Справа № 203/3485/25
Провадження № 1-кп/0203/1642/2025
іменем України
27.05.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Харків, раніше не судимого, з середньо освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває в посаді розвідника-санітара 6 розвідувальної групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», якому 12.05.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та закриття кримінального провадження № 62025170030006868 від 02.05.2025 року на підставі ч. 5 ст. 401 КК України
встановив:
До суду надійшло вищевказане клопотання, відповідно до якого на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався, на даний час триває.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 №24 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 призначено на посаду розвідника- санітара 6 розвідувальної групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, солдат ОСОБА_5 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи її в посаді розвідника- санітара 6 розвідувальної групи спеціального призначення 2 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 27 січня 2025 року, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , в пункті тимчасової дислокації поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 12 травня 2025 року, коли самостійно прибув до третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, заявила про намір добровільно повернутись на службу, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, 27 січня 2025 року солдат ОСОБА_5 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , в пункті тимчасової дислокації поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану та був незаконно відсутній на військовій службі до 12 травня 2025 року.
Того ж дня ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - у самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану військовослужбовцем.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням, в якому просить звільнити ОСОБА_5 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України, а кримінальне провадження закрити. Зобов'язати після набрання ухвали законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі. Зобов'язати ОСОБА_5 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього. При цьому зазначив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності за ст.ст.407,408 КК України не притягувався, 12 травня 2025 року звернувся до ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві (з дислокацією у м. Дніпрі), та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України, до клопотання долучена письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 про продовження ОСОБА_5 військової служби, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 на підставі ч.5 ст.401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_5 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284-286, 288, 369-372 КПК України, ч.5 ст.401 КК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, з підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України.
Кримінальне провадження №62025170030006868 від 02.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.5 ст. 407 КК України - закрити.
На підставі ст. 288 КПК України зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 невідкладно, після набрання ухвалою суду законної сили, поновити ОСОБА_5 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_5 не пізніше 72 годин, після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1