Справа № 420/33390/24
23 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові накладні,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 липня 2024 року №11426197/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 30 червня 2024 року складеної Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ,
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 податкову накладну № 12 від 30 червня 2024 року датою її фактичного подання,
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 серпня 2024 року №11693302/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 31 липня 2024 року складеної Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ,
4. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 податкову накладну № 13 від 31 липня 2024 року датою її фактичного подання,
5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 вересня 2024 року №11753343/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 31 серпня 2024 року складеної Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ,
6 Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 податкову накладну № 12 від 31 серпня 2024 року датою її фактичного подання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваних рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024 та №12 від 31.08.2024, оскільки ним на розгляд Комісії були надані первинні документи, які підтверджують наявність у позивача підстав для складання та направлення на реєстрацію податкових накладних по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 , підтверджують відображені у податкових накладних №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2021 та №12 від 31.08.2024 господарські операції, реальність їх здійснення та були достатніми для здійснення реєстрації в ЄРПН податкових накладних позивача.
Позивач зазначає, що надіслані квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили переліку документів, які потрібно було надати для підтвердження зафіксованих у ПН господарських операцій. У випадку ж неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, та у подальшому в рішеннях про відмову у реєстрації ПН, ФОП ОСОБА_1 , як платник податків, перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляло його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів.
Також, за доводами позивача, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. При цьому, позивач наголошує, що ним надсилалися первинні документи, що підтверджували реальність здійснення господарських операцій та правомірність складання податкових накладних.
З урахуванням викладеного, на думку позивача, оскаржувані ним рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області не відповідають встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права й охоронювані законом інтереси Позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такого рішення протиправним та скасування.
Ухвалою суду від 12.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №11426197/2645419454, №11693302/2645419454 та №11753343/2645419454 про відмову у реєстрації податкових накладних №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024, №12 від 31.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті правомірно, з передбачених чинним законодавством підстав.
Відповідач зазначає, що на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкових накладних.
За твердженнями відповідача, станом на час зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної згідно інформаційної системи контролюючого органу відсутня подана таблиця даних платника податку на додану вартість з кодами УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20, що відповідає проведеним операціям на які складена податкова накладна. Отже, відомості щодо кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20 є непідтвердженими, що зумовлювало зупинення реєстрації направлених позивачем податкових накладених №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024 та №12 від 31.08.2024 на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Проаналізувавши документи, надані Платником до Контролюючого органу, податковим органом було встановлено, що серед наданих платником документів були виявлені такі недоліки: відсутні будь-які банківські виписки або платіжні доручення, які б підтверджували оплату Товару/послуг, що свідчить про непідтвердженість позивачем реальності господарських операцій, зафіксованих у поданих на реєстрацію ПН.
Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані рішення комісії регіонального рівня є повністю обґрунтованим, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, дії контролюючих органів щодо зупинення реєстрації податкової накладної та подальшого прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024, №12 від 31.08.2024 - є такими, що відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач подав відповідь на відзив, у якому вказав, що не подання таблиці даних платника податків не може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Серед видів економічної діяльності, які здійснює ФОП ОСОБА_1 , зокрема: 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником податку на додану вартість.
01 лютого 2020 року між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди № 01-О/20, за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно:
- офіс та гараж, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Літ. Х1, перший поверх, кімната №3 площею 12,4 м2; Літ.С2 площею 76, 4 м2. Загальна площа нерухомого майна складає 88,8 м2 іменоване далі «Орендоване приміщення (п. 1.1 Договору).
- частину подвір'я, площею 100 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Орендована площа).
Згідно з п.2.4, 2.5 Договору, прийом-передача Об'єкта оренди в оренду здійснюється відповідно до акту із зазначенням фактичного стану елементів Об'єкту оренди, є невід'ємною частиною цього Договору. Вступ Орендаря у користування Об'єктом оренди настає одночасно з підписанням Сторонами Акту.
Відповідно до п. 3.2, 3.4 Договору, Орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 20 календарного дня поточного місяця за попередній місяць оренди у національній валюті України на розрахунковий рахунок Орендодавця. Оплата послуг по оренді здійснюється на підставі рахунку, що виставляється Орендодавцем, а в разі відсутності цього рахунку - на підставі Договору.
