Рішення від 26.05.2025 по справі 640/33765/21

Справа № 640/33765/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 19.11.2021 звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просить суд - визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0453100707 від 09.06.2021 та № 0453110707 від 09.06.2021, прийняті Головним управлінням ДПС у місті Києві - повністю.

Позовні вимоги позивач, з покликанням на фактичні обставини справи щодо проведення перевірки за висновками якої складено оскаржувані рішення, обґрунтовує тим, що представниками податкового органу, як до початку проведення фактичної перевірки, так і під час проведення перевірки не надано жодного документу або будь-якого доказу, який би підтверджував, що вказана перевірка проводиться у зв'язку з порушенням ТОВ «АРІТЕЙЛ» вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Тобто, на думку позивача, податковий орган жодним чином не підтвердив наявність обставин, що вказували б на належні та законні підстави для проведення фактичної перевірки

Щодо порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у позові вказано, що в акті перевірки посадовими особами контролюючого органу зазначено, що ТОВ «АРІТЕЙЛ» у фіскальному чеку 568633 від 07.05.2021 не зазначено найменування підакцизного товару "Тютюновий виріб для електричного нагрівання", у фіскальному чеку № 584713 від 20.04.2021 не вірно зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД. ТОВ «АРІТЕЙЛ» звертає увагу, що у системі РРО під № 3000338733 на який посилається сам контролюючий орган, взагалі відсутній фіскальний чек № 568633 від 07.05.2021. Крім того щодо фіскального чеку № 584713 від 20.04.2021 та висновків представників контролюючого органу, ТОВ «АРІТЕЙЛ» наголошує на тому, що відповідно до пам'яті РРО № 3000338733 за місцем об'єкта господарювання, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Василкіська, 30 фіскальний чек 568633 від 07.05.2021 в пам'яті системи РРО відсутній, а фіскальний чек № 584713 від 20.04.2021 є у наявності та має всі обов'язкові та необхідні реквізити, у тому числі назву підакцизного товару та відповідний код УКТ ЗЕД. Позивач вважає, що до платника податків можуть бути застосовані штрафні санкції у разі відсутності хоча б одного із елементів із переліку, передбаченого п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995. В даному випадку такі підстави відсутні.

Щодо порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у позові зазначено, що ТОВ «АРІТЕЙЛ» здійснює торгівлю товарами широкого асортименту через власну мережу продовольчих магазинів по місту Києву, місту Одеса, Київській та Одеській областях. З урахуванням особливостей своєї господарської діяльності та обрання облікової політики, відповідно до якої на ТОВ «АРІТЕЙЛ» ведеться централізований бухгалтерський облік та зберігання первинних бухгалтерських документів за юридичною адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 313, що підтверджується наказом генерального директора ТОВ «АРІТЕЙЛ» № 2602-Д від 26 лютого 2019 р., а також ведеться облік товарних запасів на складі Товариства (РЦ) і в магазинах, що підтверджується наявними видатковими накладними та накладними на переміщення товару, слідує висновок про повну відповідність господарської діяльності Товариства вимогам діючого законодавства. ТОВ «АРІТЕЙЛ» наголошує, що організація бухгалтерського обліку у Товаристві відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У позові зазначено, що фактична перевірка здійснювалася в магазині-кафетерій «КОЛО» ТОВ «АРІТЕЙЛ», що розташований у м. Києві, по вул. Васильківська 30. Дана адреса є адресою місця реалізації товару. Однак закупівлю товарів проводить саме ТОВ «АРІТЕЙЛ», з подальшим переданням товару до магазинів на підставі накладних на внутрішнє переміщення товару від розподільчого центру (РЦ) ТОВ «АРІТЕЙЛ». Під час проведення перевірки 07.05.2021 р., посадовими особами контролюючого органу, працівнику товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» було надано запит «Про надання документів» № 1 від 07.05.2021 (додається). У даному запиті посадові особи Головного управляння ДПС у місті Києві, жодним чином не зазначили, яке саме порушення можуть підтвердити запитуванні у запиті документи, що цим самим порушує вимоги п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України та не зазначили, який саме перелік первинних документів взагалі необхідно надати. ТОВ «АРІТЕЙЛ» звертає увагу, що за належно оформленим письмовим запитом контролюючі органи можуть отримати документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст.16 ПКУ). Вимагаючи надання документів під час перевірки, контролюючий орган, в силу п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України зобов'язаний аргументувати у зв'язку із якими порушеннями вимагаються документи, оскільки відповідне право контролюючим органом може бути реалізовано виключно щодо документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У запиті, жодним чином не зазначено, яке саме порушення можуть підтвердити запитуванні документи.

