Справа № 188/530/24
Провадження № 2/188/330/2025
31 березня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,
при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4 ,
представника третьої особи Ткаченко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про визнання права власності на земельну ділянку.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08.10.2020. Позивач, посилаючись на ст.ст. 16, 328, 344 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України просить визнати право власності за набувальною давністю на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 1223882500:06:001:2207, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Миколаївської сільської ради за вказаною адресою.
Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.
Відповідач відзив не надавав.
08 серпня 2024 року відповідач надав суду письмові пояснення, у яких позов не визнав, пославшись на те, що право набувальної давності у спадщину не передається, а позивач зареєструвала право власності на житловий будинок, розташований на цій земельній ділянці 10.06.2021, та наявність спору про межі земельної ділянки із сусідами позивача і надав заяву про залучення цих сусідів до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті у судовому засіданні на 31 березня 2025 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила визнати право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування належного їйжитлового будинку, господарських будівель та споруд в межах, які визначені у технічній документації щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,25 га.
Представник відповідача позов не визнав, вказав, що передача земельних ділянок з комунальної власності у приватну здійснюється виключно на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Рішенням 38 сесії восьмого скликання Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року позивачу було відмовлено у затвердженні технічної документації та передачі у власність спірної земельної ділянки. Представник відповідача особисто брав участь у обстеженні цієї земельної ділянки, за результатами якого був складений акт від 18.08.2023 та видано припис від 06.09.2023 про усунення порушень шляхом демонтажу металевих конструкцій, оскільки конфігурація земельної ділянки проходить не по існуючій межі по вулиці, а включає в себе частину земель загального користування, що перекриває під'їзд до сараю для складання вугілля сусіднього землекористувача ОСОБА_4 . Крім того, позивач не погодила межі спірної земельної ділянки з сусідніми землекористувачами, якими є треті особи у цій справі.
Третя особа ОСОБА_4 заперечувала проти позову, вказала, що позивач самовільно перенесла паркан, встановлений попереднім власником, чим створила перешкоди третій особі у під'їзді до сараю для складання вугілля.
Представник третьої особи ОСОБА_7 заперечувала проти позову, зазначила, що з її чоловіком ОСОБА_5 позивач не погодила технічну документацію, а його підпис підроблено.
Вислухавши заяви по суті учасників справи, допитавши свідка ОСОБА_8 , вивчивши письмові докази, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 05 квітня 1968 року відповідно до договору купівлі - продажу баба позивача ОСОБА_9 придбала колгоспний будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із записом № 188 в земельнокадастровій книзі «Колхоз «40 років Жовтня» с. Николаївка 1986 год» за ОСОБА_9 рахувалася земельна ділянка площею 0,36 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд та особистого підсобного господарства.
Відповідно до погосподарського рахунку № 227 за 1991-1995 рік за ОСОБА_9 рахувалася земельна ділянка площею 0,36 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд та особистого підсобного господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_9 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії № НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 .
Право власності на житловий будинок померлої ОСОБА_9 підтверджувалося договором купівлі-продажу від 05.04.1968.
Після смерті баби позивача вказане майно успадкувала дочка померлої мати позивача ОСОБА_10 , яка на день смерті проживала зі своєю матір'ю і фактично прийняла спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_10 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії № НОМЕР_2 .
Належним чином спадщину після смерті матері ОСОБА_9 вона не оформила через важку хворобу.
Відповідно до довідки, виданої Другою Синельниківською нотаріальною конторою № 104/02-14 від 24.06.2020 позивач є спадкоємцем першої черги на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 .
24 червня 2020 року позивач звернулася до Другої Синельниківської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_10 , але у у видачі свідоцтва про права на спадщину позивачу було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Позивач звернулася з метою захисту її порушеного права до суду. Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08.10.2020 у справі № 188/1121/20 визнано за позивачем право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Таким чином, померла ОСОБА_9 , померла ОСОБА_10 фактично володіли, користувалися та розпоряджалися майном - земельною ділянкою площею 0,36 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд та особистого підсобного господарства, розташованою за адресою: будинок АДРЕСА_1 . Ні померла ОСОБА_9 , а ні померла ОСОБА_10 не встигли належним чином зареєструвати право власності на земельну ділянку площею 0,36 га.
Позивач звернулася до проектної організації ТОВ «Земельне право» із заявою від 29.09.2022 про виготовлення технічної документації щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель.
Підставою розроблення документації із землеустрою стали документ, що підтверджують наявність нерухомого майна та право власності на нерухоме майно яке знаходиться на земельній ділянці: технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
На підставі розробленої технічної документації щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) внесено відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та присвоєно кадастровий номер 1223882500:06:001:2207.
Надалі позивач звернулася до Миколаївської сільської ради із заявою від 25.08.2023 затвердити документацію із землеустрою та передати безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 1223882500:06:001:2077 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням тридцять восьмої сесії Миколаївської сільської ради восьмого скликання позивачу відмовлено в затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: будинок АДРЕСА_1 ділянку площею 0,25 га , кадастровий номер 1223882500:06:001:2207.
Підставою для відмови, як вбачається із цього рішення, стали виявлені недоліки документації із землеустрою, конфігурація земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:06:001:2207 проходить не по існуючій межі по вулиці (існуючому паркану), а включає в себе частину земель загального користування, що перекриває під'їзд до сараю для складання вугілля (вугільника), який є власністю ОСОБА_12 на підставі технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 .
Отже, у цьому випадку є невирішений земельний спір стосовно непогодженого з суміжними землекористувачами меж земельної ділянки, що підтвердила в судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 729/608/17 вказано, що умовами набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю є: 1) добросовісність користування земельною ділянкою, яке полягає у невчиненні особою перешкод власнику земельної ділянки у реалізації ним свого права власності на це майно протягом 15 років; 2) відкритість користування, яке має бути очевидним для усіх інших осіб; 3) безперервність користування протягом 15 років; 4) відсутність документів, які б свідчили про наявність у громадянина прав на цю земельну ділянку. Відсутність будь-якого з перерахованих елементів виключає можливість набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю.
Порядок набуття громадянами права власності на земельну ділянку встановлений у Земельному кодексі (далі - ЗК) України. Відповідно до статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність) врегульовано саме нормами ЗК України та в порядку, визначеному цим кодексом.
Положення ст. 344 ЦК України, на яку посилається позивач, до цих правовідносин не застосовуються, тому у позові слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст.118, 119, 122 ЗК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: вул. Першотравнева, буд. 182, с. Миколаївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя П. О. Бурда