26 травня 2025 року Справа № 280/1478/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Шевченко Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_2 ), до Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135) та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (вул. Олександра Довженка, 3, м. Київ, 03057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
28.02.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка), в особі представника - адвоката Шевченко Тетяни Миколаївни, до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач 1) та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (далі - відповідач 2), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невнесення інформації стосовно факту факт здобуття позивачкою повної вищої освіти за спеціальністю «Психологія» з присвоєнням кваліфікації психолога у Приватному вищому навчальному закладі «Донецький інститут психології і підприємництва» в період з 01.09.2001 по 20.03.2007, отримання диплому бакалавра від 07.07.2005 серія НОМЕР_1 , отримання диплому магістра НОМЕР_2 від 20.03.2007 року, виданих Приватним вищим навчальним закладом «Донецький інститут психології і підприємництва» та Додатку до диплома про вищу освіту (додаток 02 НОМЕР_3 ) на ім'я позивачки.
зобов'язати відповідача 1 та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - відповідача 2 внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію стосовно факту здобуття позивачкою повної вищої освіти за спеціальністю «Психологія» з присвоєнням кваліфікації психолога у Приватному вищому навчальному закладі «Донецький інститут психології і підприємництва» в період з 01.09.2001 по 20.03.2007, отримання диплому бакалавра від 07.07.2005 серія НОМЕР_1 , отримання диплому магістра НОМЕР_2 від 20.03.2007 року, виданих Приватним вищим навчальним закладом «Донецький інститут психології і підприємництва» та Додатку до диплома про вищу освіту (додаток 02 НОМЕР_3 ) на ім'я позивачки.
В обґрунтування позовних вимог позивачка (представник позивачки) зазначив, що в період з 01.09.2001 по 20.03.2007 вона навчалась у Приватному вищому навчальному закладі «Донецький інститут психології і підприємництва» та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Психологія» з присвоєнням кваліфікації психолога (спеціалізація - Практична психологія), (диплом бакалавра від 07.07.2005 серія НОМЕР_1 , диплом магістра від 20.03.2007 серія НОМЕР_2 ). У липні 2024 позивачкою з метою вступу до Запорізького національного університету для здобуття вищої освіти ступеня магістра за кошти фізичних та/або юридичних осіб, на основі НРК7, були подані документи до приймальної комісії зазначеного ВНЗ. Проте, приймальною комісією було зазначено Заявниці про неможливість реєстрації її особистого електронного кабінету вступника та реєстрації на вступні екзамени через відсутність диплома магістра НОМЕР_2 , виданого Приватним вищим навчальним закладом «Донецький інститут психології і підприємництва» 20.03.2007 в Реєстрі документів про освіту. Приватний вищий навчальний заклад «Донецький інститут психології і підприємництва», в якому навчалась позивачка та отримала Диплом магістра від 20.03.2007 серія НОМЕР_2 , зареєстровано та знаходиться на тимчасово окупованій території, відповідно зв'язок з цим навчальним закладом у позивачки відсутній. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2024 у справі № 335/9502/24 встановлено факт здобуття позивачкою повної вищої освіти за спеціальністю «Психологія» з присвоєнням кваліфікації психолога у Приватному вищому навчальному закладі «Донецький інститут психології і підприємництва» в період з 01.09.2001 по 20.03.2007, отримання диплому магістра НОМЕР_2 від 20.03.2007 року, диплому бакалавра від 07.07.2005 серія НОМЕР_1 , виданих Приватним вищим навчальним закладом «Донецький інститут психології і підприємництва» та Додатку до диплома про вищу освіту (додаток 02 НОМЕР_3 ) на ім'я позивачки. З метою внесення встановлених судом фактів до ЄДЕБО його розпорядником, позивачка звернулася листом від 02.01.2025 №1-54/0-25 до відповідача, на який відповідачем надано відповідь від 04.02.2025 №3/1165-25, що за результатами аналізу ухвал та рішень органів судової влади у справі позивачки, які знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, жодна із ухвал не містить рішень із приписами щодо вчинення дій відповідачем. Крім того, відповідачем підтверджується факт відсутності в ЄДЕБО відомостей про дипломи бакалавра та магістра, видані позивачці. Вважаючи бездіяльність відповідачів протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою від 05.03.2025 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без повідомлення (без виклику) сторін.
21.03.2025 засобами системи «Електронний суд» від ДП «ІНФОРЕСУРС» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач 2 не є суб'єктом владних повноважень, тобто не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, не здійснює публічно-владні управлінські функції, не надає адміністративні послуги, законами України не передбачено випадків здійснення відповідачем 2 владних повноважень. Внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО в повному, актуальному та достовірному стані інформації про власників документів про освіту не відноситься до компетенції відповідачів. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. Відповідачі не відносяться до суб'єктів освітньої діяльності, не провадять освітню діяльність. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
02.04.2025 від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач 1 зазначає, що в ЄДЕБО відсутня інформація про здобуття позивачкою вищої освіти в Приватному вищому навчальному закладі «Донецький інститут психології і підприємництва» та отримання нею диплому магістра НОМЕР_2 від 20.03.2007 року, диплому бакалавра від 07.07.2005 серія НОМЕР_1 . Внесення до ЄДЕБО та підтримання в ЄДЕБО в повному, актуальному та достовірному стані інформації про здобуття освіти та власників документів про освіту не відноситься до компетенції відповідачів. Вчинення зазначених дій відноситься до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. Відповідачі не відносяться до суб'єктів освітньої діяльності, не провадять освітню діяльність. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
09.04.2025 від відповідача 1 до суду надійшли додаткові пояснення.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2024 у справі № 335/9502/24, яке набрало законної сили 06.12.2024, встановлено факт здобуття позивачкою повної вищої освіти за спеціальністю «Психологія» з присвоєнням кваліфікації психолога у Приватному вищому навчальному закладі «Донецький інститут психології і підприємництва» в період з 01.09.2001 по 20.03.2007, отримання диплому магістра НОМЕР_2 від 20.03.2007 року, диплому бакалавра від 07.07.2005 серія НОМЕР_1 , виданих Приватним вищим навчальним закладом «Донецький інститут психології і підприємництва» та Додатку до диплома про вищу освіту (додаток 02 НОМЕР_3 ) на ім'я позивачки. З метою внесення встановлених судом фактів до ЄДЕБО його розпорядником, позивачка звернулася листом від 02.01.2025 №1-54/0-25 до відповідача, на який відповідачем надано відповідь від 04.02.2025 №3/1165-25, що за результатами аналізу ухвал та рішень органів судової влади у справі позивачки, які знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, жодна із ухвал не містить рішень із приписами щодо вчинення дій відповідачем. Крім того, відповідачем підтверджується факт відсутності в ЄДЕБО відомостей про дипломи бакалавра та магістра, видані позивачці.
Листом від 04.02.2025 №3/1165-25, за підписом генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України, відповідачем у відповідь на звернення позивачки від 02.01.2025 №І-54/0-25 стосовно внесення інформації до Реєстру документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти та видачі дублікатів документів про вищу освіту позивачці було роз'яснено що спірне питання, регламентоване Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984-ІІІ (далі - Закон №2984) (був чинним з 05.03.2002 по 06.09.2014), Порядку замовлення, виготовлення, видачі, обліку документів про вищу освіту та додатків до дипломів європейського зразка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 №249, зареєстрованого в Мінюсті України 05.05.2015 за №493/26938 (далі - Порядок №249), Положення про Реєстр документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.02.2021 №204, зареєстрованого в Мінюсті України 20.04.2021 за №536/36158 (далі - Положення №204), Порядку замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 10.12.2003 №811, зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.2004 за №201/8800, й зазначено, що в Реєстрі документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти з питань освіти відсутні відомості про диплом бакалавра НОМЕР_1 та диплом магістра НОМЕР_2 , видані позивачці. Також зазначено, що через відсутність інформації, що підтверджує факт видачі документа про вищу освіту у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, відповідач 1 не має законних підстав визначати заклад освіти, що створить в Єдиній державній електронній базі з питань освіти замовлення, виготовить та видасть позиваці дублікат документа про вищу освіту.
Вважаю, що відповідачем 1 допущена протиправна бездіяльність позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон №2145-VIII) регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Відповідно до частин першої-третьої статті 3 Закону №2145-VIII кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону №2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частин першої-третьої статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №2984 встановлювалися такі види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями: диплом молодшого спеціаліста; диплом бакалавра; диплом спеціаліста; диплом магістра.
Також цією нормою визначалось, що вищий навчальний заклад, вище професійне училище, центр професійно-технічної освіти мають право видавати документ про вищу освіту державного зразка тільки з акредитованого напряму (спеціальності).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі - Закон №1556-VII), чинного на дату вирішення цієї справи, вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону №1556-VII здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Статтею 7 Закону №1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.12.2003 №811, зареєстрованим в Мінюсті України 16.02.2004 за №201/8800, затверджене Положення про інформаційно-виробничу систему інформаційного та документального забезпечення установ та громадян України в галузі освіти (ІВС «ОСВІТА») (далі - Положення про ІВС «ОСВІТА») та Порядок замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка (далі - Порядок №811) (Положення про ІВС «ОСВІТА» та Порядок №811 застосовані в редакції станом на дати диплома бакалавра НОМЕР_1 , виданого на ім'я позивачки 07.07.2005, диплома магістра НОМЕР_2 , виданого на ім'я позивачки 20.03.2007).
Відповідно до п. 2.1 Положення про ІВС «ОСВІТА» до документів у галузі освіти належать документи, перелік яких визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2000 №562, наказом Міністерства освіти і науки України від 10.12.2003 №810 "Про затвердження студентського та учнівського квитків державного зразка", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2003 року за №1243/8564. Документи у галузі освіти створюються в рамках єдиного виробничого циклу ІВС "ОСВІТА", до якого належать такі етапи: збір замовлень на створення документів та первинних даних; контроль достовірності первинних даних; формування замовлень на створення документів у галузі освіти; формування в електронному вигляді зображень карток документів, що містять персональні дані осіб, та відтворення їх на пластиковому носії інформації; передавання пластикових карток документів замовнику.
Пунктом 1.1. Порядку №811 визначено, що цей Порядок розроблено відповідно до Законів України "Про загальну середню освіту", "Про вищу освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 12.11.97 №1260 "Про документи про освіту та вчені звання" (із змінами), від 05.07.2004 №841 "Про створення та впровадження державної інформаційно-виробничої системи в галузі освіти". Порядок установлює процедуру замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка, що виготовляються на основі фотокомп'ютерних технологій.
В пп. 1.2.1, 1.2.3, 1.2.6, 1.2.7 Порядку №811 наведені наступні визначення термінів, які застосовані в цьому Положенні:
Документ про освіту державного зразка (далі - Документ) - це персональні дані про освітній чи освітньо-кваліфікаційний рівень випускника навчального закладу України, які занесені в централізований банк даних Міністерства освіти і науки України та відтворені в пластиковій картці (далі - Картка).
Замовник на виготовлення документів про освіту (надалі - Замовник) - юридична особа (або її відокремлений структурний підрозділ), яка здійснює замовлення на створення Документів та виготовлення їх Карток (далі - Замовлення). Замовником є: Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; акредитовані в установленому законодавством порядку вищі навчальні заклади незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Інформаційно-технічний адміністратор ІВС "ОСВІТА" - визначена відповідно до законодавства України юридична особа, яка забезпечує створення спеціалізованого програмного забезпечення, технічне ведення ІВС "ОСВІТА" та структурну систематизацію інформації, з якою Міністерство освіти і науки України або Уповноважений орган укладає договір про виконання функцій інформаційно-технічного адміністратора ІВС "ОСВІТА".
Виконавець Замовлень (далі - Виконавець) - інформаційно-технічний адміністратор державної інформаційно-виробничої системи в галузі освіти.
Відповідно до п. 1.3 Порядку №811 він поширюється, зокрема, на диплом бакалавра та диплом магістра.
Зі змісту розділу 5 Порядку №811 вбачається, що видача дублікатів (як і оригіналів) карток документів про освіту здійснюється замовником.
Отже, відповідно до Порядку №811 відповідач 1 не є замовником на виготовлення документів про освіту та безпосередньо не виготовляє таких документів. Так само відповідач 2 не є замовником на виготовлення документів про освіту.
На теперішній час механізм замовлення, виготовлення, видачі та обліку документів про вищу освіту за акредитованою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом підготовки) та додатків до дипломів європейського зразка (далі - додатки до документів про вищу освіту) регламентується Порядком №249.
У п. 2 розділу І Порядку №249 наведені наступні визначення термінів, застосованих у цьому порядку:
виготовлення документів про вищу освіту - процес відтворення на матеріальному носії поліграфічним способом інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, отриманої закладом освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО), та внесення цієї інформації до Реєстру документів про вищу освіту ЄДЕБО (далі - Реєстр) відповідно до цього Порядку;
відповідальна особа - особа закладу освіти / відокремленого структурного підрозділу закладу освіти / військового навчального підрозділу закладу освіти (далі - заклад освіти), вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання), яка є штатним працівником закладу освіти / вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання), на яку відповідно до наказу керівника закладу освіти / вищого військового навчального закладу (закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання) покладено обов'язки щодо створення в ЄДЕБО замовлень, передбачених цим Порядком, та внесення до ЄДЕБО інформації про видачу документів про вищу освіту.
Пунктом 3 розділу І Порядку №249 визначено, що заклади освіти створюють в ЄДЕБО замовлення на формування:
інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, в якій міститься, у тому числі, реєстраційний номер документа про вищу освіту (далі - інформація, що відтворюється в документі про вищу освіту);
інформації, що відтворюється в додатку до документа про вищу освіту, в якій міститься, у тому числі, реєстраційний номер додатка до документа про вищу освіту (далі - інформація, що відтворюється в додатку до документа про вищу освіту);
повторної інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту;
повторної інформації, що відтворюється в додатку до документа про вищу освіту;
інформації, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту, а також здійснюють анулювання інформації, що відтворюється в документі (дублікаті документа) про вищу освіту;
інформації, що відтворюється в дублікаті додатку до документа про вищу освіту, а також здійснюють анулювання інформації, що відтворюється в додатку (дублікаті додатка) до документа про вищу освіту.
Згідно з п.п. 1-4 розділу ІІ Порідку №249 замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, створює заклад освіти для осіб, яким до закінчення навчання за відповідною освітньою програмою (спеціальністю) залишається не більше тридцяти календарних днів та не пізніше дати закінчення закладу освіти, в межах ліцензованого обсягу, встановленого для закладу освіти відповідно до ліцензій на провадження освітньої діяльності, та наявних сертифікатів про акредитацію.
Для осіб, які здобувають вищу освіту за спеціальностями, за якими відповідно до законодавства передбачено проведення атестації у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, створюється закладом освіти за умови успішного складення такого іспиту.
У разі створення замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, з перевищенням ліцензованого обсягу та/або після закінчення терміну дії сертифікатів про акредитацію, або з порушенням встановленого у пункті 1 цього розділу строку на створення замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, відповідальна особа закладу освіти додатково обґрунтовує причини зазначених порушень із наданням інформації і сканованих копій документів (за наявності), які це засвідчують, з накладанням КЕП керівника або уповноваженої ним особи.
При цьому зазначаються здобутий ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень) вищої освіти, дата закінчення навчання особою, найменування та код спеціальності, спеціалізація, освітня програма (у деяких випадках - напрям підготовки, професійна кваліфікація), дата видачі документа про вищу освіту, пояснення причин несвоєчасного створення відповідного замовлення, кількість осіб, щодо яких порушено терміни, їх перелік та посилання на відповідні ліцензії на провадження освітньої діяльності та/або сертифікати про акредитацію, що містяться в ЄДЕБО.
Обробка в ЄДЕБО замовлень на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, створених з перевищенням ліцензованого обсягу та/або після закінчення терміну дії сертифікатів про акредитацію, або з порушенням встановленого строку більше ніж на 30 календарних днів, здійснюється на підставі дозволу розпорядника ЄДЕБО, сформованого в ЄДЕБО з накладенням КЕП відповідального працівника розпорядника ЄДЕБО за результатами розгляду причин такого порушення.
Основою для створення замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, є інформація, що міститься в ЄДЕБО, про особу (у тому числі серія (за наявності), номер, ким і коли виданий документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, та/або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не мають документів, що посвідчують особу, інформація, зазначена в довідці про звернення за захистом в Україні; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності)) та її навчання на відповідному рівні вищої освіти. Достовірність, актуальність та повнота інформації перевіряються відповідальною особою безпосередньо перед створенням замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту.
Якщо створене замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, відповідає вимогам цього Порядку, результатом його обробки є надання закладу освіти можливості завантаження з ЄДЕБО інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, в електронній формі.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу V Порядку №249 дублікат документа про вищу освіту виготовляє заклад освіти у разі:
1) втрати, викрадення документа про вищу освіту;
2) пошкодження документа про вищу освіту, що призвело до порушення цілісності інформації;
3) якщо після внесення до ЄДЕБО інформації про видачу документа про вищу освіту виявлено помилки в інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту;
4) невідповідності документа про вищу освіту формі (зразку), встановленій (встановленому) на дату його видачі;
5) зміни прізвища, імені, по батькові (за наявності) у зв'язку зі зміною (корекцією) статевої належності особи, на ім'я якої було видано документ про вищу освіту;
6) неможливості встановити інформацію, що необхідна, зокрема, для підготовки документа про вищу освіту до міжнародного обігу, проставлення апостиля та/або його легалізації, через втрату, знищення чи недоступність архівів закладу освіти.
Дублікати документа про вищу освіту виготовляються та видаються за письмовою заявою особи, на ім'я якої було видано документ про вищу освіту, що подається нею особисто або через уповноваженого представника до закладу освіти, що видав документ про вищу освіту.
Пунктом 4 розділу V Порядку №249 визначено, що відповідальна особа закладу освіти протягом трьох робочих днів з дня надходження до закладу освіти заяви про видачу дубліката документа про вищу освіту отримує з ЄДЕБО, у тому числі з Реєстру, наявну інформацію про документ про вищу освіту, дублікат якого замовляється.
У разі виготовлення дубліката документа про вищу освіту відповідно до підпунктів 3-5 пункту 1 цього розділу за потреби відповідальна особа виправляє помилки в інформації, що міститься в ЄДЕБО про документ про вищу освіту, дублікат якого замовляється.
Якщо в ЄДЕБО немає інформації про документ про вищу освіту, дублікат якого замовляється, відповідальна особа закладу освіти, встановивши інформацію про відповідний документ та факт його видачі на підставі документів, що містяться в архіві, за потреби створює в ЄДЕБО облікову картку особи, на ім'я якої необхідно виготовити дублікат документа про вищу освіту, вносить з архівних документів до облікової картки особи в ЄДЕБО відомості та дані, необхідні для створення замовлення на формування інформації, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту.
Розділом VІІ Порядку №249 визначені особливості формування та опрацювання замовлень для випускників закладів освіти, що припинилися або не проводять освітню діяльність.
Пунктами 2-4 зазначеного розділу визначено, що у разі відсутності правонаступника закладу освіти, що припинився, а також якщо заклад освіти не проводить освітню діяльність (анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності, заклад освіти не переміщено з населеного пункту, визначеного Переліком населених пунктів, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес, наведеним у додатку 1 до Порядку прийому для здобуття вищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 21 червня 2016 року № 697, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2016 року за № 907/29037), заява подається розпоряднику ЄДЕБО, який визначає заклад освіти, що створює в ЄДЕБО замовлення, виготовляє та видає особі документ (дублікат документа) про вищу освіту відповідно до цього Порядку.
Інформування закладу освіти про необхідність створення в ЄДЕБО замовлень, виготовлення та видачі особі документа (дубліката документа) про вищу освіту здійснюється шляхом відправлення такому закладу освіти розпорядником ЄДЕБО листа із зазначенням найменування, коду ЄДРПОУ та коду в ЄДЕБО (за наявності) закладу освіти, що припинився, та з копією заяви про видачу дубліката.
Інформування розпорядником ЄДЕБО закладів освіти про необхідність створення в ЄДЕБО замовлень, виготовлення та видачі особі документів (дублікатів документів) про вищу освіту згідно з Порядком замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускникам вищих навчальних закладів, розташованих на тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 28 травня 2014 року № 655, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 2014 року за № 593/25370 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 22 вересня 2015 року № 964), та створення в ЄДЕБО замовлень, необхідних для виготовлення таких документів (дублікатів документів) про вищу освіту здійснюються відповідно до пункту 2 цього розділу.
Видачу документів про вищу освіту (дублікатів документів) здійснює заклад вищої освіти протягом двадцяти календарних днів з дати отримання листа розпорядника ЄДЕБО.
До замовлення заклад вищої освіти завантажує в ЄДЕБО скановану копію листа розпорядника ЄДЕБО.
Розділом VІІІ Порядку №249 регламентований порядок виготовлення, видачі та обліку документів (дублікатів документів) про вищу освіту.
Суд зазначає, що жодною з вищенаведених норм, а так само жодною іншою нормою чинного законодавства на відповідачів не покладений обов'язок внесення до будь-яких баз з питань освіти (в тому числі до ЄДЕБО) інформації про отриману особою освіту (здобуття такої освіти).
При цьому на відповідача 1 покладений обов'язок визначити навчальний заклад, який має видати дублікат документа про здобуту особою вищу освіту, у випадку наявності в ЄДЕБО інформації про здобуття такою особою відповідної вищої освіти.
Суд зазначає, що в даному випадку позивачкою заявлена вимога про зобов'язання відповідачів внести інформацію про позивачку до ЄДЕБО, а не про визначення навчального закладу для видачі позивачці дублікату документа про вищу освіту (також вимога про видачу дублікату документів про вищу освіту позивачкою не заявлена).
Статтею 74 Закону №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує, зокрема: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що на МОН України як на розпорядника ЄДЕБО покладено організаційні та контролюючі функції ведення цієї електронної бази, а на ДП «ІНФОРЕСУРС» як на технічного адміністратора ЄДЕБО - виключно технічні функції.
Отже, в спірних правовідносинах відповідачі не наділені функцією внесення до ЄДЕБО інформації про здобуття позивачкою вищої освіти, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають через їх необґрунтованість.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Шевченко Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_2 ), до Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135) та Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (вул. Олександра Довженка, 3, м. Київ, 03057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «26» травня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль