Справа № 522/5458/25
Провадження № 3/522/2558/25
26 травня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ляшко О.П., за участю секретаря судового засідання - Єрьоміної К.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
14 березня 2025 року о 18:55 год. у м. Одесі, вул. Старопортофранківська 143 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «MAN TGM18.240» д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п. 13.1 ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок даного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав та надав письмові заперечення суду. Обґрунтовуючи це тим, що саме не належне дотримання Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу марки Man TGMI8.240 реєстраційний номер НОМЕР_3 стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Водій фактично здійснив стоянку транспортного засобу з опущеним гідробортом без жодних попереджувальних знаків, страховки робітників на перехресті вулиць Старопортофранківська - вул. Новощіпний Ряд, на відстані не менше ніж 1 метр від пішохідного переходу, чим порушив вимоги пп.15.9 ПДР. Крім того, зазначив про недоліки в протоколі, а саме місце ДТП - на перехресті вул. Старопортофранківська - вул. Новощіпний Ряд, а також в схемі місця ДТП не визначено кількість смуг для руху транспортних засобів, їх ширина, ширина проїжджої частини за напрямком руху автомобіля.
Заслухавши пояснення притягуваного, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, які має знати кожний водій, що керує транспортним засобом.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 13.1 ПДР, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що водій ОСОБА_1 керуючи «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу п. 13.1 ПДР та не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «MAN TGM18.240» д.н.з. НОМЕР_2 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до ст. 251 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідженні судом докази, зокрема відомості, що наведені в протоколі серії ЕПР1 №271477 від 14.03.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; схемі місця ДТП, якою зафіксовано факт дорожньо-транспортної пригоди, місце розташування транспортних засобів після скоєння ДТП, пошкодження транспортних засобів, загальний стан транспортних засобів; фотографії з місця пригоди долучені учасником ДТП, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідчать про те, що в розумінні ст. 251 КУпАП, вони є належними, допустимими та в своїй сукупності і взаємозв'язку достатніми, що дають можливість суду прийняти рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України відповідно до яких, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. В даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на відкритий вантажопідйомний борт автомобіля «MAN TGM18.240» д.н.з. НОМЕР_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, а також фотографії з місця пригоди оглядовість водію автомобіля «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_1 нічим обмежена не була та він об'єктивно мав можливість бачити вантажопідйомний борт автомобіля «MAN TGM18.240», який був відкритий та дещо виступав на проїзну частину, тому водій ОСОБА_1 , під час руху повинен був дотримувати відстань між правою боковою частиною автомобіля «Renault Kangoo» та перешкодою у вигляді відкритого вантажопідйомного борту автомобіля «MAN TGM18.240» і такий порядок руху визначає наявність у водія ОСОБА_1 можливості уникнути наїзду на вказану перешкоду шляхом виконання вимог пункту 13.1 ПДР України, а тому в його діях вбачаються невідповідності вимогам пункту 13.1 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, суддя не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 , про те, що в ДТП винен інший учасник ДТП, оскільки відповідно до принципу диспозитивності, суд позбавлений права надавати оцінку діям потерпілого ОСОБА_2 , оскільки діє виключно в межах складеного протоколу стосовно ОСОБА_1 . При цьому, як вбачається з матеріалів справи, протокол відносно водія ««MAN TGM18.240» не складався.
Щодо зазначених притягуваним наявних недоліків схеми ДТП, суд визнає ці недоліки, таким що не є істотними. Наявні окремі недоліки на схемі ДТП не свідчать про необ'єктивність такої схеми ДТП у цілому та необ'єктивність відображення механізму ДТП, а тому не спростовують вину ОСОБА_1 .
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вбачає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, так як судом беззаперечно встановлено, що дії ОСОБА_1 , як учасника дорожнього руху, не відповідали вимогам п. 13.1 ПДР України і перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Водночас будь-які інші докази, які спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ДТП суду не надано. Клопотання про призначення експертизи сторонами не заявлялись.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 дійсно вбачається склад інкримінованого йому правопорушення, тому суд вважає за необхідне кваліфікувати його дії за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за кваліфікуючими ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
З урахуванням обставин даної справи, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховуючи тяжкість і характер вчиненого правопорушення, дані про ocoбу правопорушника, його майновий стан та ступінь вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесенням постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 40-1, 124, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 /п'ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 /вісімсот п'ятдесят/ гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити притягуваному, що відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.П. Ляшко