26 травня 2025 року м. Рівне №460/15987/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО"
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕРАГРО» (далі - позивач, ТОВ “ПАРТНЕРАГРО») з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови №UА204020/2024/000694 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою від 22.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою від 13.05.2025 витребувано від позивача додаткові докази.
20.05.2025 представник позивача подав до суду додаткові докази.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕРАГРО» є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний).
Між ТОВ “ПАРТНЕРАГРО» та Компанією Euro Auctions (UK) Ltd укладено Договір про особливі умови продажу №б/н від 15.06.2024, яким врегульовано порядок купівлі товарів через аукціон компанії.
У вересні 2024 року позивач на аукціоні Компанії Euro Auctions (UK) Ltd придбав автонавантажувач телескопічний самохідний підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096, та генератор Bruno 60kVA.
Компанією Euro Auctions (UK) Ltd сформовано проформу інвойс від 14.09.2024, відповідно до якої вартість автонавантажувача телескопічного самохідного підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096 становить 19043,75 GBP, вартість генератора Bruno 60kVA становить 3300,00 GBP, всього вартість за проформою-інвойсом 22343,75 GBP.
Вартість придбаного товару повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 17.09.2024 на суму 22343,75 GBP. Призначення платежу: оплата за автонавантажувачі та генератори на підставі проформи від 14.09.2024.
Продавцем товару складено комерційний інвойс №СІ_14089910 від 14.09.2024, який містить інформацію щодо вартості автонавантажувача телескопічного самохідного підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096 - 19043,75 GBP та вартості генератора Bruno 60kVA - 3300,00 GBP.
Транспортування придбаного товару відбулося на підставі договору №1102/24 на перевезення вантажів у міжнародному сполученні та по території України від 11.02.2024, укладеного між позивачем та ТОВ “МАРК-ТРАНС ПЛЮС».
Товарно-транспортною накладною №222655 підтверджується здійснення перевезення бувшого у використанні автонавантажувача телескопічного самохідного підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096.
Перевезення придбаного позивачем товару здійснювалося транспортними засобами з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
Відправником вказана Компанія Euro Auctions (UK) Ltd (Roall Lane Kellington) (графа 1). Отримувач - ТОВ “ПАРТНЕРАГРО» (вул. Київська, 57В, с. Антопіль, Рівненська область, 35371) (графа 2). Місце завантаження товару - Roall Lane Kellington (графа 4).
Відповідно до рахунку на оплату №295 від 24.09.2024 транспортні послуги та завантаження по маршруту: Kellington, United Kingdom - Україна, с. Антопіль, відповідно до CMR №222655 від 18.09.2024 становлять 96497,82 грн: Kellington, United Kingdom - п.п. Краковець - 70373,37 грн; п.п. Краковець - с. Антопіль - 24124,45 грн; послуга з навантаження вантажу за межами території України у міжнародному сполученні - 2000,00 грн.
24.09.2024 з метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем до митного органу було подано митну декларацію 24UA204020023526U2.
Відповідно до митної декларації №24UA204020023526U2 задекларовано бувший у використанні автонавантажувач телескопічний самохідний підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер JCB5AАMGКК2862096.
Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 20358,99 GBP (1125747,93 грн), з яких 19043,75 GBP (1053374,56 грн) ціна товару; 1314,45 GBP (72373,37 грн) витрати на транспортування.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
До митної декларації декларантом долучено: рахунок-фактуру №СІ_14069910 від 14.09.2024, автотранспортну накладну №222655 від 18.09.2024, декларацію походження товару №СІ_14069910 від 14.09.2024, банківський платіжний документ від 17.09.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №295 від 24.09.2024, зовнішньоекономічний договір від 15.06.2025, договір про надання послуг митного брокера №1608 від 04.01.2016, договір (контракт) про перевезення №1102/24 від 11.02.2024, заявка на транспортні послуги від 16.09.2024, технічна інформація від 24.09.2024, фото від 24.09.2024, митна декларація країни відправлення 24GBAFONIW1M3GAAA1 від 19.09.2024.
За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1.
Вказане рішення містить опис підстав для коригування митної вартості:
“І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
- у договорі б/н від 15.06.2024 не зазначено відомості щодо реквізитів покупця та продавця, а саме місцезнаходження та банківські реквізити;
- відповідно до п. 4 договору б/н від 15.06.2024 рахунки-проформи надсилаються електронною поштою у кінці кожного аукціону та можуть бути змінені, проте до митного оформлення не надано рахунок проформа на оцінюваний товар;
- у графі 44 МД відсутній документ за кодом (0325) - рахунок - проформа;
- продаж товару відповідно до договору б/н від 15.06.2024 здійснюється на умовах аукціону, проте до митного оформлення не наданий витяг з аукціону;
- у рахунку-фактурі (інвойсі) №СІ_14069910 від 14.09.2024 не зазначено реквізити договору, відповідно якого складені дані документи.
II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару 1, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом - МД від 19.08.2024 № 24UА209190020040U6-31932,42 GBP.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) договір який містить реквізити покупця та продавця, а саме місцезнаходження та банківські реквізити; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) відповідно до п.4 договору б/н від 15.06.2024 рахунок проформа на оцінюваний товар; 4) витяг з аукціону;
У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у (декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.
Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 19.08.2024 № 24UА2091900200401U6-31932,42 GBP.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 31932,42 GBP, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації (до митного оформлення у національній валюті України становить 1758272,4898 грн (31932,420ВР * 55,0623грн/1 24UA204020023526U2).
За наслідками прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000694.
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з декларацією від 25.09.2024 №24UA204020023598U2 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України.
Не погодившись із карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів, суд звертає увагу на таке.
У спірному рішенні відповідач зазначає, що у договорі б/н від 15.06.2024 не зазначено відомості щодо реквізитів покупця та продавця, а саме місцезнаходження та банківські реквізити.
Як встановив суд, договірні правовідносини між Компанією Euro Auctions (UK) Ltd та ТОВ “ПАРТНЕРАГРО» врегульовані договором №б/н від 15.06.2024, який власне не є договором купівлі-продажу, адже це Договір про особливі умови продажу - UK, а саме продажу товарів на аукціоні, організованому Компанією Euro Auctions (UK) Ltd.
Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору договірні відносини між Компанією Euro Auctions (UK) Ltd та Покупцем регулюються: цими умовами; інформацією, зазначеною в каталозі аукціону для кожного Аукціону; та будь-якими додатковими повідомленнями та умовами, надрукованими в каталозі аукціону в кожному конкретному випадку зі змінами, внесеними будь-яким повідомленням торгового залу або оголошенням Аукціоніста.
Згідно з цим Договором "Покупець" означає Учасника торгів, який запропонував найвищу ціну за будь-який Лот.
Вищевказаний Договір підписано уповноваженим представником Компанії Euro Auctions (UK) Ltd, представником позивача, скріплено печатками Продавця та Покупця.
Суд встановив, що місцезнаходження Компанії Euro Auctions (UK) Ltd в Договорі зазначене: Roal Lane, Kellington, Nr. Goole DN14 0NY GB335864281.
Місцезнаходження позивача в Договорі дійсно не зазначене.
Суд зауважує, що такий Договір складений компанією нерезидентом, визначає особливі умови продажу товарів через аукціон, які є загальними для всіх учасників торгів. Наявність на Договорі відтиску печатки позивача із зазначенням коду ЄДРПОУ дає можливість ідентифікувати такого учасника торгів.
Суд погоджується з доводами позивача, що зазначення в договорі відомостей щодо банківських реквізитів покупця та продавця є правом сторін, оскільки такі реквізити не є істотними умовами договору.
Крім того, як встановлено судом, відомості щодо реквізитів покупця та продавця, а саме місцезнаходження та банківські реквізити, зазначені у проформі рахунку від 14.09.2024 та комерційному інвойсі.
За таких обставин, суд вважає, що неповне зазначення реквізитів учасників Договору про особливі умови продажу від 15.06.2024 не свідчать про розбіжність в поданих документах та не могли слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Суд критично оцінює та відхиляє доводи митниці про те, що відповідно до п. 4 договору №б/н від 15.06.2024, рахунки-проформи надсилаються електронною поштою у кінці кожного аукціону та можуть бути змінені, проте до митного оформлення не надано рахунок-проформу на оцінюваний товар.
З дослідженого судом Договору від 15.06.2024 встановлено, що пункт 4 містить наступний зміст: “Усі учасники торгів зобов'язані зареєструватися для участі в Аукціоні. Аукціоніст має право на власний розсуд відмовити будь-якій особі в допуску на Аукціонний майданчик або в участі в будь-якому Аукціоні.».
Крім того, як встановлено судом, пунктом 10 договору №б/н від 15.06.2024 передбачено, що попередні рахунки-фактури надсилаються електронною поштою у кінці кожного аукціону і можуть бути змінені.
Отже, наведена відповідачем підстава не узгоджується зі змістом Договору від 15.06.2024.
Позивачем до митного оформлення надано загальний рахунок проформу №б/н від 14.09.2024, в якому визначено вартість кожної одиниці придбаного на аукціоні товару.
Відповідно до змісту рахунку проформи №б/н від 14.09.2024 вартість автонавантажувача телескопічного самохідного підвищеної прохідності JCB 531-70, ідентифікаційний номер JCB5AАMGКК2862096 становить 19043,75 GBP.
Загальна вартість придбаних ТОВ “ПАРТНЕРАГРО» на аукціоні транспортних засобів становить 22343,75 GBP, що підтверджується рахунком проформою №б/н від 14.09.2024.
ТОВ “ПАРТНЕРАГРО» здійснено оплату за всі придбані на аукціоні транспортні засоби, що вбачається з копії банківського платіжного документу від 17.09.2024 на суму 22343,75 GBP (у призначенні платежу наявне посилання на рахунок проформу №б/н від 14.09.2024).
Також, перелік придбаних ТОВ “ПАРТНЕРАГРО» на аукціоні транспортних засобів зазначений в інвойсі №CI_14069910 від 14.10.2024 на суму 22343,75 GBP.
Відтак, наведений аргумент Рівненської митниці не може бути підставою для коригування митної вартості ввезеного позивачем бувшого у використанні автонавантажувача.
Судом досліджено скріншоти (витяги) з аукціону, які містять інформацію про вартість придбаних позивачем бувших у використанні навантажувачів, зокрема щодо лоту 1035 - навантажувача JCB 531-70 Turbo Powershift Telehandler, Reverse Camera, WLI (Non Runner) - SD69 YXB, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096.
Вартість навантажувача JCB 535-95 Turbo Powershift Telehandler, Reverse Camera, WLI (Non Runner) - SD69 YXB, ідентифікаційний номер №JCB5AАMGКК2862096 становить 18250,00 GBP.
Аукціонний збір за купівлю бувшого у використанні навантажувача становить 793,75 GBP.
Крім того, суд зазначає, що витяги з аукціону не є документами в розумінні статті 53 МК України, які підтверджують складові митної вартості товару заявленого до митного оформлення.
Щодо доводів відповідача про те, що у рахунку-фактурі (інвойсі) №СІ_14069910 від 14.09.2024 не зазначено реквізити договору, відповідно до якого складені дані документи, суд зазначає наступне.
Рахунок-фактура (інвойс) у міжнародній комерційній практиці це документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ані міжнародним законодавством, ані законодавством України.
В процесі провадження своєї господарської діяльності, позивач здійснює закупівлю товарів, серед іншого, і на аукціонних майданчиках, одним з яких є аукціон Компанії Euro Auctions (UK) Ltd за інтернет посиланням https://euroauctions.com/en.
Компанією Euro Auctions (UK) Ltd був проведений аукціон, на якому ТОВ “ПАРТНЕРАГРО» придбано навантажувач JCB 531-70 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
За змістом проформи інвойс від 14.09.2024 вартість навантажувача JCB 531-70 ідентифікаційний номер JCB5AАMGКК2862096 становить 19043,75 GBP.
Загальна вартість проформи інвойс від 14.09.2024 становить 22343,75 GBP.
Вартість придбаного товару повністю оплачено позивачем, що підтверджується банківським платіжним документом від 17.09.2024 на суму 22343,75 GBP. Призначення платежу: оплата за автонавантажувачі та генератори на підставі проформи від 14.09.2024.
Продавцем товару складено комерційний інвойс №СІ_14069910 від 14.09.2024, який містить інформацію щодо вартості навантажувача.
Зі змісту поданих до митного оформлення контракту від 15.06.2024, рахунку проформи від 14.09.2024 та комерційного інвойсу №СІ_14069910 від 14.09.2024 встановлено, що ці документи є взаємопов'язаними, підтверджують поставку зазначених в них транспортних засобів та їх вартість.
Суд вказує, що подані до митного оформлення проформа інвойс від 14.09.2024 та комерційний інвойс №СІ_14069910 від 14.09.2024 містять вичерпні відомості про транспортні засоби, а саме інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортних засобів, модель та номер шасі транспортних засобів, за якими їх можна ідентифікувати.
Вказані документи не містять розбіжностей із усіма іншими поданими до митного оформлення документами, а відсутність у них посилання на Контракт від 15.06.2024 не є розбіжністю в розумінні ст.53 Митного кодексу України, яка впливає правильність визначення митної вартості імпортованого товару.
Митним органом не вказано, як обставина унеможливлює ідентифікувати імпортований товар із супровідними документами та визначити його митну вартість за ціною договору, оскільки така обставина сама по собі не є ані розбіжністю у документах, ані недостатністю документів, поданих для розмитнення, як це визначено статтею 53 МК України.
Застосування такої підстави в якості приводу для коригування митної вартості товару є безпідставним та явно необґрунтовано. Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18 (адміністративне провадження №К/9901/13897/19) виснував, що “відсутність у рахунку посилання на контракт не є підставою вважати, що такий рахунок не пов'язаний з контрактом...».
У постанові Верховного Суду від 02.11.2018 у справі №821/3874/15-а, за аналогічних обставин, зроблений наступний висновок: “До того ж наведена обставина (в інвойсі відсутня інформація щодо номера/дати договору та інша інформація щодо умов поставки) не може бути визнана як достатня підстава для висновку про неможливість ідентифікувати інвойс із товаром, оскільки відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного контракту сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару».
Таким чином, суд зазначає, що розбіжностей між Договором від 15.06.2024 та рахунком-фактурою, які б зумовлювали необхідність коригування митної вартості товару, немає.
Щодо твердження відповідача, що у графі 44 МД відсутній документ за кодом (0325) - рахунок - проформа, то суд зазначає, що відповідач не заперечує надання такого документу, а вказує на його не внесення в декларацію.
Разом з тим, суд зазначає, що у графі 44 МД зазначено документ за кодом (0380) - рахунок-фактура (інвойс), який є основним документом при визначені митної вартості товар.
Відтак, наведені твердження відповідача суд відхиляє.
Також суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв'язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
В оскаржуваному рішенні про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).
За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.
Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.
Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.
Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов'язання декларанта надавати додаткові документи.
Щодо коригування митної вартості товару на підставі митної декларації від 19.08.2024 № 24UА209190020040U6-31932,42 GBP, то суд зазначає, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, справа № 2040/6019/18.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За наведеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000694 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що 11.10.2024 ТОВ “ПАРТНЕРАГРО» та Адвокатським об'єднанням “Скорпіон» було укладено договір про надання правової допомоги №301.
За умовами п.1.2 договору про надання правничої допомоги №301 від 11.10.2024 (далі - Договір) адвокат зобов'язується надати клієнту комплекс правничої допомоги по правовому супроводу справи про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UА204020/2024/000059/1 від 29.05.2024.
Пунктами 3.1 та 3.2 Договору визначено, що вартість правничої допомоги складається з гонорару та фактичних (інших) витрат понесених, або які підлягають понесенню Адвокатом на виконання умов цього договору. Гонорар Адвоката за надання правничої допомоги узгоджується в додатку № 2 до цього договору.
У Додатку №2 до Договору сторонами узгоджено фіксовану вартість гонорару у розмірі 10 000,00 грн (комплекс правничої допомоги по правовому супроводу адміністративної справи про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА204020/2024/000059/1 від 29.05.2024).
На підставі рахунку №1 від 11.10.2024 позивачем 15.10.2024 оплачено вартість правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі про надання правової допомоги від 02.05.2025 сторони визнають, що правова допомога в розмірі 10000,00 грн надана належним чином, у повному обсязі та відповідає умовам договору.
Таким чином, додані до матеріалів справи документи підтверджують надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу.
Суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.
В той же час, відповідач подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням обставин справи, а саме: справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; виходячи з характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості сторін та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, суд вважає розмір вартості наданих послуг є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Суд зазначає, що попри волю сторін договору визначити розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги та встановлювати її фактичність (постанова Верховного Суду від 31.08.2023 справа №824/20/23).
З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, обсяг адвокатських послуг, беручи до уваги категорію та складність справи, суд дійшов висновку, про наявність підстав для зменшення суми витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу до 5000,00 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості. Решту витрат на правову допомогу має понести позивач.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕРАГРО» до Рівненської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.09.2024 №UА204020/2024/000059/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204020/2024/000694.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРТНЕРАГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6056,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 26 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕРАГРО" (вул. Київська, буд. 57 Б,с. Антопіль,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35371, ЄДРПОУ/РНОКПП 38892443)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Н.О. Дорошенко