Позивач стверджує, що як на момент здійснення перевірки, так і на даний час ТОВ «АРІТЕЙЛ» мало та має належні та допустимі документи, що підтверджують законне ведення господарської діяльності та докази ведення бухгалтерського обліку товарів, їх переміщення та зберігання, про що і було повідомлено представникам податкового органу під час здійснення перевірки і про можливість товариства надати запитувані документи в повному обсязі у будь-який час у разі надання запиту, що не суперечить вимогам п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України

Як зазначено у позові, відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення рішення № 0453110707 від 09.06.2021, не мав права застосовувати санкції, оскільки під час проведення перевірки не тільки не було доказів порушення Позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а й взагалі матеріально правової підстави для застосування санкцій викладених у рішенні. спірному податковому повідомленні.

Щодо порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», то у позові вказано, що господарська одиниця ТОВ «АРІТЕЙЛ» магазин-кафетерій «КОЛО», що розташований у м. Київ, вул. Василкіська, 30, є об'єктом оподаткування саме, як магазин-кафетерій та підпадає під ознаки закладів ресторанного господарства відповідно до Наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства» та Національного стандарту України «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», ДСТУ 4281:2004, а саме: магазин-кафетерій доготовляє, продає і організовує споживання закупних товарів, має в наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, у магазині-кафетерії організоване окреме місце для вживання їжі та напоїв споживачами. За таких підстав, як стверджує позивач, діяльність ТОВ «АРІТЕЙЛ» не містить будь-яких порушень норм ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та п.1 рішення Київської міської ради №1529/5593 від 27.09.2018 р. «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», та повністю відповідає вимогам діючого законодавства. Таким чином, Відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення рішення № 0453100707 від 09.06.2021, не мав права застосовувати санкції, оскільки під час проведення перевірки не тільки не було доказів порушення Позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а й взагалі матеріально правової підстави для застосування санкцій викладених у спірному податковому повідомленні - рішенні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; зобов'язано відповідача у 15-денний строк надати до суду всі матеріали щодо призначення та проведення перевірки, за результатами якої винесено оскаржувані ППР в хронологічній послідовності, у тому числі відомість до Акту перевірки №000784 від 07.05.2021.

12.11.2022 від представника відповідача до Окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДПС у м.Києві не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві вказано, що ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину-кафетерію ТОВ «АРІТЕЙЛ», за результатами якої, складено акт фактичної перевірки від 07.05.2021 (бланк №000784), який зареєстрований 11.05.2021 за № 0957/26/15/07/41135005. Актом перевірки встановлено порушення вимог, зокрема, ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі -Закон № 481), а саме: реалізація алкогольних напоїв в час доби, реалізація яких обмежена шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години відповідно до вимог п. 1 рішення Київської міської ради від 27.09.2018 року № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві». Як свідчать матеріали справи, в магазині-кафетерії ТОВ «АРІТЕЙЛ» відбулась реалізація пива міцного «Чернігівське» ємкістю 1,0 л, вартістю 32,00 грн. (фіскальний чек від 20.04.2021 №584624 о 08:20); коньяку «Шабо VS 3 зірочки» ємкістю 0,25 л., вартістю 76,50 грн., (фіскальний чек від 20.04.2021 № 584613 0 07:57). Згідно Державного реєстру потужностей операторів ринку м. Києва ТОВ «АРІТЕЙЛ» не реєструвало вид діяльності, що планується здійснювати з використанням потужності, а саме: «Діяльність закладів громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія тощо)», зареєструвавши лише вид діяльності «Роздрібн торгівля харчовими продуктами» за адресою: м. Київ, вул. Васильківска, буд. 30. За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 09.06.2021 № 0453100707, згідно з яким застосовані фінансові санкції у сумі 6 800,00 грн.

Відповідач також зазначає, що магазином-кафетерієм ТОВ «АРІТЕЙЛ» при реалізації пива міцного «Чернігівське» ємкістю 1,0 л, о 08:20 та коньяку «Шабо VS 3 зірочки» ємкістю 0,25 л., о 07:57 порушено ст. 15 Закону № 481.

