ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" травня 2025 р. справа № 300/8479/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Богородчани) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє Зубченко Ірина Іванівна, звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (надалі, також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Богородчани) розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за наслідками її розгляду прийняти рішення про надання відстрочки у відповідності до вимог п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Підставою звернення до суду слугувала протиправна, на думку позивача, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Богородчани) щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
Представник позивача у вказаний строк недоліки позовної заяви усунула.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10.12.2024 року судом зареєстровано відзив, який надійшов через підсистему "Електронний суд". У відзиві відповідач вказує, що комісією з питань надання відстрочки було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 11.09.2024 року, яка надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_1 16.09.2024 року, і, протоколом № 21 від 25.10.2024 було прийнято рішення про відправлення заяви на доопрацювання до надання документів, які підтверджують наявність інших військовозобов'язаних осіб та надання посвідченої матір'ю позивача заяви про вибір особи, яка буде здійснювати догляд з числа військовозобов'язаних осіб. Дії відповідача аргументовані тим, що оскільки в нього були відсутні відомості щодо наявності інших військовозобов'язаних осіб, які зобов'язані утримувати матір позивача, то ним відповідно було прийнято рішення про відправлення заяви на доопрацювання. Проти витрат на правничу допомогу заперечив, вважаючи їх не співмірними із складністю справи. З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 16.12.2024 по 07.01.2025 згідно наказу від 02.12.2024 № 284-В.
16.12.2024 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представниці позивача надійшла відповідь на відзив. У даній відповіді представниця позивача заперечила аргументи відповідача щодо правомірності дій та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі відкликався з відпустки 17.12.2024 згідно наказу від 17.12.2024 № 310-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 31.01.2025 згідно наказу від 27.01.2025 № 22-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 14.02.2025 згідно наказу від 07.02.2025 № 41-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 17.03.2025 згідно наказу від 10.03.2025 № 69-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 10.07.2024 звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ, у зв'язку з наявністю матері з інвалідністю ІІ групи (а.с. 27).
Відповідно до даних накладної № 7840500006645, заява позивача 10.07.2024 була надіслана до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно опису вкладення до такої заяви було додано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 054637 від 17.06.2024 та заява матері позивача про вибір особи, яка буде здійснювати догляд (а.с. 29).
16.07.2024 дана заява була отримана позивачем, що ним не заперечується.
24.07.2024 відповідачем надіслано позивачу лист № 3/4602, в якому зазначається, що позивачем до заяви про надання відстрочки не долучено засвідченої копії військово-облікового документа та документа, що посвідчує особу, а також документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними, та які зобов'язані за законом утримувати матір позивача, здійснювати таке утримання. Відповідач зазначив, що з огляду на це не може розглянути заяву позивача по суті та запропонував йому прибути для надання, або в разі потреби - отримання військово-облікового документа (а.с. 30).
05.08.2024 представницею позивача було подано адвокатський запит до відповідача, в якому було відмічено необхідність розгляду поданої позивачем заяви протягом 5 днів з дня її надходження до відповідача та заявлено прохання щодо надання інформації про номер і дату реєстрації заяви позивача, засвідчену копію сторінки журналу реєстрації вхідної кореспонденції, на якій будуть відображені відомості щодо реєстрації заяви позивача, копію протоколу щодо розгляду заяви позивача та відповідно довідки про надання відстрочки чи повідомлення про відмову у наданні відстрочки, залежно від прийнятого відповідачем рішення (а.с. 31).
09.08.2024 відповідачем було надано відповідь № 3/4901 на адвокатський запит, в якій було зазначено, що заява позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходила (а.с. 32).
29.08.2024 представницею позивача було подано адвокатський запит до відповідача, в якому акцентовано увагу на тому, що позивачем надсилалася відповідна заява до відповідача і була ним отримана 16.07.2024. Також було повторно звернено прохання про надання вказаних у попередньому запиті відомостей та копій документів (а.с. 33).
03.09.2024 позивачем було надіслано заяву-вимогу, в якій вказано про надсилання ним до відповідача заяви про отримання відстрочки та звернено вимогу на отримання копії протоколу про розгляд даної заяви та копію довідки про надання відстрочки чи повідомлення про відмову у наданні відстрочки, відповідно до прийнятого рішення (а.с. 35).
05.09.2024 відповідачем було надано відповідь № 3/5305 на адвокатський запит, в якій було зазначено, що заява позивача зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 16.07.2024 за № 3855. Звернено увагу про надсилання 24.07.2024 листа позивачу № 3/4602 щодо необхідності долучення до заяви про надання відстрочки військово-облікового документа (а.с. 34).
11.09.2024 позивачем було повторно надіслано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до якої було додано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 054637 від 17.06.2024, заява матері позивача про вибір особи, яка буде здійснювати догляд, копії паспорта, копії картки реєстрації РНОКПП, копії військово-облікового документа та копії Електронного військово-облікового документа (а.с. 37).
Дана заява була отримана представником відповідача за довіреністю 17.09.2024, що підтверджується даними трекінгу з веб-сайту Укрпошти (а.с. 38).
Відповідачем додано до відзиву на позовну заяву копію протоколу № 21 від 25.10.2024, в якому вказано відомості щодо розгляду заяви позивача. Як прийняте рішення зазначено, що заяву відправлено на доопрацювання, до надання документів, які підтверджують, що брат заявника є військовозобов'язаним та надання посвідченої заяви матері (а.с. 61). Також відповідачем було надіслано запит до Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 3/6178/1 від 25.10.2024 (а.с. 68).
Однак, позивачу про прийняття рішення за результатами розгляду його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повідомлено не було.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, з метою зобов'язання розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та надати таку відстрочку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі, також - Закон № 2232-ХІІ).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі, також - Закон № 3543-XII).
Статтею 1 Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7 статті 23 Закону № 3543-XII).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (надалі, також - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно із пунктом 11 вищевказаного Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до пункту 13 Додатку 5 до Порядку № 560, до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ додаються:
- для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
- для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Суд звертає увагу, що відповідно до прохальної частини позовної заяви, представниця позивача просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 11.09.2024, тому всі докази та доводи сторін, що стосуються процедури розгляду відповідачем заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 10.07.2024 судом не будуть взяті до уваги, оскільки ці питання виходять за межі заявлених позовних вимог.
Щодо заяви, що становить предмет позову судом встановлено, що позивач направив засобами поштового зв'язку до відповідача заяву від 11.09.2024 року, в якій повідомив, що є особою, яка на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та просив розглянути та оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви додано пакет документів, а саме посвідчені копії: паспорта і картки платника податків ОСОБА_1 , копії військово-облікового документа (обліково-послужної картки та витягу з Резерв плюс) ОСОБА_1 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 054637 від 17.06.2024, оригінал заяви ОСОБА_3 про вибір особи з числа військовозобов'язаних, яка буде здійснювати догляд за нею.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що у зв'язку з відсутністю відомостей про інших військовозобов'язаних осіб, які зобов'язані утримувати ОСОБА_3 , він не міг прийняти відповідне рішення, у зв'язку з чим Комісією з питань надання відстрочки при ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення про повернення заяви позивача на доопрацювання, зокрема до надання документів, які підтверджують, що брат позивача є військовозобов'язаним та надання посвідченої заяви матері. Дане рішення викладене в протоколі № 21 від 25.10.2024 року.
Як зазначалося вище, Порядком № 560 передбачено, що на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Тобто, дана постанова не передбачає можливості прийняття суб'єктом владних повноважень - територіальним центром комплектування та соціальної підтримки рішень у будь-якій іншій формі, ніж про надання або відмову у наданні відстрочки. З матеріалів справи встановлено, що відповідач прийняв рішення, яким заяву позивача відправлено на доопрацювання, до надання документів, які підтверджують, що брат заявника є військовозобов'язаним та надання посвідченої заяви матері. Суд звертає увагу позивача, що положеннями Порядку № 560 не передбачено такого механізму як відправлення заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на доопрацювання. Таким чином, рішення, прийняте відповідачем і викладене у протоколі № 21 від 25.10.2024 не відповідає вимогам Порядку № 560.
Щодо інших недоліків при розгляді поданої заяви суд звертає увагу на наступне.
Пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що: "комісія … за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку …". Абзацом 3 пункту 60 цього Порядку вказано, що: "комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.". З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем 25.10.2024 було направлено запит до Богородчанського відділу ДРАЦС про надання йому відомостей про актові записи, в яких ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 як матір, а також відомості про реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу, що заява позивача надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_1 17.09.2024. За правилами Порядку № 560, заява про надання відстрочки розглядається протягом 7 днів з дня її надходження, якщо не подано запиту до органу державної влади. У разі подання запиту такий строк продовжується до 15 днів. Однак, запити до органів державної влади надаються в межах строку, призначеного для розгляду заяви про надання відстрочки. Таким чином, подання запиту до Богородчанського відділу ДРАЦС 25.10.2024 було зроблено з порушенням строків, встановлених Порядком № 560. Відповідно і прийняття рішення Комісією та його оформлення протоколом № 21 від 25.10.2024 теж було зроблено з порушенням встановленого законом строку.
З питання аргументів відповідача, що подана позивачем заява матері про вибір особи з числа військовозобов'язаних не відповідає вимогам Додатку 15 до Порядку № 560, то суд звертає увагу про наявність у заяві, поданій ОСОБА_3 всіх необхідних реквізитів та її відповідність формі, визначеній Додатком 15 до Порядку № 560, а тому аргументи відповідача про невідповідність цієї заяви вимогам, встановлених Порядком № 560 суд визнає необґрунтованими та непідтвердженими жодними доказами.
З приводу підстави відсутності серед долучених до заяви документів, документа, який підтверджує, що брат заявника є військовозобов'язаним, то суд зазначає, що перелік документів, які додаються до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначено нормами Додатку 5 до Порядку № 560. Пунктом 13 цього Додатку встановлено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ. Серед цього переліку не визначено подання ніяких додаткових документів, в т.ч. таких, що підтверджують, що брат заявника є військовозобов'язаним. Тому аргументи відповідача про необхідність подання позивачем таких документів не мають нормативного обґрунтування.
Також, суд зазначає, що абзацом 6 пункту 60 Постанови № 560 визначено, що про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. Однак, відповідач цього обов'язку не виконав належним чином, що свідчить про неналежний розгляд заяви позивача щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 було допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийнято рішення, передбаченого законом за результатами розгляду такої заяви.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації суд звертає увагу на таке.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Суд зауважує, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної норми у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, зобов'язання судовим рішенням суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов'язання суб'єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об'єктивно встановлено безальтернативність рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
Відтак, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Оскільки, в даній ситуації відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 і ІНФОРМАЦІЯ_1 не досліджувалися додані до заяви документи по суті, суд не вправі зобов'язати відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, так як прийняття рішення з даного питання є дискреційним повноваженням відповідача.
Крім того, судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Оскільки рішення з питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідачем не було прийнято, то дане право позивача ще не було ним порушено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року, у зразковій справі № 560/2120/20, в якому зазначено про те, що вимоги здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про часткове обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню частково.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн згідно квитанції про сплату № 0458-9211-8710-3689 від 06.11.2024 (а.с. 5).
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 847,84 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Доказів понесення витрат на правову допомогу позивачем і його представницею не надано, тому питання про їх розподіл не вирішується цим судовим рішенням.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Богородчани) щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.09.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за наслідками її розгляду прийняти рішення відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки.
Представнику позивача та відповідачу копію рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Главач І.А.