Справа № 523/2819/25
Провадження №2-о/523/171/25
"15" травня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси, у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.,
за участю секретаря - Дмітрієвої В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеса, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявник ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Блащук О.В. звернувся до суду із вищевказаною заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якій просив:
- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , спадкоємцем четвертої черги в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обгрунтування заяви зазначив, що він ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його батьками у свідоцтві записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
03 вересня 1983 року його мати ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Суворовським відділом РАГС м. Одеси в книзі реєстрацій актів про укладення шлюбу було внесено актовий запис № 685 та видано відповідно свідоцтво про укладення шлюбу.
Після реєстрації шлюбу його матері із ОСОБА_2 вони однією сім'єю проживали разом.
ОСОБА_2 займався його вихованням, брав участь в утриманні та піклувався про нього, він називав його батьком, а ОСОБА_2 називав його сином.
Добрі сімейні взаємовідносини між ним підтверджуються і виданою директором школи грамотою за належне та добре виховання ОСОБА_1 , його батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
01 лютого 2002 року ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 продали квартиру, в якій спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору купівлі- продажу № 2002-003 С від 01.02.2002.
08 лютого 2002 року ОСОБА_5 придбала іншу квартиру за адресою: АДРЕСА_3 згідно договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіною Л.М., № в реєстрі 720.
13 жовтня 2004 року зі згоди ОСОБА_5 , як дружини покупця ОСОБА_2 , що підтверджується письмовою заявою, справжність підпису на якій засвідчено Восьмою одеською державною нотаріальною конторою 13.10.2004 за р. № 13193, було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Восьмої одеської державної нотаріальної контори Туйськ Ф.Л., № в реєстрі 1-3194.
10 грудня 2004 року ОСОБА_5 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Бур'яновою Л.Г., № в реєстрі 1-6923.
Їх сім'я у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почала проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 був зареєстрований за вищезазначеною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла його мати ОСОБА_5 .
З 05 липня 2008 року ОСОБА_1 у зв'язку з укладенням шлюбу проживав до травня 2014 року за іншою адресою, при цьому постійно надавав грошові кошти та відвідував ОСОБА_2 .
З травня 2014 року ОСОБА_1 продовжив спільне проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю та забезпечував останнього всім необхідним, надавав кошти, займався придбанням медикаментів, продуктів харчування, речей побуту, сплатою всіх комунальних платежів, що підтверджується відповідними квитанціями та довідкою ОСББ.
Інші зареєстровані особи або які постійно проживали разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вказаною адресою відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.
Похованням та витратами на поховання ОСОБА_2 займався ОСОБА_1 .
11 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Олексіної А.В. із заявою про прийняття спадщини, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джагарян А.М., після чого було заведено спадкову справу № 72985530 та надано відповідний витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78368935.
11 лютого 2025 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Олексіна А.В. у листі № 19/02-14 повідомила про те, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом не є можливим, зважаючи на відсутність документів, які підтверджують родинні відносини із спадкоємцем, але у відповідності до статті 1264 Цивільного кодексу України, якщо ОСОБА_1 є особою, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, то він має право на спадкування як спадкоємець четвертої черги, встановивши цей факт у відповідності до чинного законодавства України. Для реалізації прав на спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцю необхідно звернутися до суду для встановлення черги спадкоємців за законом.
Саме ці обставини стали підставою для звернення до суду для встановлення вказаного факту.
Ухвалою від 27 лютого 2025 року: відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про визнання спадкоємцем четвертої черги в порядку спадкування; відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та призначено по справі судове засідання.
Ухвалою від 09 квітня 2025 року витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округ Олексіної Анастасії Вячеславівни ( АДРЕСА_4 ) належним чином завірену копію спадкової справи № 20/24 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Блащук О.Є. в судове засідання надали заяву про підтримання заяви, в якій також просили розглянути справу у їх відсутність.
Представник заінтересованої особи Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, підлягає задоволенню, з таких підстав.
У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 статті 294 ЦПК України визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що Другим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було складено актовий запис № 1830.
03 вересня 1983 року між ОСОБА_5 (матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було укладено шлюб, про що Суворовським відділом РАГС м. Одеси в книзі реєстрацій актів про укладення шлюбу було внесено актовий запис № 685 та видано відповідно свідоцтво про укладення шлюбу.
ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_2 .
