26 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/3284/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ НП в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №129 о/с від 07 березня 2025 року щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу організаційного забезпечення управління «Корпус оперативно-раптової дії» з 07 березня 2025 року за пунктом 10 частини першої статті 77 (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення);
- зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області поновити майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу організаційного забезпечення управління «Корпус оперативно-раптової дії» на раніше займаній посаді з 08 березня 2025 року;
- стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 березня 2025 року по день видання наказу про поновлення на роботі з розрахунку : 1 календарний день вимушеного прогулу дорівнює 1291,02 грн /а.с. 1-10/.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до наказу відповідача №129 о/с від 07 березня 2025 року позивач з 07 березня 2025 року був звільнений зі служби з поліції згідно з пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Вказаний наказ позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року по справі №539/5123/24, якою закрито кримінальне провадження по обвинуваченню позивача за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України у зв'язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності, не встановлено вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення або визнано вину позивачем у вчиненні такого кримінального правопорушення, а також не притягнуто позивача до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 35-37/ зазначив, що з 07 листопада 2015 року по 07 березня 2025 року позивач проходив службу в органах Національної поліції України. 04 березня 2025 року до Управління головної інспекції ГУНП в Полтавській області листом від 27 лютого 2025 року № 539/5123/24/952/2025 надійшла ухвала Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року у справі № 538/5123/24 (провадження № 1-кп/543/24/25) щодо звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеної ухвали ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що вчинив умисне кримінальне правопорушення у 2018 році, його дії кваліфіковано за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України. Судом встановлено, що правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , вірна - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб. Оржицьким районним судом Полтавської області ухвалою від 27 січня 2025 року у справі № 539/5123/24 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв'язку з закінченням строків давності. Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Зазначена ухвала набрала законної сили 04 лютого 2025 року. В подальшому наказом ГУНП в Полтавській області від 07 березня 2025 року № 129 о/с «По особовому складу» звільнено зі служби за пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення) майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу організаційного забезпечення управління «Корпус оперативно-раптової дії» 07 березня 2025 року. Аналізуючи обставини у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, положення пункту 10 частини першої статті 77 та пункту 4 частини другої статті 61 Закону України «По Національну поліцію» не суперечать одне одному, оскільки пункт 10 частини першої статті 77 цього Закону передбачає звільнення поліцейського у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення, зокрема, кримінального правопорушення, а положення пункту 4 частини другої статті 61 цього ж Закону передбачає, що не може бути поліцейським особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав.
У додаткових поясненнях /а.с. 54-56/ представник позивача зазначив, що 26 жовтня 2023 року було складено висновок щодо ОСОБА_1 за результатами проведеного службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України. Відповідно до висновку в діях капітана поліції ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а відтак підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності немає. Таким чином, відповідач, достовірно знаючи ще з 26 жовтня 2023 року, що в діях позивача відсутні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, в оскаржуваному наказі про звільнення позивача вказав, що звільнення відбувається за пунктом 10 частини першої статті 77 ( у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення). Відповідачем проігнорований той факт, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини. Ухвала Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року по справі №539/5123/24 не встановлювала вини ОСОБА_1 , а закриття справи відбулося на стадії підготовчого судового засідання по справі і жодні обставини по справі не встановлювались судом. Приймаючи оспорюваний наказ, відповідач не врахував, що Законом України «Про Національну поліцію», іншими нормативними актами не передбачено переліку «реабілітуючих» чи «нереабілітуючих» підстав та не надано законодавче визначення таких підстав. Жодних підстав для звільнення позивача ОСОБА_1 за пунктом 10 частини першої статті 77 ( у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення) у відповідача не було.
У додаткових поясненнях /а.с. 66-67/ відповідач зазначив, що наказом ГУНП в Полтавській області від 12 жовтня 2023 року № 993 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування у зв'язку з тим, що до ГУНП в Полтавській області надійшов лист із Полтавської обласної прокуратури, у якому вказано про те, що 02 лютого 2023 року Полтавською обласною прокуратурою розпочато кримінальне провадження № 42023172040000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, до якого можливо причетний старший інспектор організаційно-аналітичного відділу УОАЗОР ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 . Відповідно до висновку службового розслідування встановлено, що підозру капітану поліції ОСОБА_1 не оголошено, досудове розслідування триває. Таким чином, аналізуючи зібрані в ході службового розслідування матеріали в їх сукупності дисциплінарною комісією встановлено, що в діях капітана поліції ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, як наслідок підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності немає. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у 2023 році за відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку. 04 березня 2025 року до Управління головної інспекції ГУНП в Полтавській області листом від 27 лютого 2025 року №539/5123/24/952/2025 надійшла ухвала Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року у справі № 538/5123/24 (провадження № 1-кп/543/24/25) щодо звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 . Підстава, відповідно до якої ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, є нереабілітуючою, а тому позивача законно звільнено зі служби в поліції за пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення).
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 12 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Згідно з Витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 07 листопада 2015 року №7о/с «По особовому складу» /а.с. 50/ відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно зі штатним розписом, з 07 листопада 2015 року: по Полтавському відділу поліції: ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання «лейтенант міліції», інспектором Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, присвоївши йому спеціальне звання «лейтенант поліції».
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року у справі №539/5123/24, яка набрала законної сили 04 лютого 2025 року /а.с. 42-зворот - 43/, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 539/5123/24 по обвинуваченню ОСОБА_1 за статтею 190 частини другої Кримінального кодексу України, постановлено: звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності; кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України закрити на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.
При цьому ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року у справі №539/5123/24 встановлено, що:
«Згідно обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та реалізувавши 20.06.2018 року своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної власності площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з цим згідно ч.4 ст. 116 Земельного кодексу України права на повторне отримання земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в подальшому не мав.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що згідно вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм визначених цим кодексом провадиться один раз по кожному виду використання, а також те, що він раніше подав заяву з метою використання свого права на отримання земельної ділянки із земель державної власності площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, маючи умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою державної форми власності, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, подав до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Уютна, 23; заяву про надання йому дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області.
На підставі поданих ОСОБА_1 документів начальником Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ від 05.06.2019 року № 3911-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність «, яким затверджено раніше розроблену документацію щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 5322887000:07:002:0104 для ведення особистого селянського господарства право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.06.2019 року о 13:44:51.
Внаслідок вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_1 довів правопорушення до кінця, оскільки отримав можливість володіти та розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою вартість якої згідно нормативно-грошової оцінки складає 55 412 грн 30 коп.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 вірна - заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні адвокат обвинуваченого заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України. Обвинувачений клопотання підтримав.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання адвоката обвинуваченого.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що клопотання адвоката обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв'язку з закінченням строків давності підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст.286 КПК України: якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
ОСОБА_1 вперше вчинив нетяжкий злочин.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України: кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За таких обставин кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України підлягає закриттю, а обвинувачений звільненню від кримінальної відповідальності».
Супровідним листом Оржицького районного суду Полтавської області №539/5123/24/952/2025 від 27 лютого 2025 року /а.с. 42/ копію вказаної ухвали направлено до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вх. №20714-2025 від 04 березня 2025 року) /а.с. 42/.
Згідно із Витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 07 березня 2025 року №129о/с «По особовому складу» /а.с. 50-зворот/ звільнено за пунктом 10 частини першої статті 77 (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення) Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу організаційного забезпечення управління "Корпус оперативно-раптової дії", 07 березня 2025 року; встановлено премію за березень 2025 року в розмірі 180,850%; станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби в поліції - 12 років 07 місяців 14 днів; вислуга років на пільгових умовах - 00 років 02 місяці 08 днів; при звільненні має право на отримання грошової компенсації: за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2019 рік у кількості 10 календарних днів; за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2021 рік у кількості 10 календарних днів; за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2022 рік у кількості 25 календарних днів; за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2023 рік у кількості 30 календарних днів; за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2024 рік у кількості 30 календарних днів; за невикористану додаткову оплачувану відпустку за стаж служби 12 років за 2024 рік у кількості 07 календарних днів; за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за фактично відпрацьований час у 2025 році в кількості 05 календарних днів. Підстава: ухвала Оржицького районного суду від 27 січня 2025 року № 539/5123/24, пункт 4 частини другої статті 61 ЗУ «Про Національну поліцію».
Не погодившись із наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 07 березня 2025 року №129о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для вирішення спору, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" /надалі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.
Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 61 Закону №580-VIII не може бути поліцейським особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав.
Пунктом 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновків, що поліцейські зобов'язані знати та неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також запобігати вчиненню правопорушень, в тому числі ними самими. Не може бути поліцейським особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав. При цьому правовою підставою для звільнення такої особи зі служби в поліції є пункт 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року у справі №539/5123/24, яка набрала законної сили 04 лютого 2025 року, постановлено: звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності; кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, закрити на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України.
Згідно з частинами першою та другою статті 190 Кримінального кодексу України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності визначені частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, а підстави для закриття провадження у справі - частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частини першої статті 49 Кримінального кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно з частиною другою статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом:
1) у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;
1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;
1-2) з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою;
2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;
3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Суд враховує, що ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року у справі № 539/5123/24 встановлено, що ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин, а від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину ОСОБА_1 звільнено у зв'язку із закінченням п'яти років з дня вчинення ним кримінального правопорушення.
Тобто ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 27 січня 2025 року у справі № 539/5123/24 не встановлено обставин, які реабілітують ОСОБА_1 , а навпаки, констатований факт, що ОСОБА_1 вчинив злочин.
Таким чином, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 припинено (закрито) з нереабілітуючих підстав.
Оскільки звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою для закриття кримінального провадження, а відповідно до пункту 4 частини другої статті 61 Закону №580-VIII не може бути поліцейським особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав, суд доходить висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного наказу щодо звільнення позивача зі служби в поліції.
Доводи позивача не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
За відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги відсутні й підстави для задоволення всіх похідних від неї позовних вимог.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк