Справа № 307/676/25
Провадження № 2-а/307/19/25
27 травня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю представника позивача Матіко Р.І., представника відповідача Фекете Й.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 лютого 2025 року, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковник ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по справі про адміністративне правопорушення згідно протоколу №293 за ч.3 статті 210 -1 КУпАП, постановив притягнути його до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 гривень 00 коп. Копію оскаржуваної постанови №293 від 14 лютого 2025 року, він отримав 14 лютого 2025 року, про що свідчить його підпис в бланку постанови. Обґрунтовуючи підстави притягнення до адміністративної відповідальності та застосування стягнення у виді штрафу, як зазначено в постанові №293, від 14 лютого 2025 року, 07 листопада 2024 року виявлено, що він не прибув за викликом у визначений повісткою №830707 від 07 листопада 2024 року, день та час ( 07 листопада 2024 року на 11.00 год.) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. В постанові також зазначено, що дата вчинення адміністративного правопорушення 07 листопада 2024 року, а дата виявлення порушення 07 листопада 2024 року. Вважає, що вищевказана постанова є протиправною, винесеною з порушенням вимог законодавства, а тому таку слід визнати протиправною і скасувати з огляду на наступне. В порушення встановленого порядку оповіщення військовозобов'язаних чи резервістів, він не отримував у визначений законом спосіб і порядок 07 листопада 2024 року повістку №830707, якою його викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 07 листопада 2024 року на 11 год. 00 хв , ні шляхом вручення йому особисто уповноваженою особою, ні поштовим повідомленням і тому не знав і не міг знати про місце, день і час на який його викликали, а так само і мету виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, як вбачається з протоколу № 293 від 14 лютого 2025 року та постанови №293 від 14 лютого 2025 року, дата вчинення зазначеного адміністративного правопорушення відповідає даті, його виявлення, тобто 07 листопада 2024 року. Однак, в протоколі №293, яким на думку уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 зафіксовано факт вчиненого адміністративного правопорушення, не зазначено докази, якими б підтверджувався факт належного вручення йому повістки №830707 від 07 листопада 2024 року, якою його було зобов'язано з'явитися в ІНФОРМАЦІЯ_5 на 11 год.00 хв., цього ж дня, тобто 07 листопада 2024 року. Також, як вбачається із змісту Протоколу №293 від 14 лютого 2025 року, в ньому відсутні будь - які відомості про спосіб, час, місце і ким вручено повістку № 830707, якою зобов'язано йому з'явитися в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що свідчить про порушення «Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом МО України від 01.01.2024 року №3.
Враховуючи наведене, просить скасувати постанову №293 від 14 лютого 2025 року по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
28 лютого 2025 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
07 березня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначають наступне. 14 лютого 2025 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 293 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Підставою таких дій, було те, що громадянин ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою №830707 день та час (07.11.2024 р. 11 год. 00 хв.), до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинене в особливий період. Вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення 07 листопада 2024 р. дата виявлення 07 листопада 2024 р. ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України та доведено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 18:00 год. 14 лютого 2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 у кабінеті №20. В графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративною відповідальності» Позивач зазначив, «Не з'явився за повісткою тому що її не отримав, прошу розглянути справу без мене». 14 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову № 293 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , якою накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Слід зазначити, що позивач з 18 грудня 2024 року був взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 відтак притягнення до адміністративної відповідальності та складання оскаржуваної постанови відбувалося за місцем перебування його на обліку. Таким чином, ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку, оскільки не з'явився в зазначений повісткою строк, а також не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_7 протягом трьох діб про причину своєї неявки, як це передбачено чинним законодавством України. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 лютого 2025 року постановою № 293 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно змісту вказаної постанови, 14 лютого 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою №830707 від 07 листопада 2024 року день та час ( 07 листопада 2024 року 11 год. 00 хв.), до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період. Вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення 07 листопада 2024 року, дата виявлення правопорушення 07 листопада (а.с.7).
З протоколу №293 від 14 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 не прибув за викликом у визначений повісткою №830707 від 07 листопада 2024 року день та час (07 листопада 2024 року 11 год. 00 хв.), до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період. Вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення 07 листопада 2024 року, дата виявлення правопорушення 07 листопада 2024 року (а.с.8).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В оскаржуваній постанові вказано, що позивачем порушено вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Згідно з пункктом 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 на ім'я ОСОБА_1 25 жовтня 2024 року було сформовано повістку № 830707 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Дана повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за № 0610200452464 - з описом вкладення на адресу місця проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (а.с.26).
Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення № 0610200452464 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме АДРЕСА_1 , із зазначенням дати 11 листопада 2024 року.
Слід зазначити, що оскільки повістку № 830707 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Як вбачається з роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення за номером 0610200452464 працівниками Укрпошти проставлено відмітку «Відсутність адресата за вказаною адресою» - 11 листопада 2024 року (а.с.29).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 11 листопада 2024 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення № 0610200452464 було повернуто відправнику у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Натомість, повісткою № 830707, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснено виклик ОСОБА_1 на 07 листопада 2024 року о 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних (а.с.26).
Таким чином, суд звертає увагу, що поштове відправлення № 0610200452464 повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 11 листопада 2024 року, тобто через 4 дні, від дня, який був визначений для явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 11 листопада 2024 року, тому не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи зазначення начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 у оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , 07 листопада 2024 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оскільки ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 07 листопада 2024 року, ним не було порушено абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положення по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин постанова № 293 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 14 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 293 від 14 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 27 травня 2025 року.
Суддя М.Д. Стецюк