Справа № 216/2675/25
провадження 1-кс/216/1055/25
іменем України
21 квітня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12025041230000995 від 19.04.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Кринички Криничанського району Дніпропетровської області, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ., в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановила:
До Центрально-Міського районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)» з альтернативою внесення застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що В провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230000995 від 19.04.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло, тобто усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих спонукань щодо незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливу мету збагатитись, будучи обізнаним про те, що з 24 лютого 2022 року на території України діє правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, запроваджений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено, діючи в умовах воєнного стану, 19.04.2025 приблизно об 5:00 годині ранку, прийшов до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де скориставшись відсутністю свідків-очевидців, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням у будинок і обернення його на свою користь, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, через вхідні двері, які відчинив за допомогою ключа, який знаходився на столі, під шматком резини, зайшов до будинку, розташованого за вказаною адресою, звідти таємно викрав гаманець з ювелірними виробами, саме: ланцюжок золотистого забарвлення, кільце золотистого забарвлення з жовтим камінням, сережки золотистого забарвлення з білими каміннями, сережки золотистого забарвлення у формі листка, сережки золотистого забарвлення без каміння, кулон золотистого забарвлення з відображенням орла, обручальне кільце золотистого забарвлення, орден округлої форми червоного кольору з написом «Пролетариат всех стран», орден з червоно-зеленою тканиною з написом «Наше дело Правое», кільце сріблястого забарвлення з відображенням орла, обручальне кільце золотистого забарвлення, орден золотистого забарвлення округлої форми з написом «Победа над Германией», ланцюжок сріблястого кольору, хрестик сріблястого забарвлення обмотаний мотузкою зеленого кольору, хрестик сріблястого забарвлення, хрестик сріблястого забарвлення обмотаний мотузкою темного кольору, петлиці чорного кольору на яких мається відображення двох пушок золотистого забарвлення, кишеньковий годинник сріблястого забарвлення округлої форми, в якому був пошкоджений циферблат та мався напис «Lte Botte» які належали потерпілому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Утримуючи викрадені речі при собі з метою протиправного заволодіння чужим майном, ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 70 000,00 гривень.
Дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, вчиненого в період воєнного стану.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кринички, Криничанського району, Дніпропетровської області, одруженого, офіційно не працюючого, з вищою освіто, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 01.03.2023 Дніпровським районним судом м. Києва, за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення полі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
Так, в ході проведеного досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні зібрано доказову базу, яка є достатньою, належною та допустимою, на підставі якої є цілковита обґрунтованість підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 19.04.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 20.04.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.04.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.04.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 20.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 20.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 20.04.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі відка ОСОБА_15 від 20.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 20.04.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_16 від 20.04.2025; протоколом огляду місця події від 19.04.2025; протокол огляду речей від 19.04.2025.
Вивченням особистості підозрюваного ОСОБА_4 встановлено : перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі, офіційно не працевлаштований та не має законного джерела доходу, що свідчить про фінансову неспроможність та неможливість забезпечувати себе у законний спосіб для забезпечення свого матеріального існування, що свідчить про відсутність міцних соціальних зав'язків, які б могли стримати останнього не покидати межі м. Кривого Рогу або територію України, раніше судимий.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, (2)незаконно впливати на потерпілого, свідка, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_17 у судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зазначив, що приїхав з м. Києва до свого старого приятеля ОСОБА_8 , якого не було вдома, однак він знав де останній збрігає ключі, тому зайшов о нього в будинок. В будинку він побачив розкидані речі, і вирішив, що сталося пограбування. Після чого він підняв гаманець з підлоги та поклав собі в портфель, для того щоб зберігти. Також зазначив, що переховуватись від органу досудового розслідування та суду наміру не має, дата місце та час затримання у протоколі зазначені вірно, заходи фізичного або психологічного тиску до нього не застосовувались.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 за узгодженою із ОСОБА_17 позицією, проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на не доведення ризиків, на які посилається прокурор, оскільки ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки за місцем свого проживання, працевлаштований, має високий постійний доходу та постійне місце проживання.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного, обвинуваченого; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, обвинуваченого у випадку внесення застави, або застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
19.04.2025 о 19 год 55 хв ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, складено і підписано 20.04.2025 та вручено останньому 20.04.2025 о 14 год 43 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 19.04.2025,
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 20.04.2025,
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.04.2025,
протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.04.2025,
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 20.04.2025;
протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.04.2025;
протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.04.2025;
протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 20.04.2025;
протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 20.04.2025;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_15 від 20.04.2025;
протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 20.04.2025;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_16 від 20.04.2025;
протоколом огляду місця події від 19.04.2025;
протокол огляду речей від 19.04.2025.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик може мати місце безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, підозрюваний перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого має неповнолітнього сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким хоч і не проживає, але приймає участь у його вихованні, має постійне місце проживання та роботу, від якої отримає стабільний високий дохід, є власником квартири. Таким чином, матеріали клопотання спростовують твердження сторони обвинувачення про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступень соціальних зв'язків підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від досудового розслідування та суду, однак вважає, що рівень інтенсивності вказаного ризику дозволяє забезпечити дієвість кримінального провадження без застосування найсуворішого запобіжного заходу.
3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що на час розгляду клопотання слідчому судді не надано жодних відомостей про спроби підозрюваного впливати на вказаних осіб. Таким чином, хоча слідчий суддя і бере до уваги теоретичну можливість підозрюваної впливати на свідків, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні, однак, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваної, низьким рівнем мотивації для реалізації вказаного ризику, вважає, що запобігти незаконному впливу можливо шляхом застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки підозрюваний вважається не судимою в силу ст.89 КК України, стороною обвинувачення не було надано доказів інших проявів девіантної поведінки ОСОБА_4 протягом останніх 10 років та притягнення його до кримінальної відповідальності.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці її постійного проживання та наявність на утриманні підозрюваного неповнолітнього сина;
- за станом здоров'я ОСОБА_4 не є особою з інвалідністю, не страждає від тяжких хронічних хвороб;
- репутацію підозрюваного, який не судим в силу ст.89 КК України;
- майновий стан підозрюваного, який офіційного працевлаштований та дохід;
-відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді не є високим.
3.6. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Надані стороною обвинувачення дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.
Так, запобігти ризикам передбаченим п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України цілком можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказаний запобіжний захід забезпечить контроль з боку сторони обвинувачення за місцем перебування підозрюваного та унеможливить її позапроцесуальне спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами.
Зважаючи на невисоку інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, належну процесуальну поведінку підозрюваної, з урахуванням обставин передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, про ефективність та достатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце постійного проживання цілодобово.
На переконання слідчого судді, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, визнання необґрунтованими наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність на даному етапі доказів прояву неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, наявність утриманця, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити підозрюваному цілодобово залишати житло за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
постановив :
В задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонити підозрюваному залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду в межах строку досудового розслідування, строком на 1 (один) місяць 29 (двадцять дев'ять) днів, тобто до 20 червня 2025 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений час;
- не відлучатися з місця проживання - АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Ухвалу направити для виконання до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Встановити строк дії ухвали до 20 червня 2025 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 23 квітня 2025 року о 16-50 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Слідчий суддя ОСОБА_20