ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"26" травня 2025 р. Справа № 300/3491/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №990324-2409-0905-UA26060130000047466 від 01.09.2023 та №2321323-2409-0905-UA26060130000047466 від 30.04.2024.
Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дослідивши матеріали справи встановлено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 01.09.2023 винесено податкове повідомлення-рішення №990324-2409-0905-UA26060130000047466 та 30.04.2024 №2321323-2409-0905-UA26060130000047466, якими визначено ОСОБА_1 податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 5235,49 грн. та 13389,42 грн. відповідно.
Як вказує позивач, податкові повідомлення-рішення не отримував, дізнався про винесення таких на початку квітня 2025 року зі свого кабінету, на який надійшла ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №300/1900/25 про стягнення податкового боргу у розмірі 18624,91 грн.
Разом з тим, із даних системи документообігу суду по справі №300/1900/25 вбачається, що предметом спору по справі є стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 18624,91 грн., що виник в зв'язку з несплатою орендної плати з фізичних осіб на підставі спірних у цій справі податкових повідомлень-рішень. При цьому, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області засобами поштового зв'язку направлялися ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 01.09.2023 та від 30.04.2024, проте поштові відправлення повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання.
За приписами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Слід зазначити, що податковою адресою фізичної особи платника податків є її місце проживання, а актуальна інформація про цю адресу міститься в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, що адмініструється ДПС України.
Відповідно до абз. 2 п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Позивач із позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до суду звернувся 19.05.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду з даним позовом.
Вказуючи в позовній заяві на не отримання поштової кореспонденції із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, які направлялися відповідачем, позивач не вказує чи вчинялися з його сторони дії щодо повідомлення податкового органу про можливу зміну місцезнаходження або місця проживання платника податків.
Що стосується посилання ОСОБА_1 на визначення строку звернення до суду за правилами пункту 56.18 статті 56 ПКУ, тобто 1095 днів, слід зазначити таке.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Водночас Верховний Суд зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України, становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №160/11673/20.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску, а також доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску, а також доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.