про відкриття касаційного провадження
26 травня 2025 року
м. Київ
справа №1.380.2019.002247
адміністративне провадження №К/990/14691/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №1.380.2019.002247 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови в частині накладення штрафу,
У травні 2019 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулось до суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати пункт 1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 №471 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЛЬВІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», щодо накладення штрафу у розмірі 850000,00 грн на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.
визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 №471 «Про накладення штрафу на ПАТ «Львівгаз» за порушення Ліцензійних умов з розподілу природного газу та здійснення заходів природного користування.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 03.12.2024 позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував пункт 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 №471 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЛЬВІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», щодо накладення штрафу у розмірі 850000,00 грн на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ. Визнав протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2019 №471 «Про накладення штрафу на ПАТ «Львівгаз» за порушення Ліцензійних умов з розподілу природного газу та здійснення заходів природного користування.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2025 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнив частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі №1.380.2019.002247 змінив в частині викладення мотивів задоволення позову. В решті рішення залишив без змін.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції і постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 касаційну скаргу залишено без руху через несплату скаржником судового збору.
25.04.2025 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано документ про доплату судового збору у розмірі 17 326,40 грн.
Отже, недоліки касаційної скарги усунуті у строк, визначений судом.
Розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження, судових рішень скаржник зазначає підпункт «а» пункту 5 частини п'ятої та пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Вказану підставу мотивує тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріально права, а саме, що пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу Газорозподільних систем (далі - Кодекс), що інші норми Кодексу не передбачають застосування позивачем об'ємів природного газу, приведених до стандартних умов, при проведенні комерційних розрахунків (тобто, не передбачають застосування таких об'ємів при оплаті споживачами послуг з газопостачання). Крім цього, розрахунки за природний газ здійснюються виключно в кубічних метрах, а переведення в енергетичні одиниці носить виключно інформаційний характер, оскільки проведення розрахунків за природний газ в енергетичних одиницях не відбувається. Зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права до спірних правовідносин.
Касаційна скарга містить також й інші доводи щодо неправильного правозастосування судами першої і апеляційної інстанцій.
Колегія суддів вважає, що наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що у свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №1.380.2019.002247.
Витребувати із Львівського окружного адміністративного суду справу №1.380.2019.002247.
Надіслати через підсистему Електронний Суд особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб