Справа № 214/3719/25
3/214/1622/25
Іменем України
15 травня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Малаховська І.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 443190 , 09.04.2023 року близько 11-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_1 вчинила словесну сварку в ході якої словесно ображала свого чоловіка, чим самим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, та порушила Закон України № 2229 від 07.12.2017 року.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що нецензурною лайкою на адресу чоловіка не висловлювалась. В них виник побутовий конфлікт, однак нецензурною лайкою вона не сварилась. Крім того, звернула увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що вони з дружиною наразі розірвали шлюб та не ведуть спільне сумісне господарство. Пояснив, що жінка висловлювалась на його адресу нецензурною лайкою. Наразі конфлікт врегульовано.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши письмові матеріали справи суд доходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, основою національного законодавства України у сфері попередження та протидії насильству в сім'ї виступають рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Санкція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 173-2 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Інспектором патрульної поліції не долучено будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених в протоколі та не зазначено свідків, тому відповідних доказів, що подія мала місце, не має, приймаючи до уваги і те, що ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
ОСОБА_1 заперечувала проти обставин зазначених в протоколі.
В свою чергу потерпілий не надав до суду доказів вчинення відносно нього домашнього насильства психологічного характеру та не спростував надані ОСОБА_1 усні пояснення в судовому засіданні.
Таким чином, суд вважає, що під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_3 вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 1) ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 33-35, ч. 1 ст. 173-2, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя І.Б. Малаховська