Справа №487/1573/25
Провадження №2/487/1513/25
(ЗАОЧНЕ)
26.05.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Кузьменко В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник АТ “АКЦЕНТ - БАНК» звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача АТ «АКЦЕНТ - БАНК» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21862,39 грн. та судового збору в розмірі 2422,40 грн. Мотивуючи свою заяву тим, 21.01.2021 року ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір А32NCT155101075671, останньому надано кредит у сумі 150 000 гривень, строком на 39 місяців зі сплатою процентів 50.00 щорічно. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку із чим станом на 14.03.2025 року має заборгованість в розмірі 21862,39 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 12734,55 грн., заборгованості за відсотками 9127,84 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.
Позивач зазначив, що в порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала належним чином, заборгованість не погасила. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість, яку в добровільному порядку сплачувати не бажає, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути суму заборгованості з відповідача.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року відкрито спрощене провадження по справі.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України, відповідачі не скористались своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України.
Судом встановлено, що 21.01.2021 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується анкетою заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-БАНКУ. Своїм підписом відповідач підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування та згоду, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, становлять між нею і банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з умовами договору про надання банківських послуг до його укладення, екземпляр договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www. a-bank.com.ua та зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті www .a-bank.com.ua, про що свідчить підпис відповідача у анкеті - заяві.
ОСОБА_1 21.01.2021 року було подано заяву клієнта №А32NCT155101075671 на отримання кредиту, тип кредиту без залоговий, мета кредиту придбання товару/здійснення платежу/ оплата послуг; сума кредиту 150 000 гривень; строк кредиту 39 місяців; процентна ставка (фіксована) 50%; номер платіжної картки на яку надається кредит 5375235210819791.
Відповідача ознайомлено з паспортом споживчого кредиту з більш детальною інформацією щодо кредитування.
21.01.2021 року було здійснено переказ коштів у сумі 100 000 гривень, видача кредиту згідно договору А32NCT155101075671 від 21.01.2021 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст.611ЦК України визначено: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. ст. 1046, 1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
ОСОБА_1 станом на 14.03.2025 року має заборгованість 21862,39 грн.
До суду надано розрахунок у відповідності до якого заборгованість відповідача станом на 14.03.2025 року складає 21862,39 грн.: заборгованості за кредитом 12734,55 грн., заборгованості за відсотками 9127,84 грн.
Власного розрахунку відповідачем не надано та доказів погашення заборгованості до суду нею не надано. Належних та допустимих доказів того, що заборгованість цій частині вимог розрахована невірно та має менший розмір, ніж зазначено позивачем, відповідачачем не надано.
Враховуючи, що між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №А32NCT155101075671 від 21.01.2021 року, умови яких позивачем були виконані, шляхом надання відповідачу кредитних коштів, останній взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 21862,39 грн.
Крім того, відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.11, 14-16, 610-612, 623, 625, 627, 629, 1054-1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства “АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором №А32NCT155101075671 від 21.01.2021 року станом на 14.03.2025 року в розмірі 21862,39 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В.Кузьменко