01.02.2020 ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 підписали акт прийому-передачі, відповідно до якого позивач як Орендодавець передав, а ФОП ОСОБА_2 (Орендар) прийняв у тимчасове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Літ. Х1, перший поверх, кімната №3 площею 12,4 м2; Літ.С2 площею 76, 4 м2. Загальна площа нерухомого майна складає 88,8 м2 іменоване далі «Орендоване приміщення»; - частину подвір'я, площею 100 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Орендована площа).
01.03.2022 між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №01-О/20 від 01.02.2020 про внесення змін до п.3.1 Договору та встановлення зниженого розміру щомісячної орендної плати.
01.06.2024 між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №01-О/20, відповідно до якої, орендна плата в місяць за орендовані приміщення встановлюється у розмірі 5342,40 грн у т.ч. ПДВ - 890,40 грн.
30.06.2024, 31.07.2024 та 31.08.2024 на підставі Договору №01-О/20 від 01.02.2020, ФОП ОСОБА_3 виставлено ФОП ОСОБА_2 рахунки на оплату №ПВІ00000064, №ПВІ00000074, №ПВІ00000084 за оренду кімнати №3, оренду гаражу та подвір'я, які були оплачені Орендарем, що підтверджується виписками по банку.
Також, сторонами Договору №01-О/20 було підписано Акти наданих послуг № 125 від 30.06.2024, №146 від 31.07.2024 та №171 від 31.08.2024.
Відповідно до указаного, ФОП ОСОБА_3 складено податкові накладні 30 червня 2024 року за № 12, від 31 липня 2024 року за №13 та від 31 серпня 2024 року за №12, та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПК України.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України №1165 від 11.12.2019, реєстрацію податкових накладних №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024 та №12 від 31.08.2024 було зупинено, що підтверджується Квитанціями від 02.07.2024, від 07.08.2024 та від 02.09.2024.
У Квитанціях контролюючий орган вказав, що обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Отримавши Квитанції про зупинення, ФОП ОСОБА_3 направляв на розгляд Комісії повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинення №100 від 11.07.2024, №113 від 12.08.2024 та №119 від 06.09.2024, з копія первинних документів (рахунки, акти надання послуг, договір оренди, податкові накладні та 20-ОПП ФОП ОСОБА_3 ), отримання яких підтверджується наданою відповідачем до справи інформацією з Аналітичної системи Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відновленим ПН/РК (скріншоти).
За результатами розгляду документів позивача комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 16.07.2024 №11426197/2645419454, від 27.08.2024 № 11693302/2645419454 та від 10.09.2024 №11753343/2645419454 про відмову у реєстрації податкових накладних №12 від 30.06.2024, « 13 від 31.07.2024 та №12 від 31.08.2024.
Не погоджуючись з Рішеннями від 16.07.2024 №11426197/2645419454, від 27.08.2024 № 11693302/2645419454 та від 10.09.2024 №11753343/2645419454, ФОП ОСОБА_1 на підставі ст.56 Податкового кодексу України звернувся із відповідними скаргами до Державної податкової служби України на прийняті комісією регіонального рівня рішення.
Рішеннями Комісії ДПС України від 29.07.2024 №47343/2645419454, від 04.09.2024 №57361/2645419454 та від 20.09.2024 №60384/2645419454, за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залишено без задоволення скарги позивача та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вважаючи протиправними прийняті Комісією регіонального рівня рішення від 16.07.2024 №11426197/2645419454, від 27.08.2024 № 11693302/2645419454 та від 10.09.2024 №11753343/2645419454 про відмову у реєстрації податкових накладних №12 від 30.06.2024, « 13 від 31.07.2024 та №12 від 31.08.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Згідно приписів п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165 у редакції від 19.12.2023, чинній на момент зупинення реєстрації спірної податкової накладної).
За визначенням пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно із пунктами 7 та 8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).
Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «;Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, які платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, може подати для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а саме: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.
Вжите у наведеній нормі словосполучення "може подати" свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.
Пунктом 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідно до п.п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Враховуючи приведені вище норми, оцінюючи доводи сторін у справі, суд зазначає, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Так, за обставинами даної справи, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірних накладних була зупинена на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 68.20 дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
При цьому, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Між тим, без будь-якої конкретизації які саме документи мав надати платник.
Суд враховує, що критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165 та у п.1 зазначено, що таким критерієм є: Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що зупинення реєстрації ПН за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі якщо обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів у реальності господарської операції, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
Відтак, контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, з урахуванням змісту (суті) господарської операції по якій складено таку податкову накладну, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.
Однак, з квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних ФОП ОСОБА_1 №12 від 30.06.2024, №13 від 31.08.2024 та 312 від 31.08.2024 вбачається, що відповідач не визначав конкретного переліку документів, які повинен був надати на розгляд Комісії платник.
Надіслані позивачу квитанції містили загальну вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, без конкретизації переліку документів, необхідних для їх реєстрації.
Верховний Суд у постановах від 14.12.2022 у справі № 560/11825/21 (ЄДРСР 107878016), від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 (ЄДРСР 109063942) виснував, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Також, у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 (ЄДРСР 100789179) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі 380/5383/21 (ЄДРСР 105024835).
В свою чергу, нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, за якими була оформлена відповідна господарська операція. Позивач надав ті документи, які вважав достатніми та такими, що повністю підтверджують правомірність складання та направлення на реєстрацію податкової накладної, щодо реєстрації якої виник цей спір, підтверджують інформацію стосовно відображеної у податковій накладній господарської операції.
Як свідчать матеріали справи, по результатам розгляду наданих платником податків документів, контролюючий орган не вказував на необхідність надання додаткових документів.
Відмовляючи у реєстрації податкової накладної №13 від 31.07.2024 в оскаржуваному рішенні №11693302/2645419454, податковим органом зазначено, що позивачем не надано/частково надано додаткові письмових пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку.
Проте, як зазначено судом вище, обставина надіслання відповідачем позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної, не була доведена відповідачем в ході розгляду справи. Відтак, не доведено правомірності застосування такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, яка зазначена в оскаржуваному рішенні,- не надання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні повідомлення про необхідність їх подання.
Також, на думку суду, застосована відповідачем підстава для прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної позивача мала би бути конкретизована, шляхом зазначення які конкретно документи не були надані для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Втім, в даному випадку, відповідач лише вдався до визначення загальної підстави у своєму рішенні, без жодного дослідження наданих документів в цілому та суті господарської операцій по якій була складена платником така податкова накладна.
Підставою ж для прийняття оскаржуваних рішень №11426197/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 30.06.2024 та №11753343/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 31.08.2024 Комісія зазначила: надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства та вказала таку додаткову інформацію: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Між тим, на думку суду такі підстави прийнятого Комісією рішення є хибними та необґрунтованими, оскільки стосовно жодного конкретного із, наданих платником податків на розгляд Комісії, первинних документів у оскаржуваному рішенні персоніфіковано не вказано будь-якої невідповідності вимогам законодавства, та не вказано яким саме вимогам не відповідають надані платником документи. На думку суду, застосована відповідачем в оскаржуваному рішенні підстава для відмови у реєстрації податкової накладної позивача мала бути достатньо конкретизована, шляхом зазначення які конкретно документи, що надавались Товариством до контролюючого органу (із зазначенням їх реквізитів) складені з порушенням та вказівки безпосередньо на норми законодавства, які на думку податкової були порушені при їх складанні.
Втім, в даному випадку, відповідач лише вдався до визначення загальної підстави у своєму рішенні, без жодного дослідження наданих документів в цілому та суті господарської операцій, по якій була складена платником така податкова накладна.
В оскаржуваному рішенні, в додатковій інформації, відповідач вказав перелік неконкретизованих документів, що своєю чергою не дає змоги встановити належність перелічених документів до позивача, позаяк такий перелік є загальним.
Щодо посилання відповідача на те, що на момент зупинення реєстрації податкових накладних, у Позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із зазначеним кодом УКТЗЕД/ДКПП як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється, суд зазначає, що за визначенням, що міститься у Порядку №1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Пунктом 12 Порядку №1165 передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
Таким чином, враховуючи закріплене Порядком №1165 право на подання таблиці даних платника податку на додану вартість а не обов'язок її подання, відсутність такої таблиці не може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.
Суд також звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість, конкретність та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Поряд із цим, оцінюючи таку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що позивачем були надані первинні документи на підтвердження правомірності складання та направлення на реєстрацію ПН №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024 та №12 від 31.08.2024, які підтверджують інформацію про господарські операції, зафіксовані у цих ПН.
Як було встановлено судом, позивач подав до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено №100 від 11.07.2024, №113 від 12.08.2024, №119 від 06.09.2024.
Разом з повідомленнями позивач надав копії первинних документів, які вважав достатніми, а саме акти, рахунки, договір, тощо.
Дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що з наданих позивачем первинних документів вбачається (можливо встановити) зміст і обсяг господарських операцій, по яким було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні, будь-яких розбіжностей та невідповідностей чи порушень зі змісту цих документів не вбачається, та відповідачем таких не доведено.
Таким чином, суд вважає підтвердженою наявність у позивача правових підстав для оформлення та подання для реєстрації указаних вище ПН за наслідком фактичного надання послуг оренди та їх отримання орендарем (ФОП ОСОБА_2 ).
В свою чергу, зі змісту оскаржуваних рішень, можна стверджувати, що фактично надані платником документи не були враховані під час прийняття оскаржуваних рішень, не розглядались та не досліджувались Комісією належним чином з метою вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних, адже не зазначено належного обґрунтування мотивів, з яких було прийнято оскаржувані рішення та з яких контролюючий орган фактично не врахував пояснення та документи, надані на пропозицію податкового органу разом з повідомленнями.
Відтак, мотиви прийняття оскаржуваних рішень, правомірність яких намагається довести відповідач, є хибними та спростовуються наявними у справі матеріалами.
Відповідачем не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено податкові накладні носить характер ризикових.
Разом з цим, враховуючи послідовну практику застосування Верховним Судом норм законодавства у справах за аналогічними правовідносинами (у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а) суд вважає за доцільне також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 07.12.2022р. по справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Підсумовуючи усе викладене вище, зважаючи на наявність у ФОП ОСОБА_3 передбачених законодавством документів, які надавались на розгляд Комісії та засвідчують, поза розумним сумнівом, проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ФОП ОСОБА_2 по яким було складено податкові накладні №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024 та №12 від 31.08.2024, а також враховуючи, що їх достатність для здійснення реєстрації цих податкових накладних та відповідність вимогам законодавства не спростовано відповідачем, суд вважає, що у Комісії не було правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень.
Надані позивачем до суду первинні документи, доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, щодо реєстрації яких виник даний спір.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, за наслідками судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування спірних рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №1246 від 29.12.2010, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням
Відтак, з огляду на встановлену судом відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації ПН №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024 та №12 від 31.08.2024, а також виходячи з приписів п.20 Порядку №1246, суд вбачає наявними підстави для зобов'язання ДПС України, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну, датою її первісного подання до ЄРПН.
Задоволення вказаної вимоги, на переконання суду, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.
Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання органу ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим у цій частині вимоги позову також є обґрунтованими та піддягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що за наслідками розгляду справи суд прийшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, наявні передбачені КАС України підстави для відшкодування позивачу понесених ним витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Також, як встановлено судом, 19.12.2024 позивачем до суду подано заяву, у якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв'язку із розглядом цієї справи в суді.
З приводу стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно із ч.1,3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин, сторона, яка клопоче про розподіл таких витрат, подає до суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), акт приймання-передачі виконаних робіт, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду копії:
-Договору №22/10 від 22.10.2024, укладеного з адвокатом Акрабовою Ольгою Миколаївною,
-рахунку на оплату,
-платіжної інструкції про оплату послуг адвоката.
Проаналізувавши наведені приписи чинного законодавства та надані позивачем документи на підтвердження витрат на правничу допомогу суд вважає, що розмір таких витрат є підтвердженим належними доказами, а відтак, вимога про їх стягнення є обґрунтованою.
Відповідачем не надано заперечень щодо заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, не надано клопотання про зменшення заявлених витрат.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що враховуючи складність справи, обсяг її матеріалів, предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони суд дійшов висновку про співмірність витрат на правову допомогу у розмірі 2000, 00грн, а відтак вимога про їх відшкодування підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №11426197/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 30 червня 2024 року, №11693302/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 31 липня 2024 року, та №11753343/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 31 серпня 2024 року, складених Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №12 від 30.06.2024, №13 від 31.07.2024, №12 від 31.07.2024, подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , датою їх фактичного подання.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області 3633,60 грн. сплаченого судового збору та 1000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 3633,60 грн. сплаченого судового збору та 1000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідачі:
Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044.
Державна податкова служба України, код ЄДРПОУ 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА