26 травня 2025 року
м. Київ
справа № 140/7132/24
адміністративне провадження № К/990/22143/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №140/7132/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Волинській області щодо несписання безнадійного податкового боргу на загальну суму 592958,12грн та зобов'язання відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу на вказану суму.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025, адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №140/7132/24 відмовлено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №140/7132/24 залишено в силі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області 22.05.2025 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт або абзац частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Варто зазначити, оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, для обґрунтування підстав касаційного оскарження необхідно застосовувати абзац другий частини четвертої статті 328 КАС України, а саме обґрунтування повинно стосуватись неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Однак, перевіркою змісту касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на рішення судів попередніх інстанцій встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а наведені відповідачем доводи зводяться лише до викладення норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Крім того, Судом установлено, що ухвалами Верховного Суду від 06.05.2025 та від 20.05.2025 касаційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №140/7132/24 були повернуті скаржнику з підстав відсутності необхідних обґрунтувань.
Враховуючи те, що скаржником при повторному поданні касаційної скарги не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №140/7132/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.В. Хохуляк