26 травня 2025 року
м. Київ
справа №140/1125/24
адміністративне провадження № К/990/13609/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Желєзного І. В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Кондратюка Володимира Веніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року
у справі № 140/1125/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного комунального підприємства «Луцьктепло», в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати підпункт 2.1 пункту 2 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 511-1 від 13.09.2023 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послуги, що надаються Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» про встановлення для Державного комунального підприємства «Луцьктепло» питомого теплового навантаження для нарахування умовно-постійної частини тарифу на опалення в розмірі: для населення (без САО ) - 0,000068 Гкал/год/м.кв. та пункту 7 цього ж рішення в частині продовження терміну дії питомого теплового навантаження для умовно-постійної частини тарифів для потреб населення для будинків не обладнаних системою автономного опалення в розмірі 0,0000691 Гкал/год/м.кв. установленого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 775-1 від 30.09.2021;
- зобов'язати відповідача перерахувати для Державного комунального підприємства «Луцьктепло» питоме теплове навантаження для нарахування умовно-постійної частини тарифу на опалення для населення для будинків не обладнаних системою автономного опалення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанції, представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року залишено без руху касаційну скаргу та надано позивачу строк тривалістю у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2025 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не усунені недоліки касаційної скарги у визначений строк.
01 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга повторно.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків касаційної скарги тривалістю у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
05 травня 2025 року до Верховного Суду від представника позивача надійшла касаційна скарга повторно.
У результаті аналізу касаційної скарги встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень в даній справі, як зазначає скаржник, є порушення судами при вирішенні справи норм процесуального права. Аргументуючи вказану підставу, останній зазначає про відсутність в судових рішеннях оцінки аргументів позивача, що свідчить про необґрунтованість судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що є порушенням приписів ст. 242 КАС України, відповідно є порушенням норм процесуального права, яке потягнуло неправильне вирішення справи і є підставою для скасування судових рішень.
При цьому, Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень є порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Разом з тим, скаржник не зазначає конкретний пункт частини другої та/або третьої статті 353 КАС України, з належним обґрунтуванням такого посилання, лише вказує про порушенням процесуального права з посиланням на окрему норму КАС України, що свідчить про формальний підхід до визначення підстав касаційного оскарження.
Водночас, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого заявник зазначає, що у визначений ст. 329 КАС України строк представником позивачки ОСОБА_1 було подано касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 року, яку ухвалою Касаційного адміністративного Суду від 26.02.2025 року повернуто. В цій же ухвалі роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законодавством. Така ухвала отримана представником позивачки 09.03.2025 року, що стверджується копією конверту та копією сторінки із сайту ДП «Укрпошта» про отримання листа. Окрім того, скаржник зазначає, що в даній справі нова редакція касаційної скарги подана у визначений ст. 329 КАС України після отримання ухвали Верховного Суду про повернення попередньої касаційної скарги, максимально швидко, без невиправданих затримок та зайвих зволікань і з врахуванням строку необхідного для складання нової редакції касаційної скарги, що є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Як вбачається з попередніх ухвал, скаржник не усував недоліки касаційних скарг та зазначав підстави, які Судом було відхилені, у зв'язку з чим касаційні скарги залишалися без руху або поверталися позивачу, що свідчить про неврахування ухвал Верховного Суду. Водночас, у касаційній скарзі у новій редакції останній повторно не вказує підстави касаційного оскарження. Отже, зазначені підстави причини пропуску строку не відносяться до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру.
При цьому, посилання скаржника на ту обставину, що ухвалу Верховного Суду від 26.02.2025 було отримано представником позивачки 09.03.2025 року, що стверджується копією конверту та копією сторінки із сайту ДП «Укрпошта» про отримання листа, було спростовано в ухвалі від 18 квітня 2025 року. Так відповідна ухвала отримана представником скаржника 26 лютого 2025 року о 20:38 в електронному кабінеті та вважається врученою 27 лютого 2025 року. Водночас, у силу ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається що його вручено й особі, яку він представляє. Отже, скаржник міг ознайомитися з ухвалою Верховного Суду раніше, ніж зазначає.
При цьому, касаційна скарга, яка повторно подана 26 березня 2025 року, містить викладення підстав касаційного оскарження та їх обґрунтування таке ж, як і попереднього подана касаційна скарга, яка була повернута Судом 26 лютого 2025 року у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги у визначений судом строк. Скаржником жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами поважність причин повторного звернення з касаційною скаргою через місяць після повернення попередньо поданої, ураховуючи вчергове зазначення підстав касаційного оскарження без урахування зауважень.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло чотири місяці, у зв'язку із неподанням обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, визнанням підстав неповажними, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 329, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Кондратюка Володимира Веніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Кондратюка Володимира Веніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 140/1125/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді І. В. Желєзний
Н. М. Мартинюк