справа № 489/2534/25
провадження №2-с/489/74/25
про скасування судового наказу
26 травня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу по справі №489/2534/25 (провадження №2-н/489/687/25) за заявою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення в солідарному порядку з боржників - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення,
встановив:
У травні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про скасування вищевказаного судового наказу.
В обґрунтування заяви посилаються на те, що 15.04.2025 Ленінським районним судом міста Миколаєва винесено судовий наказ яким з них на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» стягнуто борг за надані послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої абонентської плати станом на 21.02.2020 по 07.04.2025 в розмірі 46139,68 грн. та судовий збір у розмірі 242,24 грн.
З судовим наказом не згодні, та просять його скасувати, посилаючись на те, що сума заборгованості є спірною та не відповідає дійсності.
Дослідивши заяву, додані до неї документи та матеріали справи №489/2534/25 (провадження №2-н/489/687/25), суд приходить до наступного.
Так, 15.04.2025 Ленінським районним судом міста Миколаєва було винесено судовий наказ по справі №489/2534/25 (провадження №2-н/489/687/25) яким з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» стягнуто борг за надані послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої абонентської плати станом на 21.02.2020 по 07.04.2025 в розмірі 46139,68 грн. та судовий збір у розмірі 242,24 грн.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 категорично не згодні із сумою заборгованості, яка на підставі виданого судового наказу підлягає стягненню з них, посилаючись на те, що сума заборгованості є спірною та не відповідає дійсності.
Відповідно до частин першої, другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу має містити, зокрема, зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи, копію судового наказу та заяви про його видачу з додатками, які були відправлені на їх адресу 25.04.2025, заявники отримали 29.04.2025. Із заявою про скасування судового наказу звернулись 14.05.2025, тобто у встановленні чинним законодавством строки.
Відповідно до частини третьої статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що за судовим наказом було стягнуто борг, з яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 категорично не згодні, суд приходить до висновку про наявність спору та підстав для скасування судового наказу.
Керуючись статтями 136, 170, 171 ЦПК України,
ухвалив:
Судовий наказ по справі №489/2534/25 (провадження №2-н/489/687/25) за заявою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення в солідарному порядку з боржників - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 боргу за надані послуги водопостачання та водовідведення - скасувати.
Роз'яснити Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» право на звернення із тими самими вимогами до суду в позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали суду складено 26.05.2025.
Суддя І.В. Коваленко