Справа № 602/522/24
Провадження № 2-а/602/1/2025
"22" травня 2025 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.
при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ланівці за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ГБВ № 335471 від 11.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУаАП,-
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ГБВ № 335471 від 11.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУаАП.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.05.2024 року стосовно неї винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 335471, якою її притягнуто до відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтовано та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
18.03.2024 року стосовно неї складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. Протокол складено у зв'язку із ниби неправдивим викликом поліції, а саме, що секретар Лановецької міської ради ОСОБА_2 не здійснювала прийом громадян і була відсутня на робочому місці 12.03.2024 року. При складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення працівником поліції їй не роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, чим порушено її право на захист, також працівник поліції виявив непрофесійну поведінку по відношенню до неї. Крім того зазначає, що сам факт виклику поліції не свідчить, що виклик завідомо неправдивий. Повідомлення на спецлінію «102» не може кваліфікуватися завідомо неправдивим повідомленням (викликом) поліції як адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП. Сподівання громадянина на допомогу поліції у конфліктній ситуації не є правопорушенням.
Просить скасувати постанову серії ГБВ № 335471 від 11.05.2024 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУаАП та судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вважає постанову серії ГБВ № 335471 від 11.05.2024 року правомірною. Зазначає, що на номер «102» особи звертаються лише в ситуаціях, коли необхідна невідкладна допомога працівників поліції, або ж коли щодо особи вчинено кримінальне правопорушення. У даній справі позивач звернулася за допомогою до поліції, тому , що, на її думку, посадова особа міської ради у день прийому не змогла її прийняти через проходження онлайн навчання. Дії особи при цьому спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як зокрема, швидка медична допомога та поліція. Особа викликає екстрену службу ніби то для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність.
Позивач надіслана на адресу суду відповідь на відзив, у якій вважає, що у відзиві відповідачем не спростовано доводи позовної заяви. Вказує, що подія, про яку йшлося у її повідомленні на лінію «102» насправді мала місце. Копії документів надані нею підтверджують всі обставини, як зазначено у позовній заяві. Докази, надані відповідачем, не спростовують її тверджень, а навпаки підтверджують правдивість її дій та фактів, викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне:
Згідно копії постанови про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 335471 від 11.05.2024 року, 12.03.2024 року о 15 год. 47 хв. ОСОБА_1 в м.Ланівці вул.. Незалежності,34 Кременецького району Тернопільської області в приміщенні Лановецької міської ради здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, повідомила про факт якого насправді не було.
Вказаною постановою позивач притягнута до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).
Згідно приписів ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст.183 КУпАП.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому не має ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
З оглянутих в судовому засіданні аудіо записів та відеозаписів вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася на лінію «102» з повідомленням про те, що секретар Лановецької міської ради ОСОБА_2 не здійснювала прийом громадян і була відсутня на робочому місці 12.03.2024 року. Також з вказаних записів вбачається, що вона пояснює і обгрунтовує причину свого повідомлення в поліцію.
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Цієї вимоги закону представник відповідача не виконав та не надав жодного доказу на підтвердження правомірності винесення спірної постанови та на спростування доводів позивача.
Не міститься таких доказів і у матеріалах справи.
У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом вживалися заходи для виклику і допиту в якості свідка поліцейського ОСОБА_3 про що клопотав представник відповідача в поданому відзиві, однак в зв'язку зі звільненням останнього з поліції встановити його місцеперебування не вдалося можливим, представником відповідача будь-яких адрес його місця проживання надано не було.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За визначенням ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За даних обставин суд приходить до переконання про відсутність в діях
ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративнеправопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору , суд керується положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
А тому враховуючи, що до позовної заяви позивачем додано квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» від 04.06.2024 року, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 605,60 грн., відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 139, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (мешканки АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: м.Тернопіль, вул.Валова,11) про скасування постанови серії ГБВ № 335471 від 11.05.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУаАП - задовольнити.
Скасувати постанову серії ГБВ № 335471 по справі про адміністративне правопорушення від 11.05. 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП - провадженням закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Повне судове рішення складено 22 травня 2025 року.
Суддя: А. В. Радосюк