Справа № 309/957/25
Провадження № 2/309/312/25
19 травня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.
з участю секретаря судового засідання Драб Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги вмотивовані тим, що з відповідачем ОСОБА_2 позивачка перебувала у шлюбі, який було розірвано згідно рішення Хустського районного суду 09 вересня 2019 р., що підтверджується копією рішення суду по справі № 309/2568/19 від 09.09.2019 р. Під час шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільне господарство не ведуть.
Донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю та перебуває на її повному утриманні та вихованні.
Відповідач не виділяє кошти на утримання доньки, не бере участі у її вихованні. Відповідач є людиною фізично здоровим, не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку.
Враховуючи вищевикладене, просить суд стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Відповідно ч.2-6 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та за наявними у справі матеріалами.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, від представника позивача, адвоката Чопик В. В. надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, заявлені вимоги просять задовольнити.
Відповідачу ОСОБА_2 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06 лютого 2024 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України,батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Ст.180 СК України, встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України,за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як це передбачено ч. 1 ст. 184 СК України. У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує відсутність відомостей про наявність у відповідача інших осіб, які б знаходилась на його утриманні та те, що він є фізично здоровою людиною працездатного віку та доказів, які б це спростували суду не надав, а отже не позбавлений можливості заробляти і брати участь в утриманні своєї дитини.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, а також враховує стан здоров'я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.1, ч. 5 ст. 183 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі.
Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.
За таких обставин, приймаючи до уваги необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку та рівний обов'язок батьків утримувати дітей, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідача і достатнім для забезпечення належного рівня дитини сторін аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду до досягнення дитиною повнолітнього віку.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, який в пункті 54 свого рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначав, «що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п.90), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Позивачка просить встановити датою початку стягнення аліментів день пред'явлення позову.
Такі вимоги позивачки є законними, оскільки відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354 ЦПК України, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.03.2025 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави 1211 /одну тисячу двісті одинадцять/ гривень 20 /двадцять/ копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М. М.