01 лютого 2002 року ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 продали квартиру, в якій спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі- продажу № 2002-003 С від 01.02.2002 та 08 лютого 2002 року ОСОБА_5 придбала іншу квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіною Л.М., № в реєстрі 720.
13 жовтня 2004 року зі згоди ОСОБА_5 , дружини покупця - ОСОБА_2 , що підтверджується письмовою заявою, справжність підпису на якій засвідчено Восьмою одеською державною нотаріальною конторою 13.10.2004 за р. № 13193, було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Восьмої одеської державної нотаріальної контори Туйськ Ф.Л., № в реєстрі 1-3194.
10 грудня 2004 року ОСОБА_5 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Бур'яновою Л.Г., № в реєстрі 1-6923.
Сім'я у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почала проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/011848733, 13.01.2006 було зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , про що Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було зроблений відповідний актовий запис № 172.
05 липня 2008 року ОСОБА_1 у зв'язку з укладенням шлюбу проживав до травня 2014 року за іншою адресою.
З травня 2014 року ОСОБА_1 продовжив спільне проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю та забезпечував останнього всім необхідним, надавав кошти, займався придбанням медикаментів, продуктів харчування, речей побуту, сплатою всіх комунальних платежів, про що свідчать як копії відповідних квитанції сплачених у відділеннях банку, Укрпошти, так і онлайн на розрахункові рахунки відповідних підприємств.
Відповідно до виданої довідка ОСББ «Добровольського 157» від 07.05.2025 року вбачається, що з 2014 по серпень 2024 включно за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що 16.08.2024 Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис № 1566 та видано свідоцтво про смерть.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті № 425 ОСОБА_2 помер внаслідок атеросклеротичної хвороби серця.
Похованням та витратами на поховання ОСОБА_2 займався ОСОБА_1 , що підтверджується Договором -замовлення на організацію та проведення поховання № 138714, Довідкою про одержання та підпохованням праху, Договором замовлення від 18.08.2024 року.
11 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Олексіної А.В. із заявою про прийняття спадщини, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джагарян А.М., після чого було заведено спадкову справу № 72985530 та надано відповідний витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78368935.
11 лютого 2025 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Олексіна А.В. у листі № 19/02-14 повідомила про те, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом не є можливим, зважаючи на відсутність документів, які підтверджують родинні відносини із спадкоємцем, але у відповідності до статті 1264 Цивільного кодексу України, якщо ОСОБА_1 є особою, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, то він має право на спадкування як спадкоємець четвертої черги, встановивши цей факт у відповідності до чинного законодавства України. Для реалізації прав на спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцю необхідно звернутися до суду для встановлення черги спадкоємців за законом.
Також факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 підтверджується і наявними в матеріалах справи протоколами опитування адвокатом Корнієнко Галини Олександрівни ОСОБА_6 , в яких останні зазначили, що були знайомі з ОСОБА_2 . Разом із матір'ю ОСОБА_1 та ним самим вони, проживали з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 , протягом останніх 18 років, були зареєстровані за вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_2 , ОСОБА_2 був одружений з ОСОБА_5 - матір'ю ОСОБА_1 . З 3-річного віку ОСОБА_2 виховував ОСОБА_7 , піклувався про нього, ОСОБА_8 називав ОСОБА_9 батьком. Були в хороших стосунках, не чули та не бачила сварок між ними. Коли померла мати ОСОБА_8 вони проживали разом однією сім'єю, здійснювали разом покупки поруч з нашим будинком. Коли ОСОБА_8 став повнолітнім почав заробляти кошти та фактично утримувати ОСОБА_9 , допомагав у вирішенні різних побутових проблем останньому. ОСОБА_8 постійно піклувався про стан здоров'я ОСОБА_9 , відвідував разом з ним медичні заклади, сплачував всі необхідні платежі
Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Згідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 в період з 2014 року по 15.08.2024 року постійно проживав разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації заявником спадкоємцем ОСОБА_1 права на отримання спадщини.
З метою усунення обставини, які перешкоджають оформленню права власності на спадкове майно, суд вважає, за необхідне встановити юридичний факт, проживання спільною сім'єю заявника разом із ОСОБА_2 протягом останніх п'яти років до дня смерті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 200, 223, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , однією сім'єю з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 20 травня 2025 року.
Суддя: К.О.Далеко