26 травня 2025 рокуСправа №160/11648/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що полягає у ненаданні відповіді на адвокатські запити від 11.12.2024 року та 22.01.2025 року в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) протиправною;
- зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати інформацію та документи запитані у адвокатських запитах від 11.12.2024 року та 22.01.2025 року в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що представник ОСОБА_1 , яка є матір'ю ОСОБА_2 , призваного на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 , звернулась із адвокатським запитом до відповідача з метою отримання інформації та документів щодо проведення службового розслідування за фактом загибелі/безвісного зникнення або взяття у полон ОСОБА_2 . У відповідь на адвокатський запит відповідачем не було надано жодного документа. Представник позивача повторно звернувся до відповідача з адвокатським запитом, наголосивши на необхідності надання відповідних документів щодо службового розслідування. Проте, відповідачем відповідь та документи на виконання вимог адвокатського запиту надано не було. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги позивача не визнав та зазначив, що листом від 30.12.2024 року №2626 представнику позивача було надано відповідь на адвокатський запит про те, що ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив частину. У відповідь на скаргу представника позивача командиру Військової частини НОМЕР_4 засобами СЕДО надіслані витребувані матеріали, що підтверджується листом від 23.01.2025 року №2571/650. Разом з тим, листом від 27.01.2025 року №592 відповідач повідомив представнику позивача про те, що ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив частину, розслідування за фактом зникнення безвісти не проводилося. Про виконання зазначеного також було проінформовано командира Військової частини НОМЕР_4 відповідним листом. Також, листом від 21.04.2025 року №2767 відповідач повідомив представнику позивача про завершення службового розслідування відносно самовільного залишення частини військовослужбовцем ОСОБА_2 та направлення матеріалів до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач вважає, що надав представнику позивача всю можливу інформацію у встановленому Законом порядку. З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 14.04.1987 року, копія якого міститься у матеріалах справи.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.08.2024 року №174 солдата ОСОБА_2 , призваного під час загальної мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.11.2024 №60 солдата ОСОБА_2 у зв'язку із самовільним залишенням частини знято з усіх видів забезпечення з 20.11.2024 року.
11.12.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Книш Тетяна Юріївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №6225 від 03.08.2022 року, звернулась до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом щодо надання інформації про безвісне зникнення ОСОБА_2 . Крім того, представником позивача направлено супровідний лист командиру Військової частини НОМЕР_4 про спрямування адвокатського запиту за належністю.
Листом від 30.12.2024 року №2626 «Про надання відповіді» командиром Військової частини НОМЕР_1 повідомлено позивачу про те, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №58-РС від 04.12.2024 року військовослужбовець ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив військову частину.
05.01.2025 року представником позивача подано скаргу командувачу сил оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » щодо вжиття заходів з надання інформації з питання проведення службового розслідування за фактом загибелі/безвісного зникнення або взяття у полон військовослужбовця ОСОБА_2 .
22.01.2025 року представником позивача подано командиру Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит про надання належним чином завірених копій акту службового розслідування з додатками до нього та наказу командира військової частини за результатами проведення службового розслідування за фактом загибелі/безвісного зникнення або взяття у полон військовослужбовця ОСОБА_2 .
Листом від 23.01.2025 року №2571/650 Військовою частиною НОМЕР_1 передано засобами СЕДО командиру військової частини НОМЕР_4 (через управління персоналу) про самовільне залишення солдатом ОСОБА_2 військової частини 24.11.2024 року та на виконання скарги адвоката Книш Тетяни Юріївни надано витяги з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2024 року №174 та від 20.11.2024 №60.
20.02.2025 року представником позивача подано скаргу командиру Військової частини НОМЕР_4 щодо вжиття заходів з надання Військовою частиною НОМЕР_1 належним чином завірених копій акту службового розслідування з додатками до нього та наказу командира військової частини за результатами проведення службового розслідування за фактом загибелі/безвісного зникнення або взяття у полон військовослужбовця ОСОБА_2 .
Листом від 21.04.2025 року №2767 «Про надання відповіді» командиром Військової частини НОМЕР_1 представнику позивача повідомлено про те, що службове розслідування, призначене наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №1331 від 23.11.2024 року за фактом самовільного залишення військової частини солдата ОСОБА_2 завершено. Матеріали службового розслідування надіслані 19.04.2025 року за вих. №А5006 СЕДО №2571/2758 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 22.04.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено командиру Військової частини НОМЕР_4 про те, що на виконання розпорядження №К-6904 від 03.03.2025 року адвокатський запит адвоката Книш Тетяни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , від 20.02.2025 року розглянуто та надано відповідь.
Позивач вважає, що відповідь на адвокатський запит відповідачем надано не було, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI адвокат фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Стаття 24 Закону №5076-VI регламентує питання подання адвокатського запиту.
Так, частина перша цієї статті унормовує, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Частиною другої статті 24 Закону №5076-VI встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
У силу припису ч. 3 ст. 24 Закону №5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Отже, право звернення адвоката з адвокатським запитом щодо отримання необхідної інформації, яке полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта, прямо передбачено чинним законодавством.
Держава, визначаючи захищені законом гарантії адвокатської діяльності, встановила заборону ненадання відповіді на запит адвоката, на створення перешкод у здійсненні адвокатської діяльності. Відповідно, орган, установа чи організація в межах п'ятиденного строку зобов'язана надати відповідь на адвокатський запит.
З матеріалів справи вбачається, що адвокатські запити представника позивача від 11.12.2024 року та 22.01.2025 року відповідають вимогам статті 24 Закону №5076-VI та мали бути розглянуті у встановленому законом порядку.
Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що відповідач листами від 30.12.2024 року №2626 та від 21.04.2025 року №2767 надав представнику позивача відповіді на адвокатські запити.
Зі змісту зазначених листів встановлено, що службове розслідування за фактом загибелі/безвісного зникнення або взяття у полон ОСОБА_2 відповідачем не проводилось, відтак, відсутні відповідні документи на підтвердження факту проведення такого розслідування. Натомість, відповідачем повідомлено представнику позивача про проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення ОСОБА_2 військової частини та повідомлено, що документи за його результатом передано ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд зауважує, що у випадку непроведення службового розслідування за фактом загибелі/безвісного зникнення або взяття у полон ОСОБА_2 відсутні підстави для надання відповідачем документів на його підтвердження. За відсутності запитуваної у адвокатському запиті інформації відсутні підстави для її надання.
Суд зазначає, що запит представника позивача вичерпано наданими відповідачем відповідями та доданими документами, та повторного розгляду не потребує.
Суд також зазначає, за відсутності належних доказів на підтвердження направлення та отримання відповідних адвокатських запитів, листів, скарг та відповідей, на розгляд питання дотримання відповідачем строків розгляду адвокатських запитів не досліджується, про що також не було заявлено представником позивача.
Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем надано повну інформацію на адвокатські запити позивача від 11.12.2024 року та 22.01.2025 року.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та належні докази, які підтверджують правомірність дій щодо розгляду адвокатських запитів представника позивача, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат мІж сторонами справи не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька