Дата документу 20.05.2025 Справа № 333/3720/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/404/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №333/3720/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
20 травня 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дружківка Донецької області, громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01 травня 2025 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 13 год. 30 хв. 27 червня 2025 року.
Одночасно визначено ОСОБА_8 розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання передбачених КПК підозрюваним обов'язків у сумі 60560 гривень.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ОСОБА_8 свою провину визнає повністю, щиро кається, неофіційно працює, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає з цивільною дружиною. Вказав, що посилання слідчого та слідчого судді з приводу існування вказаних у клопотанні ризиків є лише їх припущеннями, слідчим та слідчим суддею не доведені підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а відтак відсутні підстави для його застосування.
Під час апеляційного розгляду захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу. Прокурор заперечив проти скарги захисника.
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 в межах кримінального провадження №12025082040000543 від 29 квітня 2025 року звернулась до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , якому 30 квітня 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.4 ст.185 КК кримінального правопорушення.
З посиланням на обґрунтованість підозри та наявність передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, слідчий просила застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя встановила обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 передбаченого ч.4 ст.185 КК злочину та наявність передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, а тому дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, застосувавши до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, посилаючись на те, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти наявним у провадженні ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.
У відповідності з вимогами ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Положеннями ст.178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
На переконання колегії суддів слідчий суддя дотрималась цих вимог закону.
Із наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином перевірені слідчим суддею при розгляді клопотання.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановила, що доводи слідчого є обґрунтованими та погодилась з існуванням ризиків, заявлених у клопотанні, а саме передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК. З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджено матеріалами клопотання.
Доводи апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.
Зокрема, на існування заявлених ризиків вказує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі доведення його вини. В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що дає достатньо підстав вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення його вини буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, місця роботи, а отже й постійного заробітку та наявність реальної можливості вільно змінити місце свого проживання (перебування), в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, також підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
З метою уникнення покарання ОСОБА_8 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні шляхом погроз або вмовлянь з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст.91 КПК підлягають доказуванню.
З цього приводу судова колегія також звертає увагу на визначену КПК процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК).
Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також є доведеним існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 не працевлаштований, що свідчить про те, що єдиним способом заробітку є вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень.
Зазначена обставина, на переконання колегії суддів, вказує на наявність ризику повторного вчинення інших кримінальних правопорушень, у тому числі аналогічних злочинів проти власності, враховуючи відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу.
Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтувалося на сукупності обставин, які мають значення для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу і відповідає вимогам закону.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на наявність у ОСОБА_8 постійного місця проживання, де він мешкає разом з цивільною дружиною, а також на те, що він неофіційно працює, повністю визнає свою провину в інкримінованому йому злочині та щиро кається, не спростовують висновків слідчого судді про існування вищевказаних ризиків та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Судова колегія зауважує на тому, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При цьому, тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
За таких обставин колегія суддів вважає помилковими твердження захисника про те, що слідчий суддя не з'ясувала та не навела переконливих аргументів на користь неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просив скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються вищевикладеним.
Таким чином, слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого було надано належну оцінку всім обставинам даного кримінального провадження, з урахуванням даних про особу підозрюваного, та вона дійшла правильного висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи будуть недостатніми і недієвими для запобігання вказаним у клопотанні ризикам.
При цьому, слід відмітити, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК визначила ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави, у мінімальному розмірі, з покладенням певних обов'язків, у разі її внесення.
За таких обставин, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника за викладеними в ній доводами задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4