27 травня 2025 року м. Мукачево Справа №303/3187/25 2-а /303/45/25
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Кость В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 від імені якого діє Рижиков Віталій Геннадійович звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив постанову від 20 квітня 2025 року №798 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 211 КУпАП в розмірі 17000 грн визнати незаконною та скасувати, а провадження в адміністративній справі - закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про незаконність винесеної за предметом позову постанови, оскільки позивач під час військового стану з моменту взяття його на військовий облік кожного місця добровільно відвідує ІНФОРМАЦІЯ_2 та добровільно «відмічається». Через стан здоров'я він не підлягає призову, однак підстави для відстрочки у нього відсутні та всі повістки йому надаються на руки особисто.
За доводами позивача електронна повістка відправлена йому 10.01.2025, в той день, коли він особисто був у ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримав повістку на 10.02.2025. Крім того, до 12 березня 2025 року - «дати виявлення порушення» позивач двічі був «відмічатися» у відповідача. Протокол №798 від 12.04.2025 року було складено через місяць після виявленого правопорушення, хоча позивачу про цю обставин сказали 10.04.2025 року під час його наступної явки за повісткою.
Таким чином, позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.
На підставі ували суду від 5 травня 2025 року переданий на розгляд суду позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. У визначений ухвалою суду строк представник позивача звернувся до суду із заявою про усунення недоліків та поновлення пропущенного строку на звернення до суду.
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року позивачу поновлено пропущений процесуальний строк на оскарження постанови, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
22 травня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшли два документи «відзив на позовну заяву» вх. № 12292 та вх.№ 12294 (зареєстровано судом 23.05.2025) аналогічні за змістом, в яких уповноважений представник відповідача висловив свої заперечення щодо позову та просив у задовленні позовних вимог відмовити, оскільки позивача обґрунтовано та на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за неявку 26.01.2025 року о 9 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому він перебуває на військовому обліку за повісткою №1825585 від 10.01.2025.
За доводами відповідача, позивач не прибувши за повісткою 26.01.2025, яка вважається такою, що ним отримана 25.01.2025, відповідно до вимог п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 7 ч. 3 ст.22 Закону України «Про моблізаційну підготовку та мобілзацію», де зазначено, що в разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Протокол було складено під час першого прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 після отримання інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку із дотриманям процесуальних строків, передбачених КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.
В матеріалах справи міститься постанова №798 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20 квітня 2025 року (надалі - Постанова), в якій констатовано, що громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (надалі - Закон) та п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (надалі - Порядок), не з'явився 26 січня 2025 року о 09 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому він перебуває на військовому обліку з 02.03.2003 року, за повісткою №1825585 від 10.01.2025 про виклик для уточнення даних (своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів), яка була надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням №0610221824884 з описом вкладення з повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), яке повернулося з відміткою про відсутність особи за вказаною адресою.
Дане правопорушення було виявлено 12.03.2025 року, про що були внесені відповідні відомості до з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг»), що підтверджується витягом з вказаного реєстру.
За змістом пояснення ОСОБА_1 , яке міститься в протоколі №798 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ід 12.04.2025, вину свою у вчиненні вказаного правопорушення, за вказаних обставин, не визнав та пояснив, що повістку не отримував.
Також у Постанові констатовано, що незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, така повністю доведена протоколом №798 від 12 квітня 2025 року, складеним уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 та доданими до нього матеріалами: повісткою №1825585 від 10.01.2025 року, рекомендованим поштовим відправленням №0610221824884, витягами з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 вперше вчинив адміністративне правовпорушення, є батьком багатодітної сім'ї та керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП було постановлено визнати його виним у вчиненні адіміністративного правопорушення, пердбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Аналізуючи фактичні обставини по справі на предмет їх відповідності положенням чинного законодавства, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з пунктом 21 Порядку, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Не заперечується позивачем той факт, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , також ця адреса вказана позивачем у позовній заяві.
Повістка від 10.01.2025 №1825585 була відправлена позивачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення («трекінг» 0610221824884), відповідно до якої ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 26.01.2025 року о 09.00 год. Повістку було направлено за адресою місця проживання позивача та повернуто відправнику 25.01.2025 з причини «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила № 270) рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі №800/547/17 від 25.04.2018: «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним».
Позивач не надав суду будь-які докази того, що він не зареєстрований за адресою, за якою йому надсилалась повістка, а також доказів, які б свідчили про те, що він повідомляв територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншу адресу місця проживання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 було належним чином оповіщено про виклик до відповідача.
Стосовно посилань позивача про те, що він кожного місяця добровільно ходить «відмічатися» до ІНФОРМАЦІЯ_1 та усі повістки йому надаються особисто, а тому незрозуміло «яким дивом і хто направив йому електронну повістку», слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
У п. 9 Положення, визначені завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед яких - здійснення заходів оповіщення та призову громадян: на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
В п. 14 Положення зазначено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, відповідає за: - військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; -мобілізаційну готовність територіального центру комплектування та соціальної підтримки; - своєчасне та повне виконання завдань, покладених на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; - здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву) та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до порядку мобілізаційного розгортання, визначеного Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил, а також на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до п. 15 Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема, зобов'язаний: - забезпечувати виконання особовим складом територіального центру комплектування та соціальної підтримки поставлених перед ним завдань; - розроблення та уточнення плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на відповідній території, а також разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування розроблення та виконання плану заходів щодо утримання бази мобілізаційного розгортання в готовності до використання за призначенням; - забезпечувати разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування виконання плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на відповідній території; - здійснювати контроль за веденням персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах (крім СБУ та розвідувальних органів).
Таким чином, чинне законодавство не містить обмежень щодо періодичності здійснення оповіщення особи, чи щодо неможливості здійснення оповіщення особи, в залежності від того має вона або ж не має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Питання оповіщення військовозобов'язаних, призовників та резервістів є виключною компетенцією територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Її потреба визначається виходячи із завдань мобілізаційних планів, стану військового обліку в органі військового управління, отриманих ним завдань тощо.
В умовах військової агресії російської федерації проти України, втручання будь-яких органів та осіб в можливість та порядок проведення оповіщення, не у встановлений законом спосіб, може мати вкрай негативні наслідки для обороноздатності України і шкодитиме національним інтересам держави та інтересам всього суспільства.
Крім того, в даному випадку позивача притягнуто до адміністративної відповідальності через неявку до ІНФОРМАЦІЯ_1 за викликом.
Суд не застосовує примітку до ст. 210 КУпАП, як підставу для незастосування до позивача положень ст. 210, 210-1 КУпАП, з таких підстав.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
У цій справі позивачу не ставиться у провину порушення порядку оновлення військово-облікових даних, а тому зазначена примітка не може бути застосована у цій справі.
Зазначена примітка до ст. 210 КУпАП може бути застосована, щодо адміністративних правопорушень пов'язаних з оновленням/не оновленням військовозобов'язаним своїх облікових даних, а не щодо правопорушень пов'язаних із неприбуттям за повісткою.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;
3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
4) місце, день і час явки за викликом;
5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;
6) реєстраційний номер повістки;
7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Надана відповідачем копія повістки №1825585 від 10.01.2025 відповідає формі електронної повістки, встановленій у додатку №1 до Порядку, містить всі необхідні реквізити, зазначені у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення 0610221824884, та «трекінгом» відстеження поштового відправлення, підтверджується відправка позивачу повістки №1825585 від 10.01.2025 на адресу його зареєстрованого місця проживання.
Зазначене поштове відправлення повернуто без вручення 25.01.2025, причина повернення «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, за наслідками судового розгляду слід констатувати, що будучи повідомленим про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 за викликом до відповідача в особливий період не з'явився, про причини неявки у передбачений законодавством строк відповідача не повідомив, що є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без порушень ст. 19 Конституції України та на підставі вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з дотримання процедури і порядку встановленого КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою на те законом особою. Позовні вимоги є необґрунтованими, а доводи позивача спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Таким чином, оскаржувана Постанова є такою, що прийнята у межах повноважень та на підставі закону, тому її слід залишити без змін, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити повністю.
Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн, слід залишити за позивачем.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 19, 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення, а постанову №798 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20 квітня 2025 року - без змін.
2. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
4. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: Рижиков Віталій Геннадійович, м.Мукачево, бул. Ю. Гойди, 6/56.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Представник відповідача: Гришко Костянтин Володимирович, 89620, с.Кайданово Мукачівського району, вул. Кайданівська, буд. 8.
Суддя В. В. Кость