Справа № 180/492/25
2/180/384/25
22 травня 2025 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Тананайської Ю.А.
за участю секретаря Павлович Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/492/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» в особі представника Чуча С.О. звернулося до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача зазначив, що 7.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання грошових коштів у позику № 3576740424.
Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 7200 грн., строк позики 360 днів, процента ставка стандартна - 2,2 % на день. Через неналежне виконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором утворилась заборгованість у розмірі 61689 грн. 60 коп., із якої тіло кредиту становить 7200 грн., нараховані проценти - 54489 грн.60 коп. У зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованость по кредитному договору та судові витрати 2422 грн.40 коп.
Ухвалою суду від 21 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та відповідачу був наданий строк на подачу відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій просить суд розглядати справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з'явилася, відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, про дату розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем реєстріції, які повернулися з відміткою «адресат відсутній», про причини неявки суд не сповістила, заяви про розгляд справи в її відсутність, не надходило. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Згідно ст.280 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно дост. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як встановлено судом, 7.04.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику № 3576740424 у письмовій формі у вигляді електронного документа. Договір позики, разом із правилами надання споживчих кредитів.
За умовами вказаного договору, договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору, його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним.
Відповідно до п. 2.3 договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 7200 грн.
Відповідно до п. 2.6.1 стандартна процента ставка становить 2,2 % в день.
Відповідно до відповіді КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 в Банку емітовано картку № НОМЕР_1 на яку здійснено переказ коштів 7 квітня 2024 року в сумі 7200 гривень.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до інформації наявної в матеріалах справи, на електронну пошту відповідача 7.04.2024 року о 11 год.12 хв. відправлено унікальний одноразовий ідентифікатор для «Кредитного договору» 46a7x1muy та для «Паспорта кредиту» hc8ia0yn9 (а.с. 36)
Вказаний одноразовий ідентифікатор наявний в Договорі надання грошових коштів у позику № 3576740424 від 7.04.2024 року.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» доведено факт укладення 7 квітня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 . Договору надання грошових коштів у позику № 3576740424 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши кредит в сумі 7200 грн. Відповідачу ОСОБА_1 , вказані обставини підтверджуються документами, які надійшли на виконання ухвали суду про витребування доказів, зокрема, виписки КБ «Приватбанк» з рахунку ОСОБА_1 , відповіднодо якої 7.04.2024 року зараховано 7200 гривень.
За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Як вбачається із змісту позовної заяви, ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 3576740424 у розмірі 61689 грн. 60 коп., із яких тіло кредиту становить 7200 грн., нараховані проценти - 54489 грн.60 коп. Проценти нараховувалися по 17.03.2025 р.
Відповідно до долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за період з 14.09.2024-07.02.2024 тіло кредиту - 6000 грн., процентна ставка - 1 % у день, кількість дні прострочення - 174 календарні дні, що становить 10440 грн.
Відповідачем не долучено до матеріалів справи контррозрахунку або доказів здійснення відповідачем платежів.
Доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» отриманої у позику за вказаним договором грошової суми у розмірі 7200 грн., матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» про стягнення заборгованості за тілом кредиту 7200 грн. є обґрунтованою.
Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом, суд зазначає, що при укладенні договору позичальник була ознайомлена з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
За умовами договору сторони встановили строк кредитування строком на 360 днів, однак ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» просить стягнути з відповідачів проценти за користування кредитними коштами за період строку кредитування по 17.03.2025 року.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 3576740424 від 7 квітня 2024 року, укладеного між ним та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 61689 грн. 60 коп., із яких тіло кредиту становить 7200 грн., нараховані проценти - 54489 грн.60 коп..
За приписами ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,50 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ: 44127243 місце знаходження: м. Київ, вулиця Болсуновська, будинок 8, поверх 9, суму заборгованості за договором позики № 3576740424 від 7 квітня 2024 року в розмірі 61689 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн.40 коп.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 травня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місце знаходження: м. Київ, вулиця Болсуновська, будинок 8, поверх 9,;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1
Суддя: Ю. А. Тананайська