Справа № 766/6628/25
н/п 6/766/460/25
27.05.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Зуб І.Ю., секретар судового засідання Федорова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду подання державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», боржник ОСОБА_1 про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи,
Державний виконавець Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з поданням, заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», боржник ОСОБА_1 , в якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , без вилучення паспортного документа, шляхом тимчасової відмови у виїзді за кордон до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 2-713/10 виданим 14.01.2010 року Оболонським райсудом м.Києва, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі 124217,35 грн.
В обґрунтування заяви вказала, що в межах виконавчого провадження проведені наступні виконавчі дії: відкрито виконавче провадження; винесено постанови про витрати та виконавчий збір; накладено арешт на кошти та майно боржника; винесено постанову про розшук майна боржника; перевірено майновий стан. Встановлено, що боржник має закордонний паспорт та неодноразово перетинає кордон. Вказує, що боржник проживає в м. Херсон, але з тривалою небезпечною ситуацією через постійні обстріли опис та вилучення майна боржника неможливе.
Ухвалою суду від 30.04.2025 р. подання прийнято до розгляду, призначене судове засідання.
Державний виконавець в судовому засіданні підтримала подання з підстав, в ньому зазначених. Також зазначила, що додатково направлялись повідомлення про виклик боржника, проте він не відреагував на них. Вказала, що не проведені виконавчі дії на території міста Херсона для виявлення наявності або відсутності майна боржника, оскільки виконавча служба має дислокацію в іншому місті а місто Херсон в зоні бойових дій.
Заслухавши державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
09.12.2020 року відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого листа 2-713/10, виданого 14.01.2010 року Оболонським райсудом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості в розмірі 124217,35 грн.
Відомості про надіслання та вручення постанови про відкриття виконавчого провадження відсутні.
26.11.2023 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника (рухоме та нерухоме) в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 136824,45 грн.
За постановою державного виконавця від 26.11.2023 р. накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 136824,45 грн.
13.08.2024 р. державним виконавцем оголошено у розшук майно боржника - транспорті засоби.
25.09.2024 р. державним виконавцем направлено запит щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та отримано відповідь щодо реєстрації транспортних засобів.
24.03.2025 р. державним виконавцем направлено запит до Пенсійного фонду України та отримано відповідь, що ОСОБА_1 у реєстрі зареєстрованих осіб, але відсутні дані про отримання доходу.
25.03.2025 р. державним виконавцем отримана інформація з Державної прикордонної служби щодо наявності у боржника закордонного паспорту.
Державним виконавцем долучено до матеріалів справи докази відправлення боржнику виклику державного виконавця від 16.04.2025 року, 25.04.2025 року. Відповідно до відмітки «Укрпошти» відправлення не вручені та повернуті «за закінченням терміну зберігання», що в розумінні ст. 130 ЦПК України.
Враховуючи наведене, суд не бере до уваги акти державного виконавця від 12.05.2025 року та 25.04.2025 року про не явку боржника за викликом.
Крім того державним виконавцем не проведено всіх дій щодо виявлення наявності або відсутності майна боржника, в тому числі рухомого, яке може знаходитись за місцем реєстрації проживання боржника.
Інших документів виконавчого провадження суду не надано, в тому числі і щодо інших дій, які б свідчили про вжиття всіх заходів для забезпечення виконання судового рішення, щоб свідчило про наявність підстав для застосування такого обмеження щодо боржника, як обмеження у виїзді.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів, що підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням слід розуміти як будь-які навмисні, свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
При цьому, саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, наданого приватним виконавцем для добровільного виконання рішення суду, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків і на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню у силу ст.81 ЦПК України.
Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Проте судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні відомості про місце його знаходження в Україні, зокрема, враховуючи введений у державі військовий стан. Також відсутні дані, що боржник взагалі знає про відкрите виконавче провадження.
Державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від належного виконання судового рішення, у зв'язку з чим наявні законні підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права вбачається, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України вноситься виконавцем у разі ухилення боржника від виконання судового рішення, розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, а тому саме на останнього покладається тягар доказування.
Державний виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, яке полягає: в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не наданні у строк, встановлений приватним виконавцем, достовірних відомостей про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; в несвоєчасній явці за викликом приватного виконавця; в ненаданні письмового повідомлення про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з вимогами ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Положеннями ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
У справі «Гочев проти Болгарії» ("Gochev v. Bulgaria" від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення боргу слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.
Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав. Необхідною умовою для застосування тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. При цьому, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям.
На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань за Виконавчим листом повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Проте, державним виконавцем взагалі не обґрунтовано, яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішення суду та погашенню заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Підтверджень того, що боржник належним чином повідомлений про хід виконавчого провадження (отримання боржником відповідних процесуальних документів) та що він обізнаний про його наявність не надано.
Обізнаність боржника про наявність виконавчого провадження відносно нього шляхом надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження не доведена.
Таким чином суду не надано підтверджень направлення виконавцем боржнику копії постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або отримання вказаної постанови боржником. Тому суд вважає, що подання державного виконавця на час його подання не містить доказів належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.
Також державним виконавцем не підтверджено, що встановлення обмеження у праві виїзду дійсно забезпечить фактичне виконання у повному обсязі рішення суду, за яким відкрито виконавче провадження та як заборона виїзду може бути використана для стягнення боргу.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність свідомого ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
З доданих до подання доказів про вчинення виконавчих дій, не вбачається підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебуванням останнього у статусі боржника.
Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення на час подання виконавцем не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, як і доказів перебування боржника в країні, суд вважає, що подання державного виконавця є необґрунтованим, та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 260, 353, 441 ЦПК України, суд
У задоволенні державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), заінтересовані особи: стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», боржник ОСОБА_1 про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом 15 днів.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяІ. Ю. Зуб