26 травня 2025 року
м. Київ
справа №380/19540/24
адміністративне провадження № К/990/19122/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №380/19540/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та провести виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця (місяця останнього підвищення посадового окладу) для нарахування індексації, - січня 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 лютого 2020 року по 06 лютого 2022 року з застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період: з 01 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»; з 01 січня 2022 року по 06 лютого 2022 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 07 лютого 2022 року по 17 серпня 2024 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік»;
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців,- січень 2008 року;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01 лютого 2020 року по 06 лютого 2022 року грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 лютого 2020 року по 06 лютого 2022 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 07 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 07 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду: документу про сплату судового збору; доказів на підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет (відповідний опис вкладення, квитанціюта накладну).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
05 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла з касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №380/19540/24.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 333 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року не переглядалося судом апеляційної інстанції у відкритті касаційного провадження в частині його оскарження слід відмовити.
Щодо оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №380/19540/24 слід зазначити таке.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 12 лютого 2025 року апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року була залишена без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України та скаржнику надано строк на їх виправлення протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Судом апеляційної інстанції установлено, що ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року скаржник отримав 13 лютого 2025 року в його електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд».
У встановлений судом апеляційної інстанції строк скаржник недоліки апеляційної скарги усунув не у повному обсязі, сплатив судовий збір, однак не надав суду доказів на підтвердження направлення апеляційної скарги та документів, що до неї додаються в паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет (відповідний опис вкладення, квитанцію та накладну).
З огляду на те, що в установлений судом строк апелянтом виконано вимоги ухвали суду не у повному обсязі, Восьмий апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга оформлена з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а відповідні недоліки скаржником у встановлений судом строк не усунуто.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №380/19540/24 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №380/19540/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська О.В. Кашпур