справа № 619/1543/25
провадження № 1-кп/619/319/25
іменем України
26 травня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12024221230001353 від 18.11.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Херсона, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого, старшого солдата військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.05.2022 №63-рс на посаду номера обслуги 1 міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі витягу з наказу № 63-рс (по стройовій частині) від 16.05.2022 командира військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , призначено наказом начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 від 16 травня 2022 року N?63-РС на посаду номера обслуги 1 міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї в ч НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.
Проходячи військову службу на посаді номера обслуги 1 міномета 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї в/ч НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, старший солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення - злочин, а саме незаконне зберігання психотропної речовини.
Так, у листопаді 2022 року ОСОБА_4 , більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, маючи прямий умисел, спрямований на придбання та зберігання психотропних речовин, всупереч ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів 1 прекурсорів» N?863 від 08.07.1999 (з1 змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» N?62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами), перебуваючи на території Харківської області, забрав особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - амфетамін, тим самим придбав та почав зберігати для особистого вживання без мети збуту, у великих розмірах.
17.11.2024, близько 12 год. 57 хв. громадянин ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці, розташованій за адресою: с. Подвірки, вул. Сумський шлях, за точними координатами 49.9748197, 36.1186766, був зупинений працівниками ВСП та співробітниками поліції, які в порядку ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію України» провели поверхневу перевірку, в ході якої ОСОБА_4 повідомив, що має при собі прозорий полімерний зіп-пакет, в середині якого міститься порошкоподібна речовина білого кольору, а саме особливо небезпечна психотропна речовина обіг якої заборонено - амфетамін, яку ОСОБА_4 зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту, у великих розмірах.
17.11.2024 у період часу з 14 год. 09 хв. по 14 год. 12 хв, в ході проведення огляду місця події, слідчий в присутності понятих, виявив та вилучив у громадянина ОСОБА_4 прозорий полімерний зіп-пакет в середині якого містилась порошкоподібна речовина білого кольору. Дана речовина, згідно з висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» N? CE-19/121-24/34926-НЗПРАП від 27.11.2024 року, містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - амфетамін, маса якої, у перерахунку на масу наданої речовини, склала: 1,6781 г. при цьому, загальна маса амфетаміну психотропної речовини складає 2,6660 грам, що відповідно до Таблиці 1 невеликих, великих і особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 N? 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 N? 634) відноситься до великих розмірів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив факт і обставини його вчинення, так, як це зазначено вище та зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому.
Також обвинувачений вказав, що по закінченню досудового розслідування у повному обсязі ознайомлений з матеріалами кримінального провадження і не заперечує докази, зібрані в ході досудового розслідування. Крім того обвинувачений пояснив, що показання надає добровільно.
Обвинувачений ОСОБА_4 вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію також висловив прокурор.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.
При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого у вчиненні зазначеного злочину доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.
Допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).
Питання призначення кримінального покарання повинно вирішуватися з урахуванням мети покарання (постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22).
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, військовослужбовець, одружений, щиро розкаявся у вчиненому, що ґрунтується на критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, її осуді.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
При призначенні покарання обвинуваченому в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, характер суспільної небезпечності діяння, конкретні обставини по справі, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність таких, що його обтяжують.
Також судом враховуються положення ч. 2, 3 ст. 50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
На підставі викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , враховуючи положення ст. 50, 65 КК України, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, який є військовослужбовцем, захищає Батьківщину під час воєнних дій з країною агресором, - суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так й іншими особами, відповідатиме засадам гуманізму, буде домірним характеру вчинених діянь та їх наслідкам і забезпечить досягнення справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта у зв'язку із проведенням під час досудового розслідування судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», згідно з висновком експерта № CE-19/121-25/34926-НЗПРАП від 27.11.2024 року в розмірі 3 183 грн 60 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 371, 373, 374 376 КПК України, суд --
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за залучення експерта для проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» експертизи №CE-19/121-25/34926-НЗПРАП від 27.11.2024 у сумі 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн 60 коп.
Речові докази: опечатаний полімерний пакет № PSP 2031429 з порошкоподібною речовиною білого кольору, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1