У відзиві відповідач стверджує, що як свідчать матеріали справи, в магазином-кафетерієм ТОВ «АРІТЕЙЛ» проведено розрахунки через РРО з порушенням використання режиму програмування підакцизних товарів. Згідно даних баз інформаційних ресурсів ДПС, підприємство 20.04.2021 при продажу коньяку три зірочки «Болград» вартістю 217,00 грн. (РРО фіскальний номер 3000338731, фіскальний чек від 21.04.2021 № 412437) не використовувало режим програмування із зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та найменуванню товару. Фіскальний чек не містить вірного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (в фіскальному чеку зазначено не вірний код 2204219700). При проведенні контрольно-розрахункової операції на суму 60,00 грн. при продажу ТВЕНів «NEO sticks boost scarlet» вартістю 60,00 грн. (РРО фіскальний номер 3000338733, фіскальний чек від 07.05.2021 №568633) не використовувало режим програмування, а саме не зазначено найменування товару. Фіскальний чек не містить найменування товару (не зазначено найменування товару «ТВЕН»). Також, актом перевірки встановлено факт порушення порядку ведення обліку товарних запасів, а саме: не забезпечення наявності первинних документів на місці реалізації товарів підакцизної групи, що підтверджують облік та походження таких товарів. Платнику податків було вручено запит «Про надання документів», щодо надання до перевірки накладних на товари. При проведенні перевірки посадовим особам контролюючого органу не було надано (у паперовій або електронній формі) документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення товарів, тощо), які підтверджують облік та походження товарів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Під час перевірки було складено опис фактичних залишків товарів підакцизної групи на загальну суму 58 152 грн. 50 коп., з яким керуюча магазином ОСОБА_1 особисто ознайомилась.

Як стверджує відповідач, підприємством не надано копій документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення товарів, тощо), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (магазин-кафетерій «Коло» за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30). За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 09.06.2021 № 0453110707, згідно з яким застосовані фінансові санкції у сумі 121 405,00 грн.: - 5 100,00 грн. за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування для підакцизних товарів найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; - 166 305,00 грн. за реалізацію необлікованого товару.

24.01.2022 року від представника позивача до Окружного адміністративного суду надійшла відповідь відзив.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Згідно із п. 1 «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16 вересня 2024 року №399 цей Порядок розроблено на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України.

У відповідності до п. 4 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Порядку №399 скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 року справу №640/33765/21 передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу): Скупінській О.В.

04.04.2025 ухвалою судді прийняти до провадження адміністративну справу № 640/33765/21 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень, розгляд справи розпочато спочатку, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Даною ухвалою також витребувано у Головного управління ДПС у місті Києві матеріали щодо призначення та проведення перевірки, за результатами якої винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення в хронологічній послідовності, у тому числі відомість до Акту перевірки №000784 від 07.05.2021 та вказано, що зазначені докази необхідно надати до суду протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали суду від 04.04.2025 отримано відповідачем 04.04.2025.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» зареєстровано як юридична особа 07.02.2017 року (Номер запису: 10711020000037449) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 53.20 Інша поштова та кур'єрська діяльність; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.77 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 82.92 Пакування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

29.04.2021 Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято наказ №3598-п яким, на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 ст. 80 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС наказано провести протягом травня 2021 року фактичні перевірки суб'єктів господарювання (згідно з додатками 1-30) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами). Підстава: доповідна записка управління контролю за розрахунковими операціями від 28.04.2021 №550/26-15-07-07.

Додатком 15 до даного наказу в перелік суб'єктів господарювання для проведення фактичних перевірок включено позивача.

07.05.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у м.Києві проведено фактичну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки, який зареєстровано 11.05.2021 за № 0957/26/15/07/41135005.

До вказаного акту відповідачем складено розрахунок фінансових санкцій.

В ході проведення даної перевірки контролюючим органом було складено запит щодо необхідності позивачу надати до перевірки документи.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.11, п.12 ст.3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Як зазначено в акті, в ході перевірки встановлено, що суб'єктом господарювання порушено порядок використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме:

- при проведенні контрольно-розрахункової операції на суму 60,00 грн в товарному чекові №1568633 від 07.05.2021 не зазначено найменування підакцизного товару «Тютюновий виріб для електричного нагрівання» «(ТВЕН). Фіскальний номер РРО 3000338733.

- у фіскальному чеку № 584713 від 20.04.2021 на загальну суму 217,00 грн при продажу коньяку 3 (три)*(зірочки) Bolgrad, 40%, 0,5 л. (об'єм) не вірно зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД 2204219700.

Перевіркою також встановлено факт реалізація алкогольних напоїв в час доби, реалізація яких обмежена шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години відповідно до вимог п. 1 рішення Київської міської ради від 27.09.2018 № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», а саме через РРО фіскальний номер 300338731, заводський номер АТ 402014102 проведено розрахункові операції

- 20.04.2021 о 07:57 год. здійснено реалізацію коньяку «Шабо VS 3 зірочки» ємкістю 0,25 л., вартістю 76,50 грн., згідно чеку № 584613;

- 20.04.2021 о 08:20 год здійснено продаж пива «Чернігівське» ємкістю 1,0 л, вартістю 32,00 грн згідно чеку №584624.

Як вказано в акті згідно Державного реєстру потужностей операторів ринку м. Києва ТОВ «АРІТЕЙЛ» не реєструвало вид діяльності, що планується здійснювати з використанням потужності, а саме: «Діяльність закладів громадського харчування за категоріями: стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія тощо)», зареєструвавши лише вид діяльності «Роздрібна торгівля харчовими продуктами» за адресою: м. Київ, вул. Васильківска, буд. 30.

Також, актом перевірки встановлено факт порушення порядку ведення обліку товарних запасів, а саме: не забезпечення наявності первинних документів на місці реалізації товарів підакцизної групи, що підтверджують облік та походження таких товарів. Платнику податків було вручено запит «Про надання документів», щодо надання до перевірки накладних на товари. При проведенні перевірки посадовим особам контролюючого органу не було надано (у паперовій або електронній формі) документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення товарів, тощо), які підтверджують облік та походження товарів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Як стверджує відповідач, під час перевірки було складено опис фактичних залишків товарів підакцизної групи на загальну суму 58 152 грн 50 коп., з яким керуюча магазином ОСОБА_1 особисто ознайомилась

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем було подано заперечення.

Відповіді на дане заперечення матеріали справи не містять.

На підставі акту перевірки від 11.05.2021 за № 0957/26/15/07/41135005 Головним управлінням ДПС у м.Києві прийнято 09.06.2021:

- податкове повідомлення-рішення №0453100707, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно пункту 7 статті 17, статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 121405 грн.

- податкове повідомлення-рішення №0453110707, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно частини 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 6800 грн.

Не погодившись із даними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано скарги до Державної податкової служби України за результатами розгляду яких Державною податковою службою України прийнято рішення №23871/6/99-00-06-03-01-06, №23778/6/99-00-06-03-01-06, якими скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0453100707 від 09.06.2021 та № 0453110707 від 09.06.2021 - без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення №0453100707 від 09.06.2021 та № 0453110707 від 09.06.2021 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Згідно із підпунктом20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Положеннями п.п. 80.1, 80.10 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За правилами пункту80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу(пункт80.5 статті 80 ПК України).

У відповідності до пунктів 80.7-80.10 статті80 ПК Українифактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановленіт статтею 82 цього Кодексу.

За правилами п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

Згідно з п.86.5 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Пунктом 52-2 розділу підрозділу 10розділу XX ПК Україниустановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами78.1.7та 78.1.8 пункту78.1 статті 78цьогоКодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що мораторій не розповсюджує свою дію на фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80 ПК України.

Судом встановлено, що фактична перевірка призначена відповідачем на підставі підпункту80.2.2,пункту 80.2.5 статті80 ПК України відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 29 квітня 2021 року №3598-п про призначення фактичних перевірок, з урахуванням чого положення пункту 52-2 розділу підрозділу 10розділу XX ПК Українидо спірних правовідносин не підлягають до застосування.

Разом з цим, суд наголошує про безпідставність тверджень позивача, як підстави для задоволення позовних вимог посилання на те, що як до початку проведення фактичної перевірки, так і під час її проведення не було надано жодного документа або будь-якого доказу, який би підтверджував, що відповідна перевірка проводиться у зв'язку із порушенням ТОВ «Арітейл» вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів мотивуючи це наступним.

Положеннями пункту 52-2 розділу підрозділу 10розділу XX ПК Українине передбачено надання будь-яких документів у підтвердження порушення платником податків вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У той же час, згідно із пунктом81.1 статті 81 ПК Українипосадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Проте, позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтування в частині порушення контролюючим органом положень пункту81.1статті 814 ПК України, із дотриманням якого, у свою чергу ПК України пов'язує право останнього на проведення відповідної перевірки.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в межах спірних правовідносин відсутні підстави для висновку щодо порушення порядку призначення та проведення фактичної перевірки позивача.

Щодо доводів порушення позивачем ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР(далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно із статтею 1 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва); роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьомуЗаконівидів діяльності протягом визначеного строку.

У відповідності до частини першої статті 16 Закону № 481/95-ВРконтроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Положеннями частини першої статті 15-3 Закону № 481/95-ВРрегламентовано, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:

1) особами, які не досягли 18 років;

2) особам, які не досягли 18 років;

3) у приміщеннях та на території закладів освіти, закладів охорони здоров'я (крім ресторанів, розташованих на території санаторіїв);

4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

6) у місцях проведення спортивних змагань за участю дітей;

7) з торгових автоматів;

8) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

9) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

10) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

11) з рук;

12) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до ч.6 ст.15-3 Закону № 481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Частиною 9 ст.15-3 Закону № 481/95-ВР визначено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Згідно із частиною 1 ст.і 17 Закону № 481/95-ВРза порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями ч. 2 ст.17 Закону № 481/95-ВР, серед іншого, регламентовано, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВРу розмірі - 6800 гривень.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

У свою чергу, не дотримання вказаних вимог суб'єктом господарювання має своїм наслідком притягнення останнього до відповідності у відповідності до вимог Закону №481/95-ВР.

Судом встановлено, що відповідно до Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про благоустрій населених пунктів», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «;Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року « 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», з метою забезпечення прав та законних інтересів громадян, а також реалізації у м. Києві державної політики щодо попередження вживання серед населення алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв та пива, визнання здоров'я людини найвищою соціальною цінністю та врегулювання правових відносин суб'єктів господарювання Київською міською радою прийнято рішення від 27 вересня 2018 року №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», пунктом 1 яким регламентовано, що суб'єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об'єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години (далі по тексту - Рішення).

Тобто, Київською міською радою реалізовано право, передбачене положенням частини дев'ятої статті 15-3 Закону № 481/95-ВРта встановлено забору реалізації (торгівлі) алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об'єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Києва у період з 23:00 до 10:00 години.

Тобто, у разі реалізації суб'єктом господарювання алкогольних напоїв, які вказані вище, у період з 23:00 до 10:00 години на території міста Києва останній підлягає до притягнення відповідності у розрізі положень частини другоїстатті 17 Закону № 481/95-ВР.

Суд наголошує, що виключенням із вказаного правила є заклади ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо).

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23 грудня 1997 року №771/97-ВР(далі по тексту -Закон № 771/97-ВР) заклад громадського харчування - ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.

Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року №219, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за №680/6968 затверджено Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (далі по тексту - Правила №219), які регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства.

Згідно із пунктом 1.3 розділу I Правил №219:

ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього;

заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів;

тип закладу ресторанного господарства - сукупність загальних характерних ознак виробничо-торговельної діяльності закладу ресторанного господарства;

клас закладу ресторанного господарства - сукупність відмінних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, яка характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 розділу I Правил №219 суб'єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб'єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс).

Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб'єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Суб'єкти підприємницької діяльності у сфері ресторанного господарства для заняття торговельною діяльністю можуть мати також дрібно-роздрібну торговельну мережу.

Згідно із пунктами 1.6-1.7 розділу I Правил №219 суб'єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції.

Вимоги, що пред'являються до виробничих, торговельних та побутових приміщень закладів (підприємств) ресторанного господарства, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України.

На фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу /класу/, назви, найменування суб'єкта господарської діяльності та режиму роботи.

Режим роботи закладу ресторанного господарства встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, крім закладів ресторанного господарства, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, режим роботи яких установлюється виконавчими органами сільських, селищних та міських рад. Для закладу ресторанного господарства, який обслуговує споживачів на підприємствах, в установах та організаціях, режим роботи встановлюється суб'єктом господарювання за домовленістю з їх адміністрацією.

Режим роботи повинен додержуватися закладами (підприємствами) ресторанного господарства всіх форм власності.

Суб'єктами господарської діяльності повинен забезпечуватися належний санітарний стан виробничих, торговельних і складських приміщень, а також прилеглої до підприємства території, упорядкування та озеленіння

У закладах (підприємствах) ресторанного господарства повинні використовуватися мийні і дезінфікувальні засоби, що дозволені Міністерством охорони здоров'я України, згідно з інструкцією, затвердженою в установленому порядку.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що кафетерій є типом ресторанного господарства, яким, у свою чергу є вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Згідно із пунктом 4 Національного стандарту України «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» ДСТУ 4281:2004 (далі - Стандарт) класифікація закладів РГ (ресторанного господарства) базується на комплексі вимог до: асортименту продукції; рівня обслуговування і надаваних послуг.

Заклади ресторанного господарства поділяють на такі групи, зокрема: продаж їжі і напоїв, як правило, призначених для споживання на місці з показуванням розважальних вистав або без них.

Ця група охоплює: ресторан, ресторан-бар, кафе, кав'ярню, кафе-бар, кафе-пекарню, чайний салон, кафетерій, закусочну, шинок.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що кафетерій відноситься до групи ресторанного господарства у відповідності до Стандарту.

Як зазначено позивачем господарська одиниця ТОВ «АРІТЕЙЛ» магазин-кафетерій «КОЛО», що розташований у м. Київ, вул. Василкіська, 30, є об'єктом оподаткування саме, як магазин-кафетерій та підпадає під ознаки закладів ресторанного господарства відповідно до Наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) рестораниего господарства» та Національного стандарту України «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» ДСТУ 4281:2004.

Перевірка проводилась саме магазину-кафетерію, про що зазначено в акті.

Тобто, на переконання суду, за наявних матеріалів справи у відповідача були відсутні підстави для висновку про порушення ТОВ «Арітейл'вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень не доведено наявність складу порушення позивачем статті 15-3 Закону № 481/95-ВР, у той час коли, матеріали справи вказують на його відсутність як такого, що, у свою чергу зумовлює висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0453100707 від 09.06.2021.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає таке.

Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Згідно із пунктом 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку про наявність обов'язку у суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350 затверджено, зокрема Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке розроблено відповідно доЗакону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно із пунктом 1 розділу I Положення розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу II Положення регламентовано, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Абзацами 4, 5, 6 пункту 7 статті 3 Закону №265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Програмні реєстратори розрахункових операцій та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами програмного реєстратора розрахункових операцій та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимогЗакону України «Про електронні довірчі послуги'та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій.

Згідно із частинами 4, 5 статті 13 Закону №265/95-ВР вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, а також у програмних реєстраторах розрахункових операцій встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

Для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізичної особи - підприємця, створювачем якої є така особа.

У той же час наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17 жовтня 2012 року за №1743/22055 затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, які встановлюються критерії щодо створення контрольної стрічки в електронній формі: у реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО) для різних сфер застосування; у програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі - ПРРО); вимоги до модемів, за допомогою яких РРО передаватимуть дані в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв'язку згідно з технологією, розробленою Національним банком України (далі - Національний банк) (далі по тексту - Наказ №1057).

Відповідно до пункту 1.2 розділу I Наказу №1057 дані - інформація, яка створюється РРО/ПРРО та подана у формі, придатній для оброблення електронними засобами; канали передачі інформації - GSM/GPRS та/або інші дротові чи бездротові канали, що використовуються модемом для передачі інформації до сервера обробки інформації; контрольна стрічка в електронній формі (далі - КСЕФ) - копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРО, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних; протокол передачі інформації - документ, в якому наведено структуру пакетів даних РРО для обміну із сервером обробки інформації, інтерфейси взаємодії компонентів, процес персоналізації РРО тощо; пакет даних РРО (далі - ПД РРО) - набір даних, що генеруються РРО в електронному вигляді. ПД РРО містить інформацію про подію або стан РРО, код автентифікації повідомлення, має визначений формат, захищений від зміни та модифікації.

Як свідчить акт перевірки, суть порушення полягає у тому, що під час перевірки встановлено, що режим програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідноУКТ ЗЕДдля підакцизних товарів, найменування товару, цін товарів та їх кількості використовується з порушенням.

