 3 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні «сержант», підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1