Справа № 442/3869/25
Провадження №3/442/1209/2025
Іменем України
27 травня 2025 року Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., перевіривши матеріали, які надійшли з Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, місце проживання - АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
Відносно ОСОБА_1 19.05.2025 було складено адміністративний протокол серії ВАД №392350, в якому зазначається про те, що 18.05.2025 близько 16:00 год., ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , з хуліганських мотивів, здійснила розклеювання листівки з вимогою побілки плям на стіні. Потерпілим у протоколі зазначено ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні хуліганства не визнала і пояснила, що проживає біля 50-років в будинку АДРЕСА_1 . Власник квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_3 робив у квартирі ремонт, після якого на стінах в під'їзді будинку, вапном, що залишилось, поробив різні плями. Її це обурило, оскільки зіпсувало внутрішній вигляд під'їзду і вона неодноразово просила сусіда ОСОБА_4 перебілити під'їзд, на що той не реагував, а тому вона, оскільки не бачила сусіда тривалий час, наклеїла в під'їзді аркуш паперу з надписом "кв. АДРЕСА_3 побіли плями на стіні". Особи з прізвищем " ОСОБА_2 " ніколи не знала і не знає, не знайома з ним, ніколи його не бачила, а відтак ані прохання побілити стіну, ані будь-які образливі погрози чи вислови в його сторону не висловлювала. Звертає увагу, що за час свого життя, будучи головою ОСББ "Галина", неодноразово отримувала подяки від міських голів ОСОБА_5 за свою роботу, піклування про місто, благоустрій, за сумлінну працю на благо громади, створення добробуту, про що надала відповідні грамоти. Вказала, що звернулась письмово до діючого голови ОСББ, яка питання побілки підїзду винесла на збори, якими було прийнято рішення про побілку їхнього під'їзду. Вважає, що ніяких хуліганських дій відносно ОСОБА_6 не вчиняла.
Потерпілий ОСОБА_2 на розгляд справи не з'явився, хоча належним чином був повідомлений.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 до суду надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №392350 від 19.05.2025, відповідно до якого 18.05.2025 близько 16:00 год., ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , з хуліганських мотивів, здійснила розклеювання листівки з вимогою побілки плям на стіні;
- рапорт телефонного повідомлення, відповідно до якого ОСОБА_2 звернувся на лінію 102, як голова господарського суду Вінницької області, повідомивши, що вчиняються хуліганські дії стосовного нього та членів його сім"ї, сусідка ОСОБА_8 , яка йому не відома, розвішує листівки образливого характеру на дверях його квартири, систематично цькує погрози та нього та членів його родини;
- заяву ОСОБА_2 від 19.05.2025 та його письмові пояснення, в яких він в період з 16 по 19 травня 2025 він з родиною перебував у квартирі батьків , що на АДРЕСА_2 . В цей період мешканка квартири АДРЕСА_4 клеїла біля дверей квартири листівки образливого характеру з вимогою вчинити якійсь дії, чи то побілити під'їзд чи то його перекрасити. Систематичність цих листів носить характер цькування, а їх розміщення в місці загального користування - містить склад хуліганських дій. Зазначав, що особисто не знайомий із ОСОБА_9 , однак зі слів тестя і тещі йому стало відомо, що ОСОБА_9 неодноразово ображала їх, вигукуючи непристойні слова, демонструвала в сторону тещі загрозу нанесення удару;
- заяву та письмові пояснення ОСОБА_10 , і в якій остання вказувала, що ОСОБА_1 , яка проживає поверхом вище, постійно створює конфлікту ситуацію, протиправні дії, пошкоджує будинкове майно, нецензурно лається;
- заяву та письмові пояснення ОСОБА_11 , в яких останній вказав, що коли робив ремонт у своїй квартирі, самостійно вирішив забілити фарбою яка залишилась, жовтуватого кольору, стіни у під'їзді, які були білого кольору. Це не сподобалось сусідці ОСОБА_9 , яка вимагала, щоб він перебілив під'їзд. Сусідку ОСОБА_9 він не бачив протягом останнього року, так як в квартирі не проживає, а тому остання почала розвішувати листівки з вимогою побілити стіни підїзду, що він вважає хуліганськими діями;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких остання вказала, що дійсно наклеїла листівку з проханням побілити стіни у під'їзді, оскільки такі були зіпсовані сусідом ОСОБА_12 , який на ї усне прохання не відреагував, вона його не бачила, так як в квартирі він не проживає, а тому вирішила залишити записку. Ніяких погроз чи чіпляння до ОСОБА_2 чи його дружини не висловлювала, позаяк з ними не знайома.
- фотознімки стін з листівкою, на якій міститься надпис "кв. АДРЕСА_3 побіли стіни у під'їзді".
Отже, при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особисто не знайомі і ніколи не бачились, а відтак жодних погроз чи образливого чіпляння в його сторону ОСОБА_9 не висловлювала. ОСОБА_12 , роблячи ремонт у своїй квартирі АДРЕСА_5 , перебілив в інший колір стіну у під'їзді зазначеного будинку, у зв'язку з чим ОСОБА_1 , яка мешкає у квартирі АДРЕСА_4 цього ж будинку, висловила письмову вимогу власнику квартири АДРЕСА_3 перебілити стіни у цьому під'їзді, оскільки в квартирі АДРЕСА_3 ніхто не проживає.
У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Як зазначено вище, об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, відсутність хоча б однієї обов'язкової складової складу адміністративного правопорушення свідчить про відсутність складу такого правопорушення, а для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Однак, в ході розгляду даного провадження не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_1 своїми діями порушила громадський порядок, що такі були вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, або ж що її дії супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
В той же час, фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між власниками квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які потерпілими не визнані, виник через облаштування побуту у спільному під'їзді будинку. При цьому, жодного конфлікту з ОСОБА_2 , якого визнано потерпілим у даній справі, не було.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення не встановлено.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.
Враховуючи, що зазначені обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП у діях ОСОБА_1 , вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 256, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Курус Р.І.