За твердженням контролюючого органу, при проведенні контрольно-розрахункової операції на суму 60,00 грн в товарному чекові №1568633 від 07.05.2021 не зазначено найменування підакцизного товару «Тютюновий виріб для електричного нагрівання» «(ТВЕН). Фіскальний номер РРО 3000338733.

Також, за твердженнями відповідача фіскальному чеку № 584713 від 20.04.2021 на загальну суму 217,00 грн при продажу коньяку 3 (три)*(зірочки) Bolgrad, 40%, 0,5 л. (об'єм) не вірно зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД 2204219700.

У позові вказано, що у системі РРО під № 3000338733 на який посилається сам контролюючий орган, взагалі відсутній фіскальний чек № 568633 від 07.05.2021.

Доказів на спростування даних тверджень відповідачем до суду не надано.

Суд зазначає, що згідно УКТ ЗЕД код з 16 по 24 відноситься до: Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники.

Група 22 - Алкогольні та безалкогольні напої і оцет.

Підгрупа 2204 Вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне, крім того, що включено до товарної позиції 2009.

Відповідач жодним чином не обґрунтував в чому полягає порушення при зазначенні відповідного коду УКТЗЕД 2204219700.

Позаяк, відповідальність за порушення Закону № 265/95-ВР застосовується до суб'єктів господарювання саме у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Щодо доводів контролюючого органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суд зазначає таке.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції, що була чинною на час проведення фактичної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

Згідно зі ст. 20 зазначеного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорого цінного каміння).

Актом перевірки встановлено факт порушення порядку ведення обліку товарних запасів, а саме: не забезпечення наявності первинних документів на місці реалізації товарів підакцизної групи, що підтверджують облік та походження таких товарів. Платнику податків було вручено запит «Про надання документів», щодо надання до перевірки накладних на товари. При проведенні перевірки посадовим особам контролюючого органу не було надано (у паперовій або електронній формі) документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення товарів, тощо), які підтверджують облік та походження товарів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Під час перевірки було складено опис фактичних залишків товарів підакцизної групи на загальну суму 58 152 грн 50 коп., з яким керуюча магазином ОСОБА_1 особисто ознайомилась.

За твердженням контролюючого органу, підприємством не надано копій документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення товарів, тощо), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (магазин-кафетерій «Коло» за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30).

У свою чергу ТОВ «АРІТЕЙЛ», звертаючись до суду із позовом, вказує на те, що товарно-матеріальні цінності обліковані у встановленому законом порядку, а первинні документи зберігаються за місцем централізованого ведення бухгалтерського обліку і могли бути надані контролюючому органу на його запит.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копію наказу від 26 лютого 2019 року № 2602-Д «Про зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку», згідно з яким зберігання відповідних документів здійснюється за місцезнаходженням бухгалтерії ТОВ «АРІТЕЙЛ», а саме - м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 313.

Суд враховує, що Верховний Суд неодноразово викладав свою позицію щодо застосування положень ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 810/3247/16 фінансова санкція, встановлена ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку. Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналогічна позиція була викладена також у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 804/8017/16, де зазначено, що факт відсутності первинних документів у місці реалізації товарів не доводить склад порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки не свідчить про те, що позивачем не ведеться облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Верховним Судом було враховано, що належне ведення бухгалтерського обліку товарних запасів на складі магазину підтверджено накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, відомостями про вантаж, які наявні в матеріалах справи, досліджені судами попередніх інстанцій.

Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що за адрескою м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 313 не здійснюється зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що доводи контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не знайшли свого підтвердження.

За таких обставини позовні вимоги ТОВ «АРІТЕЙЛ» про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0453110707 від 09.06.2021 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 8810 грн, що підтверджується платіжним дорученням №48127 від 03.11.2021 про сплату 68100,00 грн (а.с.68) та платіжним дорученням №48631 від 09.11.2021 про сплату 2000,00 грн (а.с.69).

При цьому сума судового збору, яка підлягала сплаті за звернення до суду з даним позовом майнового характеру складає 2270,00 грн (128205* 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0453100707 від 09.06.2021 та № 0453110707 від 09.06.2021, прийняті Головним управлінням ДПС у місті Києві.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 41135005);

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА