Справа № 505/2108/24
Провадження № 3/505/7/2025
Іменем України
27.02.2025 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Павловської Г.В.
при секретарі судового засідання Киларь Н.А.
за участю:
адвоката Івасишина. В.П.
особи, відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний протокол який надійшов від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ІПН: НОМЕР_1 , працюючу по найму, яка проживає за адресою:
АДРЕСА_1
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
05 травня 2024 року о 18 годині 30 хвилин по пров. Перемоги в м. Подільськ, Одеської області, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на приладі “Драгер», результат - 1,36%, чим порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнала. Вказала, що подія відбулась на пасху в 2024 році. Вона випила 150 грамів пива і лягла відпочивати. Ввечері вона з чоловіком та знайомою ОСОБА_2 сіли вечеряти, було 2 літри пива, яке вони випили. Після чого сіла за кермо автомобіля ВАЗ і в'їхала в паркан сусіда. Потім зателефонував син і попросив щоб його зустріли біля магазину по вулиці Залізничників в м. Подільськ, Одеської області. Вона з сином зайшли в магазин, а чоловік ОСОБА_3 їх чекав у автомобілі. Вийшовши з магазину вона побачила, що біля їх автомобіля стояли поліцейські. На їх запитання хто в'їхав в паркан сусіда, вона пояснила, що це вона була за кермом, а чоловік сказав що він. Після цього поліцейський запропонував їй продути на приладі «Драгер» та встановити чи вживала вона спиртні напої. Від підпису в протоколі, який склав поліцейський вона відмовилась. Звернула увагу суду на те, що поліцейський проводив відеофіксацію на свій особистий телефон, а боді камера лежала на панелі службового автомобіля .
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 05 травня 2024 року о 17 годині вона прийшла в гості до ОСОБА_1 . Зателефонував їх син ОСОБА_5 щоб його зустріти з сумками на вулиці Залізничників в м. Подільськ, Одеської області. Після чого ОСОБА_3 , сів за кермо автомобіля і поїхав за ним, так як він та і побачили, що поліцейські складають протоколи в яких вказали що ОСОБА_1 перебувала за кермом в стані алкогольного сп'яніння. Поліцейський проводив відеофіксацію на мобільний телефон, а боді камера лежала на панелі, протокол вона не підписувала. Процедуру продування на приладі Драгер вона не бачила бо давала пояснення.
Адвокат Івасишин В.П. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські не надали до суду належні докази. Звернув увагу суду, що ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 , думку адвоката Івасишина В.П. та вивчивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративні правопорушення серії ААД №477744 від 05 травня 2024 року, копію протоколу серії ААД №477811 від 05 травня 2024 року, реєстрацію ЄО №3726 від 05 травня 2024 року, схему місця ДТП від 05 травня 2024 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, протокол про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 902533 від 05 травня 2024 року, чек Драгер (результат - 1,36%), письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , DVD диск, роздруківку ІПНП «Цунамі», суд прийшов до наступного.
Як вбачається з відеозапису, дослідженого під час судового засідання - поліцейський СРПП Подільського РУП ГУНП в Одеській області - запропонував ОСОБА_1 пройти медосвідоцтво на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки, з чим вона погодилась. Результат тесту був - 1,36%.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Зокрема, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11 липня 2013 року у справі «Вєрєнцов проти України»).
Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень необхідновизнати винною ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути її до відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
З довідки ГСЦ МВС від 24 лютого 2025 року вбачається, що посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстровано.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду Українив пункті 28 своєї постанови від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", яким передбачено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
За наведеного, підстави для призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами відсутні, оскільки вона не набула такого права і не отримувала посвідчення водія.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 221, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: ГУК в Одеській області /м.Подільськ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA848999980313080149000015001.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У графі «призначення платежу» платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер, номер справи.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, слід негайно подати (надіслати) до суду.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суддя Г.В. Павловська