Справа № 183/3269/24
Провадження № 2/188/592/2025
26 травня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Місюри К.В.
З участю секретаря судового засідання Лисяк А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 41523,13 грн. та витрати по сплаті судового збору та професійної правничої допомоги.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 11.10.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №354314, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. строком до 10.11.2018 року.
Відповідач не виконав умови договору щодо повернення наданих коштів внаслідок чого виникла заборгованість.
12.04.2018 року між ТОВ«АВЕНТУС Україна» та ТОВ«ФК«ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу №1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №354314 від 11.10.2018, останній став новим кредитором та отримав право вимоги кредитними договорами.
Оскільки зобов'язання щодо повернення кредитних коштів відповідачем залишаються невиконаними, позивач був змушений звернутись до суду з цим позовом.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи належним чином повідомлена, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надала, також не подала відзив на позовну заяву та позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи тому у відповідності з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.
Судом встановлено , що 11.10.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №354314, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. строком до 10.11.2018 року.
12.04.2018 року між ТОВ«АВЕНТУС Україна» та ТОВ«ФК«ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу №1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №354314 від 11.10.2018, останній став новим кредитором та отримав право вимоги кредитними договорами.
Згідно ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 12,81ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір факторингу належить до цивільно-правових договорів.
Оскільки в цьому договорі фінансування здійснюється із залученням механізму передачі права вимоги кредитора, до цих відносин можуть субсидіарно застосовуватися норми глави 47 ЦК України, що містять загальні положення про заміну кредитора.
Поняття договору факторингу закріплено у ст. 1077 ЦК України.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до норм діючого законодавства, які регулюють право вимоги, представник позивача надав належні та допустимі докази на підтвердження, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло право вимоги по виконанню відповідачем боргових зобов'язань договором №354314 про надання коштів у позику, укладеним 11.10.2018 р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем.
Згідно з ч.ч. 1, 2ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За правилами ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачка належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором № 354314 від 11.10.2028 року - 27 560,00 грн., сума збитків з урахуванням 3% річних - 2484,38 грн., сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань -11 478,75 грн., разом заборгованість становить - 41 523,13 грн.
Також згідно зі ст.141 ЦПКУкраїни з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422.40 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. задоволенню не підлягають , оскільки на підтвердження цього в матеріалах справи міститься лише договір про надання юридичної (правничої) допомоги , але відсутній акт приймання-передачі виконаних робіт та квитанція про оплату послуг адвоката.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» код ЄДРПОУ 38750239 заборгованість за кредитним договором № 354314 від 11.10.2018 року у загальному розмірі 41 523,13 грн.(сорок одна тисяча п'ятсот двадцять три гривні 13 копійок), з яких -27 560,00 грн. - сума заборгованості, сума збитків з урахуванням 3% річних - 2484,38 грн., сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань -11 478,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована по АДРЕСА_2 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя К. В. Місюра