Ухвала від 26.05.2025 по справі 331/55/15-ц

УХВАЛА

іменем України

26.05.2025

Справа № 331/55/15-ц

Провадження № 6/331/209/2025

Олександріський районний суд м.Запоріжжя у складі судді Н.В.Фісун , при секретарі Коростельовій К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою Комунального підприємства «Водоканал» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату, -

ВСТАНОВИВ:

Представник КП «Водоканал» звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату, зазначає, що видані на підставі рішення суду від 28.01.2015 року у справі №2-н/331/7/2015 року виконавчі листи були пред'явленні до виконання та втрачені, у зв'язку з реорганізацією Олександрівського ВДВС. Просить поновити строк для пред'явлення виконавчого документа № 2-н/331/7/2015, виданим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Водоканал» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 3431, 50 грн. та судовий збір у розмірі 121,80 грн.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інші сторони по справі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 2-1081/2009, наяку заявник посилається у касаційній скарзі.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла на момент набрання рішенням законної сили), виконавчі документи щодо виконання судових рішень можуть бути предявлені протягом року, починаючи з наступного дня після набрання рішення законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Разом з тим, 02.06.2016 було прийнято новий Закон України «Про виконавче провадження», відповідно до якого змінено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції від 02.06.2016) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в ч. 1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

При цьому в ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Видача дубліката виконавчого документа пов'язується з його втратою та можлива в межах строку пред'явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов'язковим та визначальним є питання з'ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в цій справі, провадження № 14-21цс24).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження, яка перебуває у відкритому доступі, на примусовому виконанні у Олександрівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Головного територіального управління у Запорізькій області перебувало виконавче провадження №56074528 від 29.03.2018 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь КП «Водоканал» (завершено).

Разом із тим, слід зазначити, що виконавчий лист було завантажено до Автоматизованої системи виконавчого провадження, тобто він існував в електронному вигляді, при цьому відсутність паперового виконавчого документу не є підставою для видачі його дублікату за відсутності доказів втрати такого.

Наведене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа.

Керуючись ст. ст. 81, 260, 354, 433 ЦПК України, 17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства «Водоканал» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дублікату - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні ухвали суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Н.В.Фісун

Попередній документ
127633254
Наступний документ
127633256
Інформація про рішення:
№ рішення: 127633255
№ справи: 331/55/15-ц
Дата рішення: 26.05.2025
Дата публікації: 28.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (26.05.2025)
Дата надходження: 02.05.2025
Розклад засідань:
26.05.2025 10:30 Жовтневий районний суд м. Запоріжжя