454/1433/25
"26" травня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , на працюючого
за ч.1 ст. 130 та ч.5 ст.126 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення
14.04.2025 року близько 04.15год. на автодорозі в смт Жвирка, вул. Дорошенка 1, Шептицького району, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився під запис бодікамери.
Окрім того, 14.04.2025 року близько 04.15год. на автодорозі в смт Жвирка, вул. Дорошенка 1, Шептицького району, в порушення вимог п.2.1а Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
За даними фактами за вчинення ОСОБА_1 кількох правопорушень було складено два протоколи ЕПР1 №299894 за ч.1 ст.130 КУпАП та ЕПР1 №299896 за ч.5 ст.126 КУпАП, а тому для повного з'ясування усіх обставин справи їх слід об'єднати в одне провадження.
При об'єднанні справи слід дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В судове засідання правопорушник не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Справа про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N3236/03). Таким чином, зважаючи, що правопорушник сповіщений про місце і час розгляду справи, проте до суду не з'явився, не надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, не повідомив причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 14.04.2025 року о 04.15год. в смт Жвирка, вул. Дорошенка 1, Шептицького району керував автомобілем марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.
Однак від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Також, з направлення водія транспортного засобу на огляд в КП «Сокальська РЛ» встановлено, що правопорушник відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Так, враховуючи, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно розділу ІІ Інструкції, слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що водій ОСОБА_1
відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, на підтвердження чого було складено протокол серії ЕПР1 №299894 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Факт відмови водія від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджено рапортом поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КП «Сокальська РЛ», матеріалами справи та відео матеріалом до протоколу.
Як вбачається із відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був переглянутий в судовому засіданні, працівниками поліції під час патрулювання в темну пору доби виявлено автомобіль марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 який згодом працівники поліції зупинили. Після зупинки транспортного засобу патрульний представився та повідомив про відеофіксацію. Під час розмови з водієм працівники поліції вказують на причину зупинку транспортного засобу та запідозрили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропонували пройти тест на місці зупинки однак водій відмовився, поліцейський також пропонує проїхати в медичний заклад для огляду.
Вказана подія з патрулювання та виявлення автомобіля зафіксована на безперервному відеозаписі а відео з нагрудної камери поліцейського, вказують тип зйомки, відстань зафіксованих об'єктів від поліцейського, перебіг фіксації, а тому даний відеозапис не викликає у суду сумнівів в його належності та допустимості в якості доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Більше того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 свідомо відмовився давати будь-які пояснення чи документи для огляду працівникам поліції, а «всі закони він знає».
Таким чином, долучений до протоколу відеозапис повністю підтверджує викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, та повністю підтверджує наданні порушником пояснення.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 відмовився надавати зауваження щодо змісту протоколу чи письмові пояснення про незгоду з діями поліцейського які призвели до відмови від підписання протоколу, від участі в судовому засіданні відмовився, що суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне.
Звертаю увагу, що згідно ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію» встановлено превентивні поліцейські заходи, які може застосовувати поліція, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю та інше.
Варто також зауважити, що факт керування транспортним засобом відбувається в смт Жвирка 14.04.2025р. о 04.15год. у період коли діє комендантська година (заборона перебування людей у визначений час на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень) відповідно до введеного на території держави військового стану, а тому дії працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу цілком правомірні.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП його вина повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема: відомостями в протоколі про адміністративне правопорушення; відеофайлами про фіксацію порушення, рапортом, довідками.
Також 14.04.2025 року близько 04.15год. на автодорозі в смт Жвирка, вул. Дорошенка 1, Шептицького району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом.
Разом з цим, статтею 126 ч.5 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами).
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП стверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом, рапортом, довідкою перевірки та довідкою з бази ІПНП.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, його вина повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема: відомостями в протоколах про адміністративні правопорушення; відеофайлами про фіксацію порушень, рапортами, поясненнями, довідками, тощо.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від участі в судових засіданнях та не реалізував своє право на доведення протилежного в судді, суд приходить до переконання, що наявні у справі докази, які є логічними та послідовними, стверджується вина правопорушника у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.
Крім того, слід зазначити, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через знехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна. З огляду на вищевказане суд зауважує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як наслідок приводить до дорожньо-транспортних пригод, має більше вагомих причин вважатися тяжчим правопорушенням ніж керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.
Метою адміністративного стягнення відповідно до ст.23 КУпАП є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, згідно з вимогами, передбаченими ст.33 КУпАП України, враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність для ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обставин, які обтяжують відповідальність - судом не встановлено.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність заподіяння майнової шкоди, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.36, 283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять)грн. 60коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя: Л. Ю. Фарина