Справа № 522/10807/25-Е
Провадження № 2/522/5814/25
26 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Будова», товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд» про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, визнання майнових прав на об'єкти будівництва (інвестування), -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Дімітріу Вікторією Валеріївною, до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Будова», товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд» про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, визнання майнових прав на об'єкти будівництва (інвестування), в якій просить: визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на об'єкт нерухомості за місцезнаходженням АДРЕСА_1 ) (будівельна адреса), а саме на: - нежитлове приміщення (комору) № 1057, яке розташоване на 6 поверху, загальною площею 7,6 м2 (реєстраційний номер 01.3074881.4645379.20240711.83.6515.96 згідно Технічного паспорту від 30.09.2024 ), на підставі договору від 10 серпня 2021 року № 4/6з-К.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві представником позивачки зазначено, що до позовної заяви зокрема додається квитанція про сплату судового збору, разом з тим, відповідно до акту щодо відсутності додатків, у позовній заяві відсутня квитанція про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3 028 грн.
Як слідує з позовної заяви, позивачкою заявлено вимогу про визнання за нею права власності на об'єкт нерухомості за місцезнаходженням АДРЕСА_1 ) (будівельна адреса), а саме на: нежитлове приміщення (комору) № 1057, яке розташоване на 6 поверху, загальною площею 7,6 кв.м. (реєстраційний номер 01.3074881.4645379.20240711.83.6515.96), яка є майновою вимогою у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Ціну позову позивачкою визначено у розмірі 114000,00 грн.
Натомість, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності- суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Однак позивачкою не надано у відповідності до вимог чинного законодавства доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, про визнання права власності на яке просить позивачка.
Відтак, ціна позову, визначена позивачкою у позовній заяві у розмірі 114000 грн є такою, що не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Отже у разі, якщо встановлена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до ч 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому, оскільки позивачкою визначено ціну позову, яка не відповідає дійсній вартості спірного майна, суд, відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», встановлює позивачу максимальну суму судового збору, що встановлена законом за подання позову майнового характеру фізичною особою, а саме у розмірі 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з можливістю повернення суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
За таких обставин, з врахуванням ч 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 12112,00 гривень, на підтвердження чого надати суду оригінал відповідної квитанції (платіжного доручення).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачці строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «Будова», Споживчого товариства «Сузір'я Будова», товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір'я Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд» про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, визнання майнових прав на об'єкти будівництва (інвестування), - залишити без руху та надати позивачці строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута позивачці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія КОВТУН