26 травня 2025 року (14:00)Справа № 826/9770/15 ЗП/280/662/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560) до Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд.97; код ЄДРПОУ 00260652) про зобов'язання вчинити певні дії, -
25.05.2015 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної фінансової інспекції в м. Києві (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (далі - відповідач або ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал»), в якій позивач просить: зобов'язати відповідача поновити дебіторську заборгованість та забезпечити повернення коштів у сумі 6,52 тис.грн., в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи, в іншому випадку забезпечити усунення порушення у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача забезпечити повернення коштів у сумі 82,34 тис. грн., в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи, в іншому випадку забезпечити усунення порушення у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача забезпечити повернення коштів у сумі 10,63 тис. грн., в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи, в іншому випадку забезпечити усунення порушення у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача привести дані ф. № 2 «Звіту про фінансові результати» за 2011-2012 роки у відповідність з даними бухгалтерського обліку; зобов'язати відповідача забезпечити повернення коштів у сумі 5,12 тис. грн., в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи з ТОВ «Прогрес Груп», в іншому випадку забезпечити усунення порушення у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача забезпечити повернення коштів у сумі 332,67 тис. грн., в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи, в іншому випадку забезпечити усунення порушення у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача забезпечити відшкодування коштів у сумі 31,24 тис. грн., в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи, в іншому випадку забезпечити усунення порушення у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача привести бухгалтерський облік розрахунків з нарахування та виплати заробітної плати у відповідність до чинного законодавства; зобов'язати відповідача забезпечити повернення коштів у сумі 408,3 тис. грн., в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи, в іншому випадку забезпечити усунення порушення у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача привести дані фінансової звітності у відповідність до даних бухгалтерського обліку; зобов'язати відповідача забезпечити відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) на суму 2413,41 тис. грн. у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача забезпечити відображення кредиторської заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства; зобов'язати відповідача привести фінансову звітність у відповідність до бухгалтерського обліку відповідно до вимог чинного законодавства; зобов'язати відповідача забезпечити повернення коштів у сумі 103,44 тис. грн., в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи х ТОВ «Жвлсі», в іншому випадку забезпечити усунення порушення у порядку, визначеному ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України; зобов'язати відповідача здійснити індексацію основних засобів; зобов'язати відповідача привести бухгалтерський облік у відповідність до вимог чинного законодавства; зобов'язати відповідача усунути порушення на суму 17,54 тис. грн. та привести бухгалтерський облік у відповідність до вимог чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Держфінінспекцією в м. Києві проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період: травень-грудень 2010, 2011-2013 роки та по завершений місяць 2014 року. Контрольним заходом встановлено порушень на загальну суму 5024,17 тис.грн., в тому числі тих, що призвели до збитків на суму 3399,57 тис.грн. В ході проведення ревізії усунуто порушення завищених витрат по оплаті праці внаслідок недотримання вимог законодавства шляхом утримання зайво нарахованих доходів на загальну суму 4,28 тис.грн. Порушення та недоліки за результатами ревізії відображені в акті ревізії від 10.09.2014 №11-30/3041. На підставі зазначеного акту, позивачем листом від 23.10.2014 №26-11-14-14/13169 направлено відповідачу вимогу про усунення виявлених ревізією порушень. Станом на час подання позову об'єктом контролю залишаються невиконаними і неусунутими порушення законодавства що були виявлені ревізією, і зазначені у вимозі Держфінінспекції в м. Києві від 23.10.2014 № 26-11-14-14/13169. Таким чином, враховуючи, що об'єкт контролю не забезпечив вжиття усіх заходів для усунення виявлених ревізією порушень та в добровільному порядку не вжив заходи щодо відшкодування збитків (втрати активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб), крім цього, органи державного фінансового контроль мають право звернутися до суду в інтересах держави щодо зобов'язання об'єкта контролю виконати законну вимогу, в тому числі, і щодо відшкодування шкоди (збитків) в судовому порядку, правильність їх обчислення перевіряє суд, Держфінінспекція в м. Києві відповідно до визначених законом повноважень звернулась з відповідним позовом до суду в інтересах держави. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2015 зупинено провадження у справі №826/9770/15 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 826/7903/15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2019 поновлено провадження у справі №826/9770/15 та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ,» але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
24.03.2025 матеріали адміністративної справи №826/9770/15 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 25.03.2025 прийнято справу №826/9770/15 (ЗП/280/662/25) до свого провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
09.04.2025 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх. №17231), в яких останній зазначає, що Держфінінспекцією в м. Києві направлено відповідачу вимогу про усунення порушень виявлених ревізією від 23.10.2014 №26-11-14-14/13169, якою зобов'язано відповідача надіслати на адресу Держфінінспекції в м. Києві, в місячний термін з дня отримання вимоги, інформацію про вжиті заходи з оформленими відповідно до вимог законодавства копіями розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень та прийняття управлінських рішень. Зазначає, що відповідач не повідомляв позивача про усунення порушень виявлених ревізією, а отже з боку відповідача не забезпечено виконання законних вимог службових осіб органу державного фінансового контролю, які відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2939-XII є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відзиву на позовні заяву від представника відповідача до суду не надходило.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1.1.4.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на II квартал 2014 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 16.06.2014 №2942, №2943, від 17.06.2014 №2987 та №2988, від 01.08.2014 №3841 фахівцями Держфінінспекції в м. Києві проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» за період: травень - грудень 2010 року, 2011-2013 роки та завершений місяць 2014 року.
Ревізію розпочато 16.06.2014, зупинено 09.07.2014, поновлено 04.08.2014, зупинено 19.08.2014, поновлено 01.09.2014 та закінчено 03.09.2014.
Контрольним заходом встановлено порушень на загальну суму 5024,17 тис.грн., в тому числі тих, що призвели до збитків на суму 3399,57 тис.грн.
В ході проведення ревізії усунуто порушення завищених витрат по оплаті праці внаслідок недотримання вимог законодавства шляхом утримання зайво нарахованих доходів на загальну суму 4,28 тис.грн.
За результатами проведеної ревізії складено акт від 10.09.2014 №11-30/3041.
На підставі Акту ревізії від 10.09.2014 № 11-30/3041, позивачем прийнято вимогу від 23.10.2014 №26-11-14-14/13169, відповідно до якої встановлено ряд фінансових порушень, зокрема:
2) в порушення частини першої статті9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV), пункту 1.2 статті 1 та пункту 2.1 статі 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), без наявності первинних облікових документів, за рахунок власних коштів, товариством покриті витрати приватного підприємства фірма «Промсервіс», що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 6,52 тис. грн.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити поновлення дебіторської заборгованості та забезпечити повернення коштів в сумі 6,52 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи в приватним підприємством фірма «Промсервіс»;
3) в порушення статті 218 та статті 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436- ІV та частини першої статті 9 Закону №996-ХІV, внаслідок невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань та покриття за рахунок коштів товариства витрат фізичної особи (не утримано штрафні санкції за адміністративне порушення) приватному акціонерному товариству «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» нанесено матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 82,34 тис. грн. (в тому числі покриття за рахунок коштів товариства витрат фізичної особи - 1 тис. грн.);
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 82,34 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України;
4) відповідно до статті 53 глави ХІ Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», введеного Женевською конференцією у 1930 році, приватне акціонерне товариство «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» втратило право регресу по простих векселях від 27.08.2003 №80335593252594, від 09.09.2003 №80335593252635, №80335593252628 та від 10.12.2003 №66335593724268 проти трасанта ГП «Экспериментально-аналитический центр содейсвия техническому перевооружению отрасли (Центр) Министерства топлива и енергетики», і, як наслідок, товариству завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 10,63 тис. грн.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 10,63 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України;
5) в порушення ч. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, п 11, п. 13, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 по коду рядка 10 ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» данні бухгалтерського обліку не відповідають даним фінансової звітності.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача данні ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2011-2012 роки привести у відповідність з даними бухгалтерського обліку;
6) ревізією встановлено, що приватним акціонерним товариством «Київський електротехнічний завод «Транссигнал», відповідно до звітів комісіонера, зайво нараховано товариству з обмеженою відповідальністю «ПрогресГруп» комісійної винагороди в сумі 6,64 тис.грн., та зайво сплачено 5,12 тис. грн., чим порушено частину першу статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV та пункту 5.1 договору комісії №05/01-15 від 05.05.2011, що призвело до незаконних витрат (збитків) підприємства на суму 5,12 тис. грн.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 5,12 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з товариством з обмеженою відповідальністю «ПрогресГруп»;
7) ревізією встановлено, що в порушення вимог пункту 4 статті 62 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI, пункту 9.3.3 Статуту товариства, без укладання цивільно - правових угод нараховувалась та виплачувалась винагорода Голові наглядової ради ОСОБА_1 на загальну суму 172,89 тис. грн., секретарю Наглядової ради на загальну суму 25,82 тис. грн. та голові Ревізійної комісії на загальну суму 90,92 тис. грн., і, як наслідок, зайво сплачено ЄСВ до цільових фондів на суму 90,92 тис.грн., чим завдано матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 332,67 тис. грн.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 332,67 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України;
8) ревізією встановлено, що товариством в порушення пункту 2.2 укладених трудових угод, частини першої статті 9 Закону №996-ХІV, пункту 2.2 Положення №88 сплачувались грошові кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по трудовим договорам, без документального підтвердження виконання робіт на загальну суму 31,24 тис. грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків).
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) на суму 31,24 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України;
9) перевіркою визнаних витрат на оплату праці встановлені розбіжності між аналітичним обліком та синтетичним в частині достовірності відображення заборгованості Товариства перед працівниками, що є порушенням ч. З ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996- XIV.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача привести бухгалтерський облік розрахунків з нарахування та виплати заробітної плати у відповідність до діючого законодавства;
10) в порушення пункту 3.15 Колективного договору, пункту 1 та пункту 3 Положення про преміювання працівників відкритого акціонерного товариства КЕЗ «Транссигнал» за виконання особливо важливих завдань, нараховано та виплачено премії за роботи, які не віднесено до видів особливо важливих завдань, тобто як такі, що не впливають на показники фінансово-економічної діяльності на загальну суму 296,71 тис. грн., і, як наслідок, зайво нараховано та перераховано товариством єдиний податок до цільових фондів на загальну суму 111,59 тис. грн., чим нанесено збитки товариству на загальну суму 408,3 тис. грн.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів на суму 408,3 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України;
11) ревізією встановлено що, станом на 01.01.2014 у фінансовій звітності занижено наявну дебіторську заборгованість на загальну суму 3685,62 тис. грн. та станом на 01.01.2013 у фінансові звітності занижено наявну кредиторську заборгованість на загальну суму 3754,63 тис. грн. і, як наслідок, до фінансової звітності внесено недостовірні дані, чим порушено ч. 1. ст. 11 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача привести данні фінансові звітності у відповідність з даними бухгалтерського обліку;
12) в порушення статті 218 та статті 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV, внаслідок невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань товариством у період, що підлягав ревізії, сплачено штрафні санкції на користь юридичних осіб на суму 2 413,41 тис. грн., таким чином нанесено матеріальну шкоду (збитки) на зазначену суму.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 413,41 тис. грн. в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України;
13) в порушення п. 5 П(с)БО 11 «Зобов'язання», станом на 01.07.2014 в бухгалтерському обліку Товариства завищено зобов'язання (кредиторську заборгованість) перед Державною службою залізничного транспорту України на загальну суму 480,0 тис. грн.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити відображення кредиторської заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства;
14) перевіркою достовірності оцінки запасів встановлено, що в порушення ч. 1 ст. 11 Закону України від 16.07.1999 №996 у фінансовій звітності товариства завищено вартість активів станом на 01.01.2011 рік на 20,79 тис. грн., станом на 01.01.2012 рік - на 17,74 тис. грн., станом на 01.01.2013 рік - на 249,39 тис. грн., станом на 01.01.2014 рік - на 18,19 тис. гривень.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача привести фінансову звітність у відповідність до бухгалтерського обліку відповідно до вимог чинного законодавства;
15) в порушення частини першої статті 9 Закону №996-ХІV в бухгалтерському обліку товариства відображено отримання товариством робіт і послуг від товариства з обмеженою відповідальністю «Жалсі» при відсутності первинних документів, які фіксують факти здійснення таких операцій та є підставою для ведення бухгалтерського обліку, що призвело до збитків на суму 103,44 тис. грн.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити повернення коштів в сумі 103,44 тис. грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з товариством з обмеженою відповідальністю «Жалсі», в іншому випадку - в порядку, визначеному частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України;
16) перевіркою правильності здійснення переоцінки основних засобів встановлено, що в порушення п.2 постанови КМУ від 31.08.1996 №1024, п.4 Методики визначення балансової вартості об'єктів житлового фонду, затвердженої постановою КМУ від 09.03.1995 №163, Підприємством, в 2010-2011 роках не проводилась індексація вартості об'єктів житлового фонду, а саме гуртожитку, розташованого за вул. Огородня, 9, первісною вартістю 673,06 тис. гривень.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача забезпечити здійснення індексації основних засобів;
17) ревізією встановлено, що товариством в порушення вимог п. 3.16. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 № 102, п. 25 П(с)БО 7 «Основні засоби» не збільшено первісну вартість та термін експлуатації автомобілю, після проведеного капітального ремонту автомобілю ГАЗ-3110 на загальну суму 49,52 тис, грн. (в т.ч. ПДБ 8.25 тис. грн.), що призвело до заниження вартості основних засобів на загальну суму 41,26 тис. грн.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача привести бухгалтерський облік у відповідність до вимог чинного законодавства;
18) товариством в порушення ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996- XIV, станом на 01.07.2014 документально не підтверджено наявну в обліку вартість незавершених капітальних інвестицій в будівництво (не введені в експлуатацію необоротні активи) на загальну суму 1.085,80 тис. грн. і, як наслідок, станом на звітні дати по обліку завищено вартість активів на відповідну суму.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача привести бухгалтерський облік у відповідність до вимог чинного законодавства;
20) ревізією встановлено, що в порушення ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV, станом на 01.07.2014 документально не підтверджено наявну в обліку вартість основних засобів на загальну суму 17,54 тис. грн., і, як наслідок, станом на звітні дата по обліку завищено вартість активів на відповідну суму.
З огляду на зазначене, зобов'язано позивача привести бухгалтерський облік у відповідність до вимог чинного законодавства.
Усунути виявлені ревізією порушення вимагалось до у місячний термін з дня отримання листа-вимоги від 23.10.2014 №26-11-14-14/13169, з одночасним інформуванням про вжиті заходи, з поданням завірених копій розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень та прийняття управлінських рішень.
Однак, вимога від 23.10.2014 №26-11-14-14/13169 про усунення порушень виявлених ревізією у повному обсязі позивачем не виконана, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами станом на момент їх виникнення, суд виходить з наступного.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, яке діяло на час звернення позивача з позовом, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення, Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Пунктом 6 Положення передбачено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням передбачено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (надалі - Закон №2939-XII), якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір в установленому законодавством порядку, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права неодноразово була висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.04.2014 (справа № 21-40а14), від 13.05.2014 (справа № 21-89а14), від 18.09.2014 (справа №21-332а14), від 20.01.2015 (справа № 21-601а14), а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.03.2018 (справа № 826/9672/17), від 31.10.2018 (справа №806/1828/17), від 07.11.2018 (справа № 820/8558/15).
У даній справі, позивач в прохальній частині позову пред'явив вимогу зобов'язального характеру, а саме фактично просив зобов'язати ПрАТ «КЕЗ «Транссигнал» виконати вимогу від 23.10.2014 №26-11-14-14/13169 щодо усунення виявлених порушень, що призвели до збитків.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії, а саме виконати пункти вимоги.
При цьому, похідні вимоги позивача самі по собі є обов'язковими в силу положень статті 10 Закону №2939-ХІІ, тому вирішення питання про зобов'язання виконати їх в судовому порядку не є правильним способом захисту порушених прав держави.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560) до Приватного акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд.97; код ЄДРПОУ 00260652) про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.05.2025.
Суддя Ю.В. Калашник