про відмову у відкритті касаційного провадження
26 травня 2025 року
м. Київ
справа №440/15837/24
адміністративне провадження № К/990/21948/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області, надане листом від 26.12.2024 №20971-18968/К-03/8-2200/24 про призначення пенсії в розмірі 2361,00 грн з 06.06.2024, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №440/7548/24;
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області, надане листом від 22.10.2024 № 17901-16216/ К-03/8-2200/24 про відмову зарахувати стаж військової служби;
зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати період роботи (служби) в органах місцевого самоврядування на посадах землевпорядника, спеціаліста 1 категорії Гряківської сільської ради та спеціаліста 1 категорії відділу земельних ресурсів Виконавчого комітету
Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області з 01.05.2016 по 06.06.2024 (дата звернення із заявою) (8 років 1 місяць 7 днів) до стажу державної служби;
зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати період військової служби з 03.05.1981 по 17.04.1983 (1 рік 11 місяців 15 днів) до стажу державної служби;
зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до загального стажу державної служби, який складається зі стажу військової служби 1 рік 11 місяців 15 днів та стажу в органах місцевого самоврядування 19 років 1 місяць 19 днів та становить 21 рік 1 місяць 4 дні;
зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області перевести з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 р. №1-3, від 05.06.2024 № 05-27/13 та № 05-27/14, виданих Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області;
зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області провести обчислення пенсії на підставі довідок від 05.06.2024 № 05-27/13 та № 05-27/14, виданих Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради, відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ та пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 із розрахунку 60% від суми заробітної плати з урахування усіх сум виплат, в яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі: посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років (в повному обсязі), надбавки за інтенсивність праці та премії місячної, а також інших виплат (матеріальна допомога на оздоровлення, премія до професійного свята, матеріальна допомога соціально-побутових питань, премія до Дня незалежності, річна премія, відпускні, індексація, нараховані за період, що перевищує календарний місяць (в розмірі відповідно до чинного законодавства), і нарахувати розмір пенсії в сумі 7 811,86 грн.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 03.02.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 18.12.2024 №164250002485 про перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XI. Зобов'язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 01.05.2016 по 06.06.2024. Зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII з 06.06.2024 з урахуванням довідок Виконавчого комітету Чутівської селищної ради від 05.06.2024 №05-27/13 та від 05.06.2024 №05-27/14. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в Хмельницькій оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Однак, вказане обґрунтування не дає підстави вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із відмовою ГУ ПФУ у Хмельницькій області у переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної йому відповідно до Закону №889-VIII, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі Закон № 3723-ХІІ). Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями.
Разом з тим, судами враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені, зокрема у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 822/524/18 та у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №676/4235/17, від 19.03.2019 у справі №466/5138/17 щодо застосування положень пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, статті 25 Закону №3723-ХІІ та статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Також, судами враховані висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 26.06.2018 у справі №735/939/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17, від 22.05.2020 у справі №263/9612/16, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих та Рад народних депутатів, а також на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб