Справа №601/988/25
Провадження № 2/601/363/2025
26 травня 2025 року
Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Шульгач Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Радчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кременеці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 1143784 від 28.04.2021 року в розмірі 13552 грн., а також судових витрат, які складаються зі сплати судового збору, у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1143784, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 4000 грн. 00 коп. на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день, а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кошти на умовах встановлених договором.
26.10.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1143784 від 28.04.2021.
03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 1143784 від 28.04.2021. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, заборгованість за договором становить 13552,00 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу 4000 грн., заборгованість за процентами у сумі 9552 грн.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 07.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та не заперечує щодо заочного вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини:
Судом встановлено, що 28.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1143784 шляхом підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором xFi5y5BleP, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".
Відповідно до п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.
Згідно з п.2 договору позики, сума позики 4000 грн., строк договору 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99 % в день.
Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ "ФК "Фінекспрес" № КД-000017088/ТНПП від 10.03.2025 та електронною платіжною інструкцією №69d61681-1132-4a0a-8647-fa2d15f8db79 від 28.04.2021 року.
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №2610, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до боржників за договорами позики в тому числі за договором № 1143784 від 28.04.2021.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №2610 від 26.10.2021, за № 1211 значиться ОСОБА_1
03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» було укладено договір факторингу № 030420-ФК, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило на користь ТОВ «Фінпром маркет» права грошової вимоги за договором № 1143784 від 28.04.2021, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Згідно реєстру боржників до договору № 030420-ФК про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03.04.2023, який є додатком № 1 до вказаного договору, за № 22337 значиться ОСОБА_1 .
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за договором № 1143784 від 28.04.2021 становить 13552 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4000 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 9552 грн.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено,що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Договором № 1143784 від 28.04.2021 на підставі Договору факторингу №2610 у взаємозв'язку із умовами Договору факторингу №030423-ФК.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, із дослідженого в судовому засіданні Договору позики № 1143784 від 28.04.2021, суд встановив, що його сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), а саме: xFi5y5BleP.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів неотримання ним у позику від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів в сумі 4000 грн., так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов вище зазначеного Договору позики у строки, передбачені цим правочином.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми позики за Договором № 1143784 від 28.04.2021 як первинному позикодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і його правонаступникам: ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет», суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 4000 грн. в рахунок погашення тіла позики підлягає задоволенню.
Разом з тим, щодо розміру заборгованості за відсотками в розмірі 9552 грн. суд зазначає наступне.
Із розрахунку заборгованості за Договором № 1143784 від 28.04.2021, розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем по сплаті відсотків за користування отриманими у позику коштами становить 9552 грн. Ця заборгованість ТОВ «Фінпром Маркет» була нарахована позичальнику за період із 28.04.2021 до 26.08.2021 включно.
Саме означена вище сума заборгованості по сплаті відповідачем відсотків за Договором позики, без будь яких змін та корегувань, переходила від первинного до нового кредитора, тобто від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до ТОВ «Фінпром Маркет», на підставі відповідно Договору факторингу №2610 та Договору факторингу №030423-ФК.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18), сформувала правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Відповідно до підпункту 2.2 п.2 у взаємозв'язку із умовами п.4 Договору №1143784 від 28.04.2021, сторони погодили, що строк позики становить 30 днів, а проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за цим Договором, в частині сплати відсотків за користування сумою позики протягом усього строку позики, не виконав, то розмір заборгованості по відсоткам складає 2388 грн. за період 28.04.2021 по 28.05.2021, згідно розрахунку суми заборгованості наданого позивачем.
Отже, за умов Договору №1143784 від 28.04.2021, що були погоджені сторонами, позивач як правонаступник первинного позикодавця ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» має право на стягнення відсотків лише у межах строку позики у розмірі базової процентної ставки, що узгоджується із положеннями п.п.2.3. п.2 зазначеного вище Договору позики.
Водночас посилання позивача, як на підставу для нарахування відсотків у розмірі 9552 грн., на положення п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) судом відхиляються з огляду на таке.
Дійсно до позовної заяви позивачем додані означені вище Правила, зміст яких містить п.6.5, що надавали право первинному позикодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснювати нарахування відсотків, розмір яких обумовлений у п.п.2.3 п.2 Договору позики, починаючи з першого дня понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
Однак, надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на переконання суду, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою вищевказаного Договору позики, враховуючи й те, що вони не підписані відповідачем.
Враховуючи відсутність у вищевказаному Договорі позики №1143784 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 28.04.2021 року пункту, відповідно до змісту якого Товариство має право нараховувати відсотки на суму боргу за кожен день прострочення, але не більше ніж 90 календарних днів, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем відсотки за користування кредитом слід перерахувати, зменшивши дні їх нарахування до 30 днів.
На підставі цього суд робить висновок, що належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що сторони Договору №1143784 від 28.04.2021 обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків за понадстрокове користування отриманими у позику коштами матеріали справи не містять.
Частиною 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У цьому контексті суд вважає за необхідне звернути увагу сторін, що зміст п.п.5.1 п.5 Договору №1143784 від 28.04.2021, не містить інформації, що відповідач ОСОБА_1 ознайомився на сайті товариства саме із Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що затверджені рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» протокол №11/02/2021 від 11.02.2021, які додані позивачем до позову і саме на яких позивачем грунтуються вимоги про стягнення відсотків за користування сумою позики у визначеному розмірі.
Подібні правові висновки щодо недоведення позивачем факту погодження певних умов у кредитних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року №6-2320цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження №14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №460/4070/18-ц (провадження №61-9156св20), від 13 травня 2021 року у справі №359/4430/18 (провадження №61-17911ск19), що судом застосовуються у конкретній справі з метою дотримання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що надані позивачем відомості щодо розміру заборгованості за відсотками у розмірі 9552,00 грн. не відповідають умовам Договору позики №1143784 від 28.04.2021та нормам чинного законодавства, а відтак розмір заборгованості по несплаченим відповідачем відсоткам перед первісним позикодавцем за цим Договором становить 2388 грн.
За таких обставин, враховуючи викладене, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору №1143784 від 28.04.2021, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4000 грн. та за несплаченими відсотками у розмірі 2388 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд наголошує таке.
Позивач просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, до матеріалів справи додано: ордер на надання правової допомоги серії АХ №1149961, розрахунок суми гонорару, договір про надання правової допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, платіжна інструкція від 27.01.2025.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Новою редакцією ЦПК (частиною 2 статті 137) встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено вище, сторона позивача надала суду ордер на надання правової допомоги серії АХ №1149961, розрахунок суми гонорару, договір про надання правової допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, платіжна інструкція від 27.01.2025.
Разом з тим, згідно ч.4 ст 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зваживши ступінь складності справи та надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги поза судовим засіданням, враховуючи принцип співмірності суд вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягнути суму витрат на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1649,79 гривень (6388 х 3500/13552).
Крім того, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь ТОВ «Фінпром Маркет» слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1141,84 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (6388*2422,40/13552).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 629, 1046, 1048, 1050 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за договором позики № 1143784 від 28.04.2021 в розмірі 6338 (шість тисяч триста тридцять вісім) гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 гривень; заборгованість за відсотками 2388 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» 1141 гривню 84 копійки сплаченого судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» 1649 гривень 79 копійок витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: м.Ірпінь вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, 08200;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Головуючий: