Справа № 521/2914/25
Провадження № 2/517/140/2025
27 травня 2025 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Меєчка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
До Фрунзівського районного суду Одеської області з Малиновського районного суду м. Одеси для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 27 жовтня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 766385307 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн зі строком повернення до 30 квітня 2024 року, а позичальник зобов'язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого встановлено до 28 листопада 2019 року. Дія вказаного договору в подальшому продовжувалась додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року та № 32 від 31 грудня 2023 року (востаннє продовжено до 31 грудня 2024 року). При цьому інші умови договору залишилися без змін.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 166 від 28 грудня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 766385307 від 27 жовтня 2021 року на загальну суму 22928 грн 40 коп.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, строк дії якого встановлено до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача Кредитним договором № 766385307 від 27 жовтня 2021 року на загальну суму 38215 грн 80 коп.
17 квітня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» уклали Договір факторингу № 17/04/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 766385307 від 27 жовтня 2021 року.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/04/24 від 17 квітня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 38215 грн 80 коп.
Оскільки, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором № 766385307 від 27 жовтня 2021 року не виконав, тому з урахуванням викладеного вище позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38215 грн 80 коп.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2025 року цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за територіальною підсудністю до Фрунзівського районного суду Одеської області. Вказана ухвала набрала законної сили 07 квітня 2025 року (а.с. 17).
Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 17 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 96).
25 квітня 2025 року набрав чинності Закон № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, відповідно до якого Фрунзівський районний суд Одеської області, з 02 травня 2025 року, перейменовано на Захарівський районний суд Одеської області (а.с. 112).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 100). Водночас, в прохальній частині позовної заяви просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував (зв.а.с. 6, а.с. 7).
Відповідач в судове засідання, не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в порядку визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, шляхом направлення поштовим зв'язком судової повістки за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 113). Про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не подав.
У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно довідки Павлівського старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 61 від 17 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 95).
Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 27 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 766385307 (далі - Договір), який підписано позичальником електронним підписом відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV4G8Y3 (зв.а.с. 42- а.с. 45, 54).
Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язувалось надати ОСОБА_1 кредит в сумі 9000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності.
Невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту (п. 4.1. Договору) (а.с. 41- 42, 46-52).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у сумі 9000 грн шляхом зарахування через АТ «ТАСКОМБАНК» кредитних коштів на банківський рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення від 27 жовтня 2021 року та копією довідки АТ «ТАСКОМБАНК» № 3980/47.1-БТ від 08 серпня 2024 року (а.с. 64, 65).
Як убачається з розрахунку заборгованості, проведеним первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідач свої зобов'язання щодо оплати нарахованих відсотків за користування кредитом і повернення тіла кредиту не виконав, у зв'язку з чим первісним кредитором йому нараховано проценти за процентними ставками визначеними договором, і загальна сума заборгованості визначена у розмірі 22928 грн 40 коп, з яких: 9000 грн тіло кредиту; 13928 грн 90 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с. 27-28).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги за кредитними договорами, укладеними між фізичним особами та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 67-70).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди та виклали текст договору факторингу у новій редакції (а.с. 73-76).
У подальшому, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладені додаткові угоди № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року, відповідно до яких строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2024 року включно (а.с. 78-79).
Відповідно до копії витягу з Реєстру прав вимоги № 166 від 28 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22928 грн 40 коп, з яких: 9000 грн тіло кредиту; 13928 грн 90 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с. 80-81).
З розрахунку заборгованості, проведеної ТОВ «Таліон Плюс», убачається, що внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором, відповідачу продовжено нарахування процентів, внаслідок чого сума заборгованості склала 38215 грн 80 коп, з яких: 9000 грн тіло кредиту; 29215 грн 80 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с. 29).
23 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01 у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає), а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату приймає належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с. 83-86).
Відповідно до копії витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року до Договору факторингу № 23/0224-01, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38215 грн 80 коп, з яких: 9000 грн тіло кредиту; 29215 грн 80 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с. 22-23).
17 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» укладено Договір факторингу № 17/04/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» за плату належні йому права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрах прав вимоги (а.с. 88-91).
Згідно з копією витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 17/04/24 від 17 квітня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38215 грн 80 коп, з яких: 9000 грн тіло кредиту; 29215 грн 80 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с. 24-25).
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідач свої зобов'язання за умовами кредитного договору не виконав.
Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, кредит та відсотки за їх користування не повертаються.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Сплата прострочених відсотків та пені обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк суму кредиту, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 766385307 від 27 жовтня 2021 року в сумі 38215 грн 80 коп, з яких: 9000 грн тіло кредиту; 29215 грн 80 коп - сума заборгованості за відсотками.
Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 766385307 від 27 жовтня 2021 року наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 27, 28, 29).
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800 грн).
Згідно із ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до платіжної інструкції № 7828 від 20 лютого 2025 року ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2422 грн 40 коп (а.с. 40).
Отож, з урахуванням задоволення позову, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України та ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп.
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн ( вивчення матеріалів справи 1 год - 500 грн, складання позовної заяви 3 год - 4500 грн).
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат правничої допомоги представником позивача надано: копію договору № 03/04/24 від 03 квітня 2024 року про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с. 31-32), копію протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 03/04/24 від 03 квітня 2024 року, згідно якого вивчення матеріалів справи вартує 1 год - 500 грн, складання позовної заяви вартує 1 год - 1500 грн (зв.а.с. 32), копію додаткової угоди № 3 від 03 квітня 2025 року до договору № 03/04/24 від 03 квітня 2024 року про надання правничої допомоги, укладеної між ТОВ «Фінансова компанія» «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с. 33-35), копію акта прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 03/04/24 від 03 квітня 2024 року, який містить відомості про надані адвокатським бюро «Тараненко та партнери послуги та їх вартість: надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами всього на суму 5000 грн (а.с. 36), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956 виданого 24 квітня 2012 року на ім'я Тараненка А.І. (а.с. 82),
Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
За таких обставин, витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 5000 грн обґрунтовані, підтверджені наданими доказами, а отже такими, що підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 133, 137, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 766385307 від 27 жовтня 2021 року в сумі 38215 (тридцять вісім тисяч двісті п'ятнадцять) гривень 80 копійок, яка складається з наступного: 9000 (дев'ять тисяч) гривень - тіло кредиту; 29215 (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятнадцять) гривень 80 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 27 травня 2025 року.
Відомості про сторони у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя