Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1858/25
27.05.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025071080000187, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.304, ч.4 ст.186 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивовано тим, що в період дії правового режиму воєнного стану введеного у дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами якими, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб тобто до 09 травня 2025 року) , ОСОБА_5 , вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 разом із неповнолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою між собою, 12 березня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням конкретний час доби, близько опівночі, через незачинену хвіртку воріт проникли на територію дворогосподарства АДРЕСА_1 , де проживає потерпіла ОСОБА_8 , де в подальшому з території подвір'я біля дерев'яної бесідки викрали велосипед марки «Grade», чорного із зеленим кольорів, вартість якого згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 26.03.2025 року склала 5880 гривень, та велосипеду марки «Benetti Vento» перефарбований в голубий колір, вартість якого згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 26.03.2025 року склала 6000 гривень, та з викраденим зникли, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 , матеріальних збитків на загальну суму 11880 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб, вчинена в умовах воєнного стану.
Окрім цього, 12 березня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням конкретний час доби, близько опівночі, ОСОБА_5 , знаходячись в с. Підвиноградів, Берегівського району діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та чітко передбачаючи наслідки, які можуть настати, після їхнього вчинення, добре розуміючи неповнолітній вік ОСОБА_9 , з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення за рахунок крадіжки чужого майна та втягнення його у протиправну діяльність, у словесній формі, розповів про легкість і доступність заволодіння чужим майном, переконавши неповнолітнього ОСОБА_10 у вигідності вчинення явно злочинних дій при наступних обставинах.
12 березня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням конкретний час доби, близько опівночі, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, проникли через незачинену хвіртку воріт на територію дворогосподарства АДРЕСА_1 , де проживає потерпіла ОСОБА_8 , де в подальшому з території подвір'я біля дерев'яної бесідки викрали велосипед марки «Grade», чорного із зеленим кольорів, вартість якого згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 26.03.2025 року склала 5880 гривень, та велосипеду марки «Benetti Vento» перефарбований в голубий колір, вартість якого згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 26.03.2025 року склала 6000 гривень, та з викраденим зникли, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 , матеріальних збитків на загальну суму 11880 гривень.
Як наслідок ОСОБА_5 , порушив моральні засади суспільства щодо до виховання підростаючого покоління у дусі законності та доброчесності, здійснив пагубний вплив на неповнолітнього ОСОБА_10 , завдав шкоди його моральному вихованню та втягнув у протиправну діяльність.
Таким чином ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України - втягнення неповнолітньої особи у протиправну діяльність.
В подальшому, 24 березня 2025 року близько 01 години 20 хвилин, ОСОБА_5 , в період дії правового режиму воєнного стану введеного у дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами якими, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб тобто до 09 травня 2025 року), діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, з метою збагачення за рахунок чужого майна, перелізши через вхідну браму, проник на територію пологового відділення КНП «Виноградівської районної лікарні», що по вул. Лікарняна, 13 в м. Виноградів.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 , маючи умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, відкрив міжкімнатні двері до палати №53 пологового відділення, та побачивши потерпілу ОСОБА_11 яка відпочивала на ліжку, підійшов до неї та не пояснюючи причини відкрито викрав з ліжка потерпілої мобільний телефон марки «Редмі 6», чорного кольору, який належить ОСОБА_11 , вартість якого згідно висновку експерта від 25.03.2025 року складає 1500,00 грн., чим відкрито заволодів майном потерпілої ОСОБА_11 та спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Обвинуваченим у кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та мешканець АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, без освіти, не працюючий, не одружений, раніше не судимий. 23 травня 2025 року обвинувальний у кримінальному провадженні №12025071080000187 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 304, ч. 4 ст. 186 КК України прокурором передано на розгляд до Виноградівського районного суду.
Суддею Виноградівського районного суду ОСОБА_13 підготовче судове засідання ц цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_12 призначено на 09.06.2025
У той же час, стосовно ОСОБА_12 слідчим суддею Виноградівського районного суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під варто строком на 60 діб, перебіг якого звершується 28 травня 2025 року включно.
На думку сторони обвинувачення, запобіжний захід стосовно ОСОБА_14 у вигляді тримання під вартою слід продовжити ще на 60 діб, позаяк ризики ухилення ним від суду та вчинення нових кримінальних правопорушень не зменшилися, вони тривають і надалі.
У випадку спливу строку дії запобіжного заходу обвинуваченого до проведення у кримінальному провадженні підготовчого судового засідання, таке може бути розглянуто слідчим суддею у порядку ч. 6 ст. 199 КПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 304 , ч. 4 ст. 186 України, відносяться до тяжких злочинів.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допиту свідків, протоколом огляду місця події, висновками експертів та іншими матеріалами кримінального провадження.
Стаття 176 КПК України визначає, що до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та невчиненням ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 304 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідка, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
Враховуючи вищевикладене, сторона обвинувачення опираючись на зібрані в ході проведення досудового розслідування докази, вважає за необхідне враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та наявні обставини, продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав. Зокрема прокурор зазначив, що з урахуванням особи підозрюваного, застосування більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме належної процесуальної поведінки. Раніше визначені ризики наразі не відпали.
Підозрюваний та захисник щодо клопотання заперечили.
Зокрема захисник зазначив, що обвинувачений не судимий, про вчинене шкодує. Вважає за можливе застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір визначеної застави, оскільки раніше визначений розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для обвинуваченого є надмірним.
Обвинувачений ОСОБА_5 щодо клопотання заперечив, просив застосувати відносно нього домашній арешт. Підтримав доводи захисника.
Заслухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого та захисника, які просили у задоволенні клопотання відмовити, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Заслухавши доводи прокурора та слідчого, які клопотання підтримали, підозрюваного та захисника, які просили у задоволенні клопотання відмовити, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Слідчий суддя констатує, що клопотання про продовження строку тримання під вартою подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування та не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою й відповідає вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 199 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 184 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті (ч.6 ст.199 КПК України).
Судом встановлено, що 03.04.2025 року ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із закінченням дії запобіжного заходу 02.06.2025 року та визначено заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121120 гривень.
23 травня 2025 року обвинувальний у кримінальному провадженні №12025071080000187 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 304, ч. 4 ст. 186 КК України прокурором передано на розгляд до Виноградівського районного суду.
Суддею Виноградівського районного суду ОСОБА_13 підготовче судове засідання ц цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_12 призначено на 09.06.2025
Слідчим суддею встановлено, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, а підготовче судове засідання не призначено в межах дії запобіжного заходу, а тому існують достатні підстави для продовженні строків тримання під вартою підозрюваному.
Отже, вищенаведені обставини свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, і ці обставини виправдовують подальше застосування запобіжного заходу, у зв'язку з чим клопотання підлягає до задоволення на строк в межах продовженого строку досудового розслідування на 60 діб.
Слідчим суддею також враховується, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 304 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Крім того приймається до уваги, що обвинувачений не має постійного місця роботи, в пошуках заробітку може покинути місце проживання, не має стійких соціальних зв'язків, тобто не має чинників, які б прив'язували його до місця свого проживання.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
З врахуванням обставин провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про проведення першочергових необхідних слідчих дій, суд вважає підозру, яка повідомлена підозрюваному обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила даний злочин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваним процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.
Зокрема, слідчим суддею враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею/судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
За таких обставин, слідчий-суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, щодо обвинуваченого слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, зменшивши її розмір з раніше визначеної у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів а саме з 27.05.2025 року по 25.07.2025 року включно.
Зменшити розмір визначеної застави та визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 90840 гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 25.07.2025 року.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу слідчого, прокурора, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 25.07.2025 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1