26 травня 2025 року Справа № 480/1891/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1891/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за 2021-2023 роки.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за 2021-2023 роки, починаючи з 18.09.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером освіти з 05.10.2017 року та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.
З 05.10.2017 року позивачці призначена пенсія за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України № 1788-Х11 від 5 листопада 1991 року (із змінами) "Про пенсійне забезпечення " (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Після досягнення шістдесятирічного віку, вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком з підстав, визначених Законом України від 09.07.2003 року №1058-1V (із змінами) «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058- IV).
Рішенням відповідача №959160139971 від 25.09.2024 з 18.09.2024 позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При переведенні застосований показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2014- 2016 роки.
04.02.2025 року позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо наявності порушень законодавства при здійсненні розрахунку пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-1V, а саме з підстав того, що не застосовано при здійсненні розрахунку пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021- 2023 роки.
Листом від 20.02.2025 №1800-0202-8/8103 відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за 2021-2023 роки.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.03.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до електронного кабінету 11.03.2025 (а.с. 38).
У встановлений судом строк відповідач відзив не надав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.10.2017 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України № 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 року (із змінами) "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 14, 19) .
У подальшому, після досягнення 60-річного віку, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №959160139971 від 25.09.2024 позивачку, на підставі її заяви, з 18.09.2024 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-1V (із змінами) «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15, 20-24).
04.02.2025 року позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо наявності порушень законодавства при здійсненні розрахунку пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-1V, а саме з підстав того, що не застосовано при здійсненні розрахунку пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021- 2023 роки (а.с. 30-31).
Листом від 20.02.2025 №1800-0202-8/8103 відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за 2021-2023 роки (а.с. 32-33).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно пунктів 2-1, 16 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного в и д у пенсії на і н ш и й здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Втім судом встановлено, що позивачці з 2017 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV позивачка звернулася вперше в 2024 році, а тому в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058. Тому, за обставин цієї справи має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16-а, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 29.03.2023 року у справі №240/4170/19, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2024 році на підставі норм Закону №1058-IV відповідач мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2021, 2022, 2023 роки.
А тому відмова відповідача у проведенні обчислення пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки є протиправною.
Відтак, суд вбачає необхідним визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо відмови у перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022, 2023 роки, та зобов'язати відповідача з 19.01.2022 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 10).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022 та 2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) з 18.09.2024 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022 та 2023 